Справа № 304/1074/26 Провадження № 2/304/914/2026
О К Р Е М А У Х В А Л А
07 серпня 2026 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У С Т А Н О В И В :
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований 30 липня 2008 року виконкомом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 40.
У позовній заяві відповідачем зазначений ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Стройне Свалявського району Закарпатської області та проживає у с. Туриця Ужгородського району Закарпатської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
З метою визнання підсудності вказаної справи, суддею зроблено запити щодо реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 .
Так, з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2847782 від 08 червня 2026 року вбачається, що відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
Як вбачається з повідомлення Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 03-08/1884 від 19 червня 2026 року, відповідно до персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрований.
Із повідомлення Свалявської міської ради Закарпатської області № 02-14/2529 від 15 липня 2026 року вбачається, що згідно даних реєстру територіальної громади ДМС України, відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані стосовно громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
Як вбачається з відповіді щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків № НОМЕР_1 від 16 липня 2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито/серія (за наявності) та номер паспорта знято з обліку, у зв`язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли (РНКОПП НОМЕР_2 ).
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 0[телефон приховано] від 28 липня 2026 року, наданого Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Стройне Свалявського району Закарпатської області, дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У свою чергу ОСОБА_1 позов до суду пред`явила 04 червня 2026 року до вже померлої особи.
Ухвалою судді від 30 липня 2026 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України відмовлено.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.
Окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.
У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі №761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.
Верховним Судом зазначено, що, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону (постанови Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 160/980/24, від 25 січня 2019 року у справі № 822/1832/18 тощо).
У постанові від 25 червня 2025 року у справі № 873/223/21 Верховний Суд виснував, що окремі ухвали є засобом зміцнення законності та правопорядку, сприяють усуненню недоліків у діяльності державних органів, громадських організацій і посадових осіб, запобігають вчиненню злочинів та інших правопорушень, впливають на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судів.
У постанові від 21 січня 2026 року у справі № 490/10876/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особливістю окремої ухвали є те, що безпосередньо внаслідок її постановлення не вирішується спір або пов`язані з його вирішенням процесуальні питання. Суду надано право спрямувати дію окремої ухвали не лише на учасників справи. Її дія може бути поширена на будь-яких інших осіб, стосовно яких під час вирішення спору було виявлено порушення законодавства чи інші недоліки їх діяльності. Метою застосування такого засобу судового реагування є усунення недоліків у правозастосовчій діяльності, попередження та припинення порушень з боку державних органів та інших осіб, припинення зловживання процесуальними правами сторонами у справі тощо. Вирішення означених питань судом, насамперед, спрямоване на забезпечення принципу законності як складової частини принципу верховенства права.
Таким чином, окрема ухвала є особливим видом судового рішення, яке хоча й постановлене під час судового розгляду конкретної справи, але безпосередньо не стосується вирішення судового спору в ній та не впливає на кінцевий результат його вирішення. У такій ситуації окрема ухвала впливає на суспільні відносини автономно від судового рішення, яким вирішено спір, і не завжди стосується прав, обов`язків чи інтересів учасників цього спору.
Суддею з матеріалів справи встановлено обставини, які не можуть бути залишені без належного реагування.
Так, з долученої до позовної заяви копії свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 30 липня 2008 року Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області вбачається, що 30 липня 2008 року виконкомом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Стройне Свалявського району Закарпатської області, та ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Берегове Закарпатської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 30 липня 2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 40.
З Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 0[телефон приховано], сформованого 07 серпня 2026 року Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, 30 липня 2008 року виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Стройне Свалявського району Закарпатської області, та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Берегове Закарпатської області, про що 30 липня 2008 року складено актовий запис № 40. У вказаному витязі також зазначено про видачу 30 липня 2008 року виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
Поряд з цим суддею встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто ще до реєстрації шлюбу, вимогу про розірвання якого пред`являє до суду позивач ОСОБА_1 .
В порядку визначеному ст. 46, 47 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
В силу ч. 1, 2, 4 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Таким чином, правоздатність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , припинена 23 жовтня 2005 року.
Зазначені обставини є взаємовиключними та суперечливими.
Згідно ч. 8 ст. 262 ЦПК України окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної та касаційної інстанції.
Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (частина шоста статті 262 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне постановити окрему ухвалу та направити її до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Ужгородської окружної прокуратури для вжиття відповідних заходів реагування.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258-261, 262 ЦПК України, суддя,
П О С Т А Н О В И В :
довести до відома Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Ужгородської окружної прокуратури про обставини, виявлені в ході підготовки до розгляду цивільної справи № 4304/1074/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та наведені в описовій і мотивувальній частинах даної окремої ухвали для проведення перевірки та належного реагування.
Про прийняті заходи повідомити Перечинський районний суд Закарпатської області у місячний строк з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: Ганько І. І.