ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/6314/25 Провадження 6/636/247/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2026 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Оболєнської С.А., за участю секретаря судового засідання - Селевко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду,
встановив:
Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 02 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з червня 2016 року по березень 2025 року, у розмірі 40451 (сорок тисяч чотириста п`ятдесять одна) грн 97 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 486 (чотириста вісімдесят шість) грн 10 коп.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення та розстрочення виконання зазначеного рішення, посилаючись на відсутність можливості через виняткові обставини виконати рішення одноразово, оскільки за професією є водієм, однак у зв`язку із застосуванням державним виконавцем тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами позбавлений можливості працювати за професією та отримувати дохід, має нерегулярні заробітки, сплачує поточні аліменти та несе витрати на лікування та придбання ліків для батька, у зв`язку з чим його матеріальне становище є скрутним.
Заявник просив розглядати заяву без його участі, заяву підтримав та просив її задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з вимогами ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, відстрочення виконання рішення суду може бути надане у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
У відповідності до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести належними та допустимими доказами свої вимоги та заперечення.
ОСОБА_1 зазначив, що неофіційно працює, має нерегулярні заробітки, жодних доказів того, що він має скрутне матеріальне становище, що на його утриманні перебуває хворий батько ним суду не подано, матеріали справи таких доказів не містять.
Також заявником не надано доказів, що у подальшому, за наявності можливого застосування відстрочення та розстрочення виконання рішень суду, буде виконуватися рішення, та не обґрунтовано необхідність такої відстрочки саме до 25 вересня 2026 року та розстрочення на шість місяців.
Зазначені вище обставини свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про наявність обставин, що утруднюють виконання рішення суду, а наведені боржником обставини не можуть розцінюватись як такі, що є особливими або винятковими, та у відповідності до приписів статті 435 ЦПК України унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення, тому відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання рішень суду.
Керуючись ст.ст.259, 260, 353, 435 ЦПК України, суд
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції в 15-денний строк з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.А. Оболєнська