ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 р. Справа № 520/17103/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, у справі № 520/17103/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №520/17103/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнт у розмірі 1,197 для забезпечення індексації пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01.01.2025.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі № 520/17103/25 залишено без змін.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 23.01.2026.
Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарова Дар`я Валеріївна звернулась до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ст. 378 КАС України), в якій просила: вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №520/17103/25, виданий 24.02.2026 Харківським окружним адміністративним судом, шляхом його зміни на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.01.2025 по 31.03.2026, що становить 12 410,35 грн.
В обґрунтування заяви зазначила, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 по справі №520/17103/25 відповідачем проведено з 01.01.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01.01.2025. Розмір пенсії ОСОБА_1 після проведення перерахунку становить: з 01.01.2025 - 10354,15 грн. Сума донарахування за період з 01.01.2025 по 31.03.2026 становить 16725,55 грн. Сума доплати в розмірі 4315,20 грн, нарахована в березні 2026 року через поточний рахунок банківської установи АТ КБ "Приватбанк". Залишок невиплачених коштів виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Виходячи з вищенаведеного загальна сума заборгованості за період з 01.01.2025 по 31.03.2026 становить 12410,35 грн. З метою усунення обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, недопущення порушення строків здійснення виконавчого провадження й забезпечення належного виконання рішення, державний виконавець, згідно з положеннями статті 378 КАС України, вважав, необхідним зміну та встановлення способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.01.2025 по 31.03.2026, що становить 12410,35 грн.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області надав заперечення на вказану заяву, в яких просив відмовити в її задоволенні та зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №520/17103/25 проведено перерахунок пенсії. Сума донарахування за період з 01.01.2025 по 31.05.2026 становить 18210,37 грн та буде виплачена відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень". Зауважив, що відповідачем вжито залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення. Подальші заходи щодо виділення коштів з Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від діяльності ГУ ПФУ. Дана ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень та фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі. Вважає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при фактичній відсутності таких коштів у відповідача не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки відповідач не мав фінансової можливості виконати судове рішення.
Також відповідач зазначив, що резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №520/17103/25 має зобов`язальний характер. При цьому, судом першої інстанції при розгляді даної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування доплати пенсії позивачу. Враховуючи, що розрахунок належної позивачу пенсії судом не здійснювалась, відповідач вважав, що, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання здійснити перерахунок та виплату у повному обсязі пенсії на стягнення конкретної суми цієї пенсії, суд першої інстанції змінить рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Позивач надав відповідь на заперечення на подання заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій зазначив, що підтримує заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарової Дар`ї Валеріївни про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №520/17103/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Додатково до аргументів, викладених у заяві про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №520/17103/25 від 27.04.2026, вважав за необхідне зазначити, що Начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєва Г.О., у запереченні на подання заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення №2000-0902-7/81348 від 08.05.2026, не навела жодного доказу щодо виконання у повному обсязі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 по справі № 520/17103/25. Рішення суду від 16.09.2025 у справі №520/17103/25 набрало законної сили 23.01.2026. Сума донарахування пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 - 31.05.2026 становить 18 210,37 грн, що підтверджує Начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєва Г.О. у запереченні на подання заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення №2000-0902-7/81348 від 08.05.2026. Зазначив, що сума доплати в розмірі 4315,20 грн нараховані йому в березні 2026 року та 4355,70 грн в квітні 2026 через поточний рахунок банківської установи АТ КБ «Приватбанк».
Також позивач звернув увагу, що Начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєва Г.О. у запереченні на подання заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення №2000-0902-7/81348 від 08.05.2026 зазначає, що виплата нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням провадиться ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".
Від позивача заперечень щодо суми заборгованості не надходило.
Станом на 12 травня 2026 року (понад два місяці з 23.01.2026) суму заборгованості не виплачено, тобто судове рішення в порядку та у спосіб, які встановлені таким рішенням, залишається не виконаним відповідачем в повному обсязі.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 заяву про зміну способу або порядку виконання рішення - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання судом першої інстанції.
Зазначив, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про виконання судового рішення. Так, у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року №520/17103/25 суд визначив конкретний механізм перерахунку пенсії, а саме зобов`язав відповідача здійснити перерахунок шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 - в розмірі 10 846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197. Тобто належний математичний розрахунок множення, відповідно до судового рішення, повинен бути здійснений наступним чином: 10 846,37 грн. х 1,197 = 12 983,10 грн. Таким чином математичний розрахунок встановлює, що розмір пенсії позивача у відповідності до судового рішення повинен складати 12 983,10 грн.
Відповідач, в результаті перерахунку, встановив йому пенсію в розмірі 10354,12 грн. Це зокрема вказано у відповідях начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. В письмових запереченнях, поданих суду 12.05.2026, позивач вказував, що до подання позову до Харківського окружного адміністративного суду розмір пенсії позивача складав 9 268,42 грн. Розмір пенсії, встановлений відповідачем - 10 354,12 грн., отриманий шляхом множення розміру пенсії до подання позову на довільний коефіцієнт 1,117: 9 268,42 грн. х 1,117 = 10 352,82 грн.
Тобто для обчислення пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на свій розсуд були використані: Розмір пенсії ОСОБА_1 до подання позову - 9 268,42 грн., а не показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 - 10 846,37 грн.; коефіцієнт збільшення у розмірі 1,117, а не 1,197, як це встановлено судовим рішенням. Відповідач формально провів перерахунок за власною, неправильною формулою, але не за механізмом, встановленим судовим рішенням, що є неналежним виконанням рішення суду. При цьому, як вказано вище, відповідачу відомий як механізм розрахунку пенсії позивача, так і її розмір, встановлені судовим рішенням. Таким чином судове рішення в повному обсязі не виконано. При цьому в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не перевірено застосування коефіцієнта 1,197, не встановлено фактичний розмір пенсії станом на момент розгляду справи та не встановлено чи відповідає перерахунок резолютивній частині рішення. За цих обставин висновок про виконання рішення суду від 16.09.2026 є помилковим та передчасним.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не досліджено питання стосовно реального виконання рішення суду. Так, відповідач стверджує, що після формального перерахунку пенсія позивача складає 10 354,12 грн., однак фактично сплачує пенсію в іншому, довільно встановленому розмірі - 9 611,71 грн. Пенсію саме в такому розмірі позивач отримав 21.03.2026, 21.04.2026 та 21.05.2026, про що позивач подав відповідну скаргу від 04.05.2026 до ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області. Таким чином в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не враховано, що відповідач не тільки не здійснив перерахунок пенсії відповідно до механізму, встановленого рішенням суду, але й фактично не сплачує належні позивачу суми заборгованості з виплати пенсії. Такі дії відповідача спростовують висновок про виконання судового рішення.
Невиконання відповідачем судового рішення, на переконання апелянта, є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Апелянт також зауважив, що державний виконавець вказує, що за період за з 01.01.2025 по 31.03.2026 нараховано різницю в пенсії у розмірі 12 410,35 грн. В той же час відповідач, Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області, надав заперечення на вказану заяву, в яких вказав, що за період за з 01.01.2025 по 30.04.2026 нараховано різницю в пенсії у розмірі 17 467,96 грн. При цьому обидва розрахунки не враховують, що належний розмір пенсії позивача, відповідно до судового рішення, повинен складати 12 983,10 грн. З урахуванням цього, та сум пенсії, фактично сплачених позивачу з 01.01.2025 по 31.05.2026, належний розрахунок різниці у пенсії складає: 12 983,10 грн х 17 місяців (з 01.01.2025 по 31.05.2026) = 220 712,70 грн. За період з 01.01.2025 по 31.05.2026 відповідач сплатив позивачу пенсію та донарахування до пенсії у розмірі - 180 478,40 грн, 220 712,70 грн - 180 478,40 грн = 40 234,30 грн. Таким чином, на переконання апелянта, стягненню з відповідача підлягає різниця у пенсії у розмірі 40 234,30 грн. Однак вказаний розрахунок підлягає встановленню разом з іншими обставинами справи, неповно встановленими судом першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу або порядку виконання судового рішення, поданої в порядку статті 378 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Харківській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01.01.2025. Зобов`язань, щодо виплати різниці в пенсії рішення суду від 16.09.2026 не містить, вказане питання не було предметом судового розгляду. Враховуючи викладене, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
В силу приписів статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 3 статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання встановлено Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №4901-VI, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
За приписами статті 7 Закону №4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Викладене свідчить про те, що звернення до суду у зазначеній категорії справ є обов`язком державного виконавця, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Водночас, з 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року №4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 378 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Так, відповідно до частини 1 статті 378 КАС України (в редакції Закону №4094-IX) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (абзац 1 частини 3 статті 378 КАС України).
Згідно із абзацом 2 частини 3 статті 378 КАС України (в редакції Закону №4094-IX), невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, за змістом вказаної норми КАС України з 19.12.2024 у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання останнім законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення, зокрема шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Колегія суддів враховує, що справа, яка переглядається, є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях перебуває виконавче провадження №80514526 по виконанню виконавчого листа №520/17103/25, виданого 24.02.2026 Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01.01.2025.
Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарова Дар`я Валеріївна звернулась до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ст. 378 КАС України), в якій просила: вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №520/17103/25, виданий 24.02.2026 Харківським окружним адміністративним судом, шляхом його зміни на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.01.2025 по 31.03.2026, що становить 12 410,35 грн.
В обґрунтування заяви зазначила, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 по справі №520/17103/25 відповідачем проведено з 01.01.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01.01.2025. Розмір пенсії ОСОБА_1 після проведення перерахунку становить: з 01.01.2025 - 10354,15 грн. Сума донарахування за період з 01.01.2025 по 31.03.2026 становить 16725,55 грн. Сума доплати в розмірі 4315,20 грн, нарахована в березні 2026 року через поточний рахунок банківської установи АТ КБ "Приватбанк". Залишок невиплачених коштів виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Виходячи з вищенаведеного загальна сума заборгованості за період з 01.01.2025 по 31.03.2026 становить 12410,35 грн. Головний державний виконавець, вважаючи, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №520/17103/25, яке набрало законної сили 23.01.2026, не виконується відповідачем у повному обсязі вже більше двох місяців, зазначає про наявність підстав для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахованої та не виплаченої пенсії за період з 01.01.2025 по 31.03.2026 в розмірі 12 410,35 грн.
Перевіряючи обґрунтованість заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 №520/17103/25 містить зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01.01.2025.
З матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №520/17103/25 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Сума донарахування за період з 01.01.2025 по 31.05.2026 становить 18210,37 грн. Сума доплати в розмірі 4315,20 грн нарахована позивачу в березні 2026, сума доплати в розмірі 4355,70 грн нарахована позивачу в квітні, що останнім не заперечується.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №520/17103/25 не містить зобов`язань, щодо виплати позивачу різниці в пенсії.
З матеріалів справи судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 , окрім вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якою сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок, також містила вимогу про зобов`язання відповідача провести виплату пенсії, починаючи з 01 січня 2025 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №520/17103/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнт у розмірі 1,197 для забезпечення індексації пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01.01.2025.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Мотивуючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач мав право на перерахунок пенсії, у зв`язку з щорічною індексацією, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 у 2023 році. Щодо решти позовних вимог, суд вважав їх передчасними, спрямованими на майбутнє, отже такими, що задоволенню не підлягають, оскільки обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, наразі спір з приводу вказаних обставин відсутній.
Отже, зі змісту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №520/17103/25 убачається, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії, починаючи з 01.01.2025, були предметом судового розгляду та не знайшли свого задоволення. Суд першої інстанції визнав такі вимоги передчасними, у зв`язку з чим відмовив у їх задоволенні.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі № 520/17103/25 залишено без змін.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі № 520/17103/25 позивачем не оскаржувалося.
Зазначене рішення набрало законної сили 23.01.2026 та є обов`язковим до виконання в тому обсязі, в якому воно ухвалене.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем виконано покладений на нього рішенням суду обов`язок щодо проведення перерахунку пенсії, що не заперечується позивачем. Стосовно виплати пенсії, починаючи з 01.01.2025 колегія суддів зазначає, що вчинення вказаних дій не охоплюється зобов`язальною частиною рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025, з огляду на що вимоги заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, визначений заявником, не відповідають змісту резолютивної частини судового рішення у даній справі.
За таких обставин зміна способу та порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача суми перерахованої, але не виплаченої пенсії фактично призведе до зміни змісту судового рішення та покладення на відповідача обов`язку, який судом не встановлювався. Така зміна виходить за межі положень статті 378 КАС України, оскільки не спрямована на забезпечення виконання судового рішення, а фактично змінює спосіб судового захисту, визначений рішенням суду, що набрало законної сили.
З огляду на наведене правове регулювання та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарової Дар`ї Валеріївни про зміну способу та порядку виконання рішення необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги стосовно суті спірного питання щодо наявності підстав для зміни порядку та способу виконання судового рішення спростовуються наведеним вище.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,117 замість 1,197, а також щодо невідповідності фактично виплаченого розміру пенсії її розміру, визначеному після проведеного перерахунку, не можуть бути предметом оцінки суду в межах розгляду питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Колегія суддів зазначає, що предметом судового розгляду у даному провадженні є виключно заява державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення відповідно до статті 378 КАС України. При вирішенні такої заяви суд перевіряє наявність передбачених законом підстав для зміни способу або порядку виконання судового рішення, не вирішуючи при цьому питання щодо належного виконання рішення суду по суті чи правомірності дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на його виконання.
Натомість наведені апелянтом доводи стосуються правильності виконання відповідачем судового рішення, зокрема правильності здійсненого перерахунку пенсії та фактичної виплати її сум, а також правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення. Такі питання є предметом судового контролю за виконанням судових рішень та підлягають вирішенню в порядку, визначеному статтями 382-383 КАС України.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України.
При цьому суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із відповідною заявою в порядку статей 382 або 383 КАС України, якщо вважає, що рішення суду виконується неналежним чином або що рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, вчинені на його виконання, порушують його права.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі № 520/17103/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 12.08.2026 року