УХВАЛА
13 серпня 2026 р. Справа № 520/2087/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі № 520/2087/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в додатках до якої долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги посилається на критичну ситуацію зі штатною чисельністю юридичної служби та надмірне навантаження, а також на умови бойових дій та дислокацію в зоні активних бойових дій. Вказує, що об`єктивними обставинами, які унеможливлювали своєчасне отримання судових документів та підготовку апеляційної скарги є: систематичні обстріли та пошкодження інфраструктури; перебої з електропостачанням; відсутність стабільного інтернет-з`єднання. Посилається на необхідність виконання первинних завдань за призначенням .
Перевіривши доводи та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про поновлення строку не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Наявні матеріали справи в КП "ДСС" та підсистемі "Електронний суд" свідчать, що оскаржуване рішення ухвалено 19.12.2025, а отримано відповідачем 19.12.2025 року о 17:04 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа в кабінет апелянта.
На зазначене рішення Військова частина НОМЕР_1 засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" подала апеляційну скаргу 08.08.26 року, тобто після закінчення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.
Щодо посилання апелянта на значну кількість судових проваджень, надмірне навантаження, критичну ситуацію зі штатною чисельністю юридичної служби колегія суддів зазначає наступне.
Труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників органу не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19, від 27.10.2020 по справі № 460/1245/19, від 02.03.2023 по справі № 400/12891/21.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо додержання строків на апеляційне оскарження не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Наведений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, зробленим в постанові від 05.02.2026 у справі № 120/14763/24.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо великої кількості судових проваджень за участі Військової частини НОМЕР_1 , оскільки ці обставини стосуються внутрішньої організації роботи відповідача та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 24.06.2025 у справі № 240/14574/24.
Колегія суддів, враховує доводи щодо дислокації Військової частини НОМЕР_1 в зоні активних бойових дій, однак не наведено жодних належних доказів щодо відсутності стабільного інтернет-з`єднання.
Колегія суддів, зазначає, що з моменту ухвалення рішення 19.12.2025 до подання апеляційної скарги 08.08.2026 року пройшло вже більше восьми місяців.
Таким чином, оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Керуючись ст. 118, 121, ч.3 ст.243, 295, 298, 299, ч.2 ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) Чалий І.С.
Судді (підпис) (підпис) Семененко М.О. Подобайло З.Г.