Судові рішення

Постанова № 138964982 у справі № 638/11010/23 від 12.08.2026

Постанова від 12.08.2026 у цивільній справі № 638/11010/23. Суд: Харківський апеляційний суд, суддя Пилипчук Н. П.

Справа№ 638/11010/23
СудХарківський апеляційний суд
СуддяПилипчук Н. П.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
Дата ухвалення12.08.2026
Надійшло до реєстру14.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138964982

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

12 серпня 2026 року

м. Харків

справа № 638/11010/23

провадження № 22-ц/818/3243/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Муренченко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення часток у спільному майні подружжя та стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2026 року, постановлену суддею Штих Т.В., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та поділ спільного майна подружжя.

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення часток у спільному майні подружжя та стягнення коштів.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2024 року об`єднано в одне провадження первинний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення часток у спільному майні подружжя та стягнення коштів.

19 лютого 2026 року у судовому засіданні ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення експертизи.

В обґрунтування вимог клопотання зазначив, що у підтвердження вартості майна, яке на думку позивача підлягає поділу, позивачем до позовної заяви додано: копію Звіту про визначення ринкової вартості нерухомого майна - гаража в літ. Е-1 (у дворі будинку) розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; копію Звіту про визначення ринкової вартості нерухомого майна - гаражного боксу № НОМЕР_1 в літ. В-1 розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; копію Звіту про визначення ринкової вартості нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; копію Звіту про визначення ринкової вартості нерухомого майна - житлового будинку з надвірним будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ; копію Звіту про визначення ринкової вартості нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , які виконані суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 .

Заперечуючи проти пред`явленого позову, ОСОБА_2 надано до суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого вбачається внесення до ДРРП запису про припинення за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок загальною площею 18,5, житловою 11,0, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , з підстав його руйнування. Таким чином, вказане майно не підлягає поділу і відтак - визначенню його ринкової вартості.

Крім того, з часу припинення відносин з позивачем (08.04.2022), відповідачем було здійснено поліпшення належного мені майна - житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , що у свою чергу призвело до збільшення його ринкової вартості. Документи, що підтверджують здійснення поліпшень наявні.

Вказані копії Звітів про визначення ринкової вартості майна не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

Під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, в обов`язковим для застосування є Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440. Які на думку відповідача не дотримані.

Тому відповідач по первинному позову просить призначити по справі №638/11010/23 судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА (м. Харків, вул. Золочівська, 8) на вирішення яких поставити наступні питання: Яка ринкова вартість нерухомого майна, належного ОСОБА_5 , станом на квітень 2022 року, а саме: квартири, загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; гаража літ. Е-1 (у дворі будинку), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 99,1 кв.м., житловою площею 47,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; гаражного боксу № НОМЕР_1 в літ. В-1, загальною площею 66,6 кв.м., розташований за адресою: м. Харків, вул. Верстатобудівна, 11; автомобіля FORD Fusion, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2026 року призначено по справі №638/11010/23 судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА (м. Харків, вул. Золочівська, 8А) на вирішення яких поставити наступні питання:

1.1. Яка ринкова вартість нерухомого майна, належного ОСОБА_5 , станом на квітень 2022 року, а саме:

-квартири, загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;

-гаража літ. Е-1 (у дворі будинку), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 99,1 кв.м., житловою площею 47,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_4 ;

-гаражного боксу № НОМЕР_1 в літ. В-1, загальною площею 66,6 кв.м., розташований за адресою: м. Харків, вул. Верстатобудівна, 11;

-автомобіля FORD Fusion, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 .

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 384-385 КК України.

Витрати за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2 .

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи 2/638/700/26, 638/11010/23.

Закцентовано увагу експертів на необхідності врахування всіх матеріалів справи та проведених раніше експертних досліджень.

Роз`яснено сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що визначення ринкової вартості нерухомого майна, оформлене вищевказаними звітами проведені позивачем з метою визначення ціни позову та сплати судового збору за подання позовної заяви про поділ майна подружжя та визнання за позивачем права власності на майно, що є позовною заявою майнового характеру. Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Вказує, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності у рівних частинах кожному, тому для правильного вирішення цього спору не потрібні спеціальні знання. З викладеного вбачається, що відповідачем не обґрунтовано необхідності та доцільності направлення матеріалів справи для проведення експертизи з огляду на предмет доказування у даній справі, не наведено обставини, які будуть встановлювати, спростовувати обставини, що входять до предмету доказування у даній справі та є такими, що викликають сумнів і потребують спеціальних знань. Таким чином, відповідачем не доведено існування передбачених ч. 1 ст. 103 ЦПК України умов, за сукупності яких суд призначає експертизу, а підстави для обов`язкового призначення експертизи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що призначення експертизи є частиною дослідження обставин у справі та, у сукупності з іншими обставинами, дозволить суду з`ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.

Згідно з положеннями ст. 76, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом, як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Як передбачено ст. 102 ЦПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 3 ст. 107 ЦПК України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 ЦПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Таким чином, дійсно враховуючи норму статті про призначення експертизи, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Висновок експерта є доказом, який складається на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Судом призначається експертиза за відповідним клопотанням учасника справи для з`ясування обставин, які можуть бути встановлені лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Процесуальний порядок проведення експертизи визначений параграфом 6 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Суд зобов`язаний сприяти всебічному і повному з`ясуванню всіх обставин справи, реалізації сторонами їх прав та обов`язків і за наслідками розгляду справи ухвалити, відповідно до статті 263 ЦПК України законне та обґрунтоване рішення.

Діючим цивільним процесуальним законодавством передбачена можливість призначення у разі необхідності експертизи.

Висновок експертизи оцінюється з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, суд оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Також, відповідно до положень частини другої статті 116 ЦПК України призначення експертизи є способом забезпечення доказів.

Одним з принципів цивільного судочинства, є змагальність сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Тому суд не має права позбавляти сторону у справі можливості таким чином довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З викладеного вище вбачається, що суд першої інстанції, з врахуванням підстав та предмету позову, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, принципу змагальності сторін, необхідності суду сприяти учасникам процесу в реалізації ними процесуальних прав, дійшов обґрунтованого висновку про те, що для правильного з`ясування усіх обставин справи та вирішення заявлених позовних вимог, наявні підстави для призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення часток у спільному майні подружжя та стягнення коштів. ОСОБА_2 вказує, що у придбання квартири АДРЕСА_6 було вкладено його особисті кошти у сумі 575 000 грн. та кошти у розмірі 138 050 грн., які складали половину спільних коштів подружжя, у зв`язку з чим його частка у праві власності на спірну квартиру має складати 84/100 частин, а частка ОСОБА_1 - 16/100 частин. Також зазначає, що заперечує проти того, що будинок АДРЕСА_4 придбавався ним в інтересах сім`ї, а тому у разі задоволення позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на частку вказаного будинку з неї будуть підлягати стягненню частина коштів, що підлягає поверненню позикодавцю, у якого він позичив кошти на придбання спірного будинку.

З врахуванням викладеного, враховуючи, що для з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи потрібні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини справи неможливо, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність призначеної у справі судової оціночно-будівельної експертизи з визначеним колом питань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі N 6-9цс12, від 17 вересня 2014 року в справі N 6-131цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року в справі N 496/4851/14-ц.

Таким чином, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (постанови Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі N 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі N 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі N 910/9971/17).

Крім того, ОСОБА_2 не погоджується з наданими ОСОБА_1 звітами щодо оцінки майна, яке підлягає поділу, вказує, що вказані звіти містять недостовірну оцінку, оцінка проведена з порушенням принципів, методичних підходів та оціночних процедур, суб`єкт оціночної діяльності не попереджався про кримінальну відповідальність.

За змістом статті 102 ЦПК України звіт не є висновком експерта, так як складається на замовлення однієї із зацікавлених сторін, особою, що не є атестованим судовим експертом, без попередження про кримінальну відповідальність.

Отже, також враховуючи, що поданий ОСОБА_1 звіт про оцінку майна викликає сумнів відповідача у його правильності, тому у відповідності до вимог п. 4 ч. 5 ст. 12, ст. 103 ЦПК України, суд першої інстанції забезпечив процесуальне право відповідача на доведення перед судом своїх доводів та подання ним доказів шляхом призначення відповідної експертизи з питань, які є підставою позову та мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи є необґрунтованими та не спростовують правильність висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Крім того, оскільки судом апеляційної інстанції переглядається ухвала про призначення у справі експертизи, тобто питання процесуального характеру, судові витрати (витрати на правову допомогу), понесені стороною позивача стягненню з відповідача не підлягають, враховуючи, що остаточний розподіл та стягнення судових витрат (судовий збір, витрати на правову допомогу тощо) мають бути вирішені при вирішенні справи по суті при постановленні судом першої інстанції рішення у справі.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК.

Головуючий: Н.П. Пилипчук

Судді: О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.04.2026 Ухвала № 136072986 без тексту Харківський апеляційний суд
24.04.2026 Ухвала № 136072985 без тексту Харківський апеляційний суд
31.03.2026 Ухвала № 135325849 без тексту Харківський апеляційний суд
13.03.2026 Ухвала № 134857533 без тексту Харківський апеляційний суд
19.02.2026 Ухвала № 134222299 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
19.02.2026 Ухвала № 134222297 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
19.02.2026 Ухвала № 134222296 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
19.02.2026 Ухвала № 134222295 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
19.02.2026 Ухвала № 134222294 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
19.02.2026 Ухвала № 134222293 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
19.02.2026 Ухвала № 134222291 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
19.02.2026 Ухвала № 134201150 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
19.02.2026 Ухвала № 134201149 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
19.02.2026 Ухвала № 134201148 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
19.02.2026 Ухвала № 134201147 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
30.06.2025 Ухвала № 128524792 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
17.12.2024 Ухвала № 123803354 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова
01.09.2023 Ухвала № 113170491 без тексту Шевченківський районний суд міста Харкова