ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 160/34046/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року (суддя Коренев А.О., повний текст рішення складено 08.05.2026) в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № [номер приховано] від 19.11.2025.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішенням, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що суд не навів мотиви у чому саме не відповідають вимогам закону укладені між ТОВ «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» та ТОВ «БК СІГМА» і ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД» договори, документи первинного обліку, здійснені між цими Сторонами відповідних угод грошові розрахунки.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зауважує про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «БК СІГМА» і ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД» в силу специфікації господарських операцій, а також з огляду на податкову дисципліну контрагентів.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.05.2025 № 3929-п було призначено документальну планову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ».
Позивач 28.05.2025 повідомив податковий орган про втрату (крадіжку) первинних документів господарської діяльності за період з 2018 року по 31.03.2025, що стало підставою для перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «УКСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ», про що видано наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.05.2025 № 3602-п.
За результатом проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 14.10.2025 № 4342/24-36-07-03/38115193, за висновком якого правочини, укладені з ТОВ «БК СІГМА» і ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД», є нереальними.
На підставі названого Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 19.11.2025 № [номер приховано], згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 1 930 269 грн та за штрафними санкціями на суму 482 567,25 грн.
Наведене рішення є предметом оскарження в цій справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
За приписами статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідач зазначає про не підтвердження реальності господарських операцій ТОВ «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» з контрагентами ТОВ «БК СІГМА» і ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД», які носять виключно документальний характер, не підтверджуються реальним рухом товарів/послуг, надані первинні документи не розкривають у повній мірі зміст господарських операцій, додаткові документи на запит податкового органу позивачем не надано, при цьому аналіз податкових баз даних свідчить про неможливість здійснення наведеними контрагентами господарських операцій, задекларованих позивачем.
Суд першої інстанції підтвердив обґрунтованість позиції податкового органу, зазначивши, що на підтвердження реальності господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» та ТОВ «БК СІГМА» надано до суду: договір № 0102 від 20 січня 2025 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) ремонтно-відновлювальні роботи самоскидів FORD № 28/03-1 від 28.03.2025 на суму 7 500 000 грн, картка рахунку 631 за січень 2025 листопад 2025 року. Інших документів на підтвердження реальності господарських операцій до суду не надано.
Суд критично поставився до доводів позивача щодо умов виконання ремонтних робі, зауваживши, що це суперечить умовам договору, зокрема, щодо дотримання всіх чинних нормативних актів, державних будівельних і санітарних норм і правил, вимог охорони навколишнього середовища, життєдіяльності населення, правил пожежної, газо-електробезпеці.
Також суд вказав, що договори оренди згідно яких транспортні засоби були переданні в оренду ТОВ «ТК «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» суду позивачем не надавались.
Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД» суд першої інстанції зазначив, що під час перевірку позивачеві було вручено запит № 8 від 01.10.2025 про надання письмових пояснень та документів з питань: хто займався пошуком вищезазначеного контрагента - надавача послуг?; які об`єктивні або суб`єктивні чинники сприяли укладанню договорів (домовленостей) даним контрагентом?; за якими критеріями з доступних на ринку праці осіб для придбання вищезазначених послуг здійснено вибір саме вказаного контрагента?; яким чином розраховувалась (визначалась) вартість надання послуг вищевказаниму контрагентами (послуги за годину чи за визначений об`єм, яким чином фіксувався час надання таких послуг, тощо)? Запропоновано надати документи, які підтверджують реальні результати послуг ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД» (належним чином оформлені звіти щодо результатів здійсненого аналізу облікової політики, оборотних та необоротних активів, витрат, фінансових операції розрахунків з постачальниками та підрядниками, кадрових документів, касової дисципліни) та пояснити: якою необхідністю викликано отримання таких послуг?; як саме результати такого аналізу вплинули на діяльність підприємства та/або прийняття управлінських та інших рішень?; у чому полягає ділова мета та економічна доцільність в отриманні від ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛ» вищевказаних послуг, кількість найманих осіб у якого, за даним інформаційних баз даних контролюючого органу, складала 0 осіб (звіт 1-ДФ ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД» не подано).
Суд закцентував увагу на тому, що письмові пояснення та документи на запит податкового органу позивачеві не надано.
На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» та ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД» позивачем надано до суду: договір про надання послуг № 2101 від 21 січня 2025 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), (аналіз облікової політики 2018-2024 р.; аналіз необоротних активів 2018-2024 р.; аналіз оборотних активів 2018-2024 р.; аналіз витрат (рахунки обліку 20, 22, 23, 91) 2018-2024 р.; аналіз фінансових операцій (6851) 2018-2024 р.; Аналіз розрах. з постачальниками та підрядниками (361, 631); аналіз розрахунків з бюджетом 2018-2024 р.; аналіз кадрової документації 2018-2024 р.; аналіз касової дисципліни 2018-2024 р.) № 56/28-03 від 28.03.2025 року на суму 1 500 000 грн, картка рахунку 631 за січень 2025 листопад 2025 р. Інших документів на підтвердження реальності господарських операцій до суду не надано.
Також суд вказав, що будь-яких висновків ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД» за результатами проведеного аналізу їх документів, на виконання умов договір про надання послуг № 2101 від 21 січня 2025 року, суду не надано.
Таким чином, надані до перевірки документи не підтверджують фактичне отримання ТОВ «УКСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» послуг та не дають можливості встановити їх виконання ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛ» їх економічну, ділову доцільність, не підтверджують реальності операцій, які зумовлювали б зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу ТОВ «УКСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ». Отже, надані документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 ПКУ вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.
Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції не обґрунтованими, адже суд не навів яким чином не подання позивачем певної інформації та документів впливають на оцінку реальності господарських операцій, які мали місце з вищенаведеними контрагентами.
Так, суд першої інстанції по взаємовідносинам з ТОВ «БК СІГМА» зауважив, що позивачем не надано до суду договори оренди транспортних засобів, за якими останні були передані ТОВ «ТК «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ». Натомість такий висновок не ґрунтується на дійсних обставинах справи, адже податковий орган не заперечує та не спростовує факт користування транспортними засобами, щодо ремонту яких був укладений договір № 0102 від 20.01.2025.
Крім того під час перевірки, на підставі наказу ТОВ «УКСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» № 1-Інв від 01.10.2025 у присутності посадових осіб податкового органу було проведено інвентаризацію на підприємстві, зауважень до результатів якої відповідачем не висловлюється.
Також в Акті перевірки (стор. 19) відображено, що під час перевірки позивач надав протокол узгодження ціни із визначенням переліку транспортних засобів, щодо яких буде проведено ремонтні роботи. Також податковим органом підтверджено, що проведення ремонтних робіт відображено у бухгалтерському обліку позивача.
До того ж суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у Протоколі узгодження договірної ціни відображений перелік матеріалів, необхідних для виконання ремонтних робіт: метал, аргон, пропан, кисень, що в повній мірі підтверджує пояснення позивача, надані до суду першої інстанції, щодо умов проведення ремонтних робіт (із застосуваннях газо-електрозварювальних робіт).
Зауваження податкового органу, натомість, ґрунтуються на тому (стор. 20 Акту перевірки), що позивачем не надано документального підтвердження щодо необхідності проведення ремонтних робіт, при цьому відповідач не наводить жодну правову норму, яка визначає форму, зміст відповідних документів та обов`язок їх складання. Більш того, відповідач сам не наводить конкретний перелік документів, які мають підтверджувати таку необхідність.
При цьому податковий орган не заперечує, що господарська діяльність ТОВ «УКСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» пов`язана з використанням самоскидів, щодо яких був проведений ремонт в межах договору № 0102 від 20.01.2025.
Також не є слушними доводи відповідача, що відповідний вид ремонтних робіт потребує спеціальних умов, а також отримання спеціальних дозволів, ліцензій, тощо, адже податковий орган не довів, що в межах договору виконувалися роботи, які потребують ліцензування або отримання дозволу на їх виконання. Такі доводи є лише припущенням податкового органу, яке ґрунтується на інформації з інтернету щодо конкретного виду робіт, виконання яких відповідачем під час перевірки не перевірялось та не встановлювалось.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛ», такі мали місце на підставі договору № 2101 від 21.01.2025, за умовами якого названий контрагент зобов`язався надати ТОВ «УКСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» інформаційно-консалтингові послуги з питань ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності та правового регулювання діяльності.
Також договір містить конкретний перелік послуг, перевіряємий виконавцем період, який також цитується в Акті перевірки (стор. 24-26), які в повній мірі дають можливість встановити їх зміст, обсяг та пов`язаність з діяльністю позивача.
Додатково надані послуги підтверджуються складеними первинними документами, до яких податковим органом не висловлено зауважень.
Висновок суду першої інстанції, що позивач не надав інших документів на підтвердження реальності господарських операцій, є незрозумілим, адже суд не навів обґрунтованих мотивів, що подані первинні документи є недостатніми та такими, що не розкривають змість господарських правовідносин.
Також суд необґрунтовано вказав на не подання ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД» будь-яких висновків за результатами проведеного аналізу документів, адже умовами договору такий обов`язок виконавця не встановлений (п. 2.2. Договору).
Натомість пункт 3 Договору передбачає, що після виконання/надання послуг виконавець надає замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг, у якому проводиться опис наданих виконавцем послуг за Договором.
Отже, надані позивачем первинні документи складені відповідно до умов Договору № 2101 від 21.01.2025 та вимог чинного законодавства, зворотного відповідачем не доведено.
При цьому відповідачем підтверджено (стор. 27 Акту перевірки), що названа господарська операція відображена позивачем у бухгалтерському обліку.
Питання ж, поставлені податковим органом у запиті під час перевірки, знаходяться поза площиною податкового контролю, адже не пов`язані з питанням оподаткування, витребувані документи не є первинними, а тому їх неподання не свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
У свою чергу суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в разі, якщо у відповідача виникли сумніви щодо реальності господарських операцій з вищеназваними контрагентами, податковий орган мав право на проведення зустрічних звірок таких платників податків, що не було здійснено. Без проведення відповідних контрольних заходів такі висновки податкового органу мають ознаки припущення, а не встановленого факту.
Щодо посилання відповідача на інформацію з АІС «Податковий блок» щодо діяльності контрагентів позивача, як то відсутність персоналу (не подано форму № 1-ДФ), відсутність виробничого обладнання, відсутність складських та офісних приміщень, неподання ТОВ «БК СІГМА» та ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД» податкової звітності тощо, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентів.
В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Відтак посилання контролюючого органу на певні порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ними договорами.
У постанові від 17.07.2024 у справі № 440/2167/19 Верховний Суд також вказав, що інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. За умови не встановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Щодо наявності ділової мети та доцільності в укладанні договорів з контрагентами ТОВ «БК СІГМА» і ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ-КОНСАЛД», варто звернути увагу на висновки Верховного Суду у постанові від 15.03.2023 у справі № 200/4942/20-а, в яких суд касаційної інстанції підкреслив, що законодавець надав платнику податків право здійснювати господарську діяльність на власний ризик та можливість самостійно оцінювати її ефективність та доцільність, з огляду на мету отримання економічного ефекту і приросту активів в майбутньому, а також самостійно обирати виконавців послуг або постачальників товарів.
До того ж суд апеляційної інстанції звертає увагу на висновки Верховного Суду у постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19, від 19.11.2021 у справі № 160/6707/20, від 16.02.2023 у справі № 420/4722/19, згідно з якими відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Відповідні питання під час перевірки відповідачем не перевірялись та не досліджувались, що не спростовано під час судового розгляду справи.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що відповідач не довів належними та допустимим доказами нереальність спірних господарських операцій, а відтак неправомірно притягнув позивача до податкової відповідальності.
У свою чергу надані первинні документи підтверджують формування позивачем показників податкової звітності, рух активів та вказують, що господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулись.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі № 160/34046/25 скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № [номер приховано] від 19.11.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 75 700 (сімдесят п`ять тисяч сімсот) грн 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з 13 серпня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 13 серпня 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова