1 Справа № 335/7227/26 2-а/335/155/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Іванісова Володимира Сергійовича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Іванісова В.С., звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 12.09.2024 №2401/1, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначено, що 12 вересня 2024 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 2401/1 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 не з`явився 01 липня 2024 року за викликом по повістці, тим самим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Представник позивача зазначає, що позивач постанову по справі про адміністративне правопорушення №2401/1 від 12.09.2024 не отримував та не знав про її існування. Позивач фактично отримав копію оскаржуваної постанови 23.06.2026, тільки після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, у зв`язку із чим, представник позивача просить вважати причину пропуску на звернення до суду поважною.
Крім того, представник позивача зазначає, що позивач не отримував повісток від ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 . Винесена постанова не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем взагалі не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України.
Жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час, не має.
Немає доказів того, що повістка з вимогою ОСОБА_1 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлялася позивачу поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.
Крім того, Постанову № 2401/1 від 12.09.2024 винесено особою, повноваження якої діяти від імені належного суб`єкта владних повноважень не підтверджено. Жодних підтверджень щодо уповноваження тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 діяти від імені цієї юридичної особи не надано.
Враховуючи наведене, позивач із оскаржуваною постановою не погоджується, та вважає що в його діях відсутній факт та подія адміністративного правопорушення, а провадження стосовно ОСОБА_1 , з урахуванням положень ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю.
Ухвалою судді від 02.07.2026 позовну заяву залишено без руху, оскільки представником позивача разом із адміністративним позовом не подано заяви про поновлення строку для звернення до суду, з доказами (поясненнями) поважності причин його пропуску, та надано позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
03.07.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Іванісова В.С. про поновлення строку для звернення до суду, якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 02.07.2026.
Ухвалою судді від 08.07.2026 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. Прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Іванісова Володимира Сергійовича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною скасування постанови про адміністративне правопорушення, та відкрито провадження у справі.
09.07.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідно до даних ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час складання протоколу №1480/1 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був ознайомлений з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Будь-яких заяв та клопотань від громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не надходило.
За результатами розгляду матеріалів справи №2330/1 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова від 02.09.2024 №2330/1 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Відповідно до відомостей ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 01.07.2024 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив вимоги абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 оку №560, пункту 2 частини 1 Додатку 2 до Порядку Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487.
Відповідно до абзацу першого частини першої статі 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Доказів про виконання вищезазначених вимог позивач суду не надав, будь-які клопотання під час складання Протоколу про адміністративне правопорушення не заявляв. Отже, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим, так як Позивач не прибув за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В ухвалі суду зазначена вимога про витребування у відповідача матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача, однак виконати вимогу суду на теперішній час відповідач не має можливості у зв`язку із вилученням зазначених матеріалів працівниками правоохоронних органів під час обшуку.
З урахуванням зазначеного, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , відмовити у повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні у ній докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 12.09.2024 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 винесено постанову № 2401/1 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , якою притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн.
Відповідно до постанови № 2401/1 від 12.09.2024, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він під час загальної мобілізації отримав повістку від 25.06.2024 про необхідність прибуття 01.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 в зазначені в повістці час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою, не надав, чим порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Враховуючи, що гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , штраф у сумі 17 000,00 грн.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно із статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Приписами ст. 65 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 34 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.
Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17.
Отже, саме на ТЦК та СП законодавцем покладено обов`язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Судом встановлено, що фактичною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, на підставі оспорюваної постанови, слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підтримку та мобілізацію», а саме неприбуття позивача за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Запоріжжя.
Положеннями статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина перша статті 247 КУпАП).
Відповідно до підпункту 2 пункту 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560: належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З наведеного вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Запоріжжя, відсутні відомості про виклик і спроби вручити йому повістку особисто, про направлення повістки засобами поштового зв`язку (поштового конверту та рекомендованого повідомлення із зазначенням статусу про отримання), як і не містять даних про спробу повідомити його про наявність повістки за наявним номером телефону.
Відсутність належних на допустимих доказів того, що позивач ОСОБА_1 отримував повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , і відповідно що він своїми діями або бездіяльністю порушив виконання обов`язків, передбачених ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позбавляє можливості суд встановити факт вчинення позивачем правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово зазначав, що при оцінці доказів слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом», що має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Вказані судом обставини свідчать про обґрунтовані сумніви у доведеності вини позивача в інкримінованому порушенні, що тлумачиться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин викладених в оскаржуваній постанові, а тому постанова № 2401/1 від 12.09.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказані обставини, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду з позовом судовий збір в сумі 532 грн. 48 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 134, 139, 159, 205, 211, 217, 227, 228, 241, 246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Іванісова Володимира Сергійовича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 2401/1 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України, яка складена 12 вересня 2024 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 .
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 532 гривень (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання, шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гашук К.В.