Справа № 459/3253/26
Провадження № 2/459/1428/2026
У Х В А Л А
про передачу справи на розгляд іншому суду
13 серпня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Отчак Н.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Шептицької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
12.08.2026 представник позивача звернулася до суду з позовом до Шептицької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Як передбачено ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті матері відкрилась спадщина, до складу якої входить: квартира АДРЕСА_1 , яку позивач бажає успадкувати, однак пропустив шестимісячний строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відносно спадщини, що складається із нерухомого майна, зокрема: квартири АДРЕСА_1 .
ВССУ у своєму листі N 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 (далі лист ВССУ N 6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 108-114 ЦПК України). Ст. 109 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а ст. 114 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦКУ. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦКУ, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до ст. 66 ЗУ Про нотаріат, свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.
З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 N 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» №807-IX від 17.07.2020 р., у Львівській області утворено, крім іншого, Червоноградський (Шептицький) район (з адміністративним центром у місті Червоноград) у складі територій Белзької міської, Великомостівської міської, Добротвірської селищної, Лопатинської селищної, Радехівської міської, Сокальської міської, Червоноградської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Цією ж постановою у Львівській області ліквідовано: Бродівський, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам`янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Перемишлянський, Пустомитівський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Сокальський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський, Яворівський райони.
Згідно з п.3-1 Розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Місце знаходження нерухомого майна - Львівська обл., Шептицький р-н. (до утворення (ліквідації) районів - Сокальський район), м. Соснівка.
Зазначені обставини свідчать про те, що дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Шептицького міського суду Львівської області, а підсудна Сокальському районному суду Львівської області.
З огляду на викладене та у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України зазначену справу слід передати на розгляд Сокальському районному суду Львівської області.
Керуючись ст. 31, 187, 260, 353 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шептицької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, передати на розгляд Сокальському районному суду Львівської області (80001, м. Сокаль, пл. Січових Стрільців, 19, е-mail inbox@sk.lv.court.gov.ua).
Копію ухвали надіслати позивачу по справі.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 13 серпня 2026 року.
Суддя: Н. Я. Отчак