Справа № 595/1130/26
Провадження № 2/595/672/2026
У Х В А Л А
13.08.2026 місто Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
До Бучацького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Оринник Н.С., до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно. У позовній заяві позивач просить розтлумачити зміст заповіту, посвідченого 07 березня 2017 року секретарем Заривинецької сільської ради Бучацького району Тернопільської області Гурською Г.Й., зареєстрованого в реєстрі за № 18, згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: «приватизовані земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:01:001:0820 та [номер приховано]:01:001:1244, що знаходяться на території Заривинецької сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; все інше майно, що буде належати мені на день моєї смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, на що я за законом буду мати право я заповідаю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Окрім того, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Заривинецької сільської ради площею 2,074 га із кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0820, та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Заривинецької сільської ради площею 0,5264 га із кадастровим номером [номер приховано]:01:001:1244, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При цьому, враховуючи норми ст. ст. 12, 13 ЦПК України, позивач самостійно визначає предмет й підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову та визначення належних відповідачів та третіх осіб.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить розтлумачити складений ОСОБА_4 заповіт від 07 березня 2017 року.
Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2022 року у справі № 165/3014/20 вказав, що метою тлумачення заповіту є забезпечення найбільш повного здійснення волі заповідача.
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.
Отже, законодавством передбачено, що лише за умови, що сторонами не буде досягнуто згоди з приводу тлумачення тих чи інших положень заповіту, зокрема один із спадкоємців вважатиме, що його права в результаті такого тлумачення порушуються, така особа вправі звернутися до суду за офіційним тлумаченням змісту заповіту, яке може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між ними тлумачення здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК.
Всупереч вищевказаним вимогам позивач у позовній заяві не виклав обставини щодо наявності спору між спадкоємцями та не зазначив доказів на підтвердження існування таких обставини, чи наявність підстав для звільнення від доказування. Зазначивши в якості відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , позивач не вказав обставини, з приводу яких між сторонами виник спір щодо тлумачення заповіту.
Відтак, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями, а тлумачення заповіту судом здійснюється тільки в разі спору між спадкоємцями щодо його змісту.
Окрім того, згідно позовних вимог, позивач просить розтлумачити зміст заповіту, посвідченого 07 березня 2017 року секретарем Заривинецької сільської ради Бучацького району Тернопільської області Гурською Г.Й., згідно якого ОСОБА_4 заповіла йому дві приватизовані земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:01:001:0820 та [номер приховано]:01:001:1244, що знаходяться на території Заривинецької сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а все інше майно ОСОБА_2 ,
Водночас, зі змісту заповіту слідує, що заповідач зробила розпорядження в користь позивача стосовно однієї земельної ділянки, при цьому позивач має намір успадкувати дві земельні ділянки.
Також у позовній заяві позивач вказує, що оригінал Державного акту втрачений, однак відсутні посилання на докази про його втрату.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі в новій редакції позовної заяви з наданням відповідних обґрунтувань та доказів.
За правилами, визначеними ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадкове майно- залишити без руху, надавши позивачу строк протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. І. Созанська