ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/12888/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Осіпової О.О.,
суддів: - Златіна С.В., Кравченка Є.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні Головному управлінню Пенсійного фонду України у Черкаській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) із застосуванням п. 4 цієї Постанови у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення з 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов`язати відповідача підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Черкаській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 із застосуванням п. 4 цієї Постанови у редакції до внесення змін Постановою № 103 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення з 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 р. адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо підготовки та надання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлених довідок про грошове забезпечення позивачу станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII з урахуванням положень Постанови № 704, з урахуванням посадового окладу і окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами про Державний бюджет України на 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, у т.ч. додаткових складових, обчислених з оновленого посадового окладу станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023;
- зобов`язано відповідача підготувати і надати Головному управлінню Пенсійного фонду в Черкаській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII з урахуванням положень Постанови № 704, з урахуванням посадового окладу і окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами про Державний бюджет України на 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, у т.ч. додаткових складових, обчислених з оновленого посадового окладу станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023;
- у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 484 грн 48 коп.
Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 р., відповідач подав апеляційну скаргу.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування вимог зазначає, що судом неповно з`ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Вказує, що підстави для підготовки та надання до органу Пенсійного фонду оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відсутні, оскільки після набрання чинності Постановою № 704 змін у розмірах грошового забезпечення, які б зумовлювали проведення перерахунку пенсії, не відбулося, а тому Адміністрація Державної прикордонної служби України діяла відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Неподання відзиву відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції та розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Апеляційний розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що паспортом громадянина серії НОМЕР_1 підтверджується, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 позивачу призначена пенсія за вислугу років.
Представник позивача адвокатським запитом від 11.11.2025 звернувся до відповідача з проханням надати довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII з урахуванням положень Постанови № 704, щодо визначення посадових окладів і окладів за військовими званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 та з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.
Листом від 13.11.2025 відповідач повідомив, що станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідно до положень Постанови № 704 розмір посадового окладу за посадою діючого військовослужбовця, яка є відповідною останній штатній посаді позивача, визначено за 6 тарифним розрядом у розмірі 2 910 грн, розмір окладу за військовим званням «старший прапорщик» у розмірі 1 020 грн. Оскільки станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 відсутня подія підвищення (збільшення) фактично отриманих діючим військовослужбовцем, який посідає відповідну (аналогічну) штатну посаду, розмірів щомісячних основних (посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень і премії), у зв`язку зі зміною у 2022 - 2023 роках розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також відповідного рішення Уряду про перерахунок раніше призначених пенсій, як це визначено ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, то у відповідача відсутні підстави для підготовки відповідних довідок та їх надсилання до 25-ти регіональних Головних управлінь Пенсійного фонду України або ж на адресу військових пенсіонерів чи їх адвокатів (представників) на їх вимогу (прохання).
Тому позивач звернувся до суду.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
На підставі ч. 2, 3 вказаної норми до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Згідно з п. 2 Постанови № 704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до п. 4 Постанови № 704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На дату набрання чинності Постановою № 704 п. 4 цього нормативно-правового акту викладено в редакції п. 6 Постанови № 103: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103. Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 20 жовтня 2022 року у справі № 826/6453/18 касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 без змін. Таким чином 29.01.2020, тобто, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 п. 6 Постанови № 103 втратив чинність та відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Станом на час виникнення спірних правовідносин та судового вирішення спору дію вказаної вище постанови Шостого апеляційного адміністративного суду не було зупинено. Тому її висновки підлягають застосуванню на підставі ст. 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень. При цьому згідно з п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі -Закон № 1774-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Врахувавши викладене апеляційний суд дійшов висновку, що під час розв`язання правової колізії між нормами п. 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ та п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103 та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 вищу юридичну силу мають положення Закону.
Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі № 826/9052/18 дійшов висновку про необхідність зобов`язання Кабінету Міністрів України скасувати пп. 1 п. 3 Змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103, щодо внесення змін до Постанови № 704, що додатково свідчить про неможливість застосування п. 4 в редакції Постанови № 103. Внаслідок вказаних обставин з 29.01.2020 відновлена дія обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Згідно з п. 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (далі - Закон № 2629-VIII) установлював, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.
Законами України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон № 294-IX), від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (далі - Закон № 1082-IX), від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про державний бюджет України на 2022 рік" (далі - Закон № 1928-ІХ), від 03.11.2022 № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (далі - Закон № 2710-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, на 2021-2023 роки для визначення грошового забезпечення військовослужбовців не містять.
Згідно з ст. 7 Закону № 1928-ІХ установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня - 2 481 гривня.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2710-IX установлено з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 2 684 гривні.
Отже, вказаними вище Законами встановлено розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб.
Докази зміни складових грошового забезпечення особи для прирівняної до позивача посади на вказану позивачем дату відсутні.
Згідно зі ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45)
Згідно з п. 1 Порядку № 45 (у редакції з 21.02.2018) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку № 45 містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції. Зокрема, у ній відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Для вирішення спору суд на виконання ч. 3 ст. 291 КАС України врахував викладені у рішенні від 17.12.2019 висновки Верховного Суду (далі - ВС) за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, в якій надано оцінку дій щодо відмови у підготовці та надані органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії. Вказане рішення залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
ВС у вказаному рішенні зазначив, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними. Відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями п. 1, 2 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
На час звернення позивача до відповідача заявою про видачу нових довідок про розмір грошового забезпечення п. 3 Порядку № 45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Процедуру організації з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій регулює Інструкція про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ та з інших соціальних питань", затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 17 вересня 2018 року № 760, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2018 року за №1152/32604 (далі - Інструкція № 760).
Положеннями абз. 4 п. 3 розділу І, п. 1 розділу ІІ Інструкції № 760 визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України як структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів. Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 760 при проведенні перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважений структурний підрозділ готує довідки про розмір грошового забезпечення.
Оскільки позивача звільнено зі служби у відповідача, саме на нього законодавством покладений обов`язок щодо видачі оновлених довідок.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до п. 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Системний аналіз наведених норм у взаємозв`язку дає підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи. Аналогічний правовий висновок у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 686/15836/16-а, від 27.02.2019 у справі № 753/23503/16, від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, а також від 29.11.2021 у справі № 620/2928/20.
Ураховуючи, що станом на 01.01.2020-01.01.2023 положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу Законам: № 294-IX, № 1082-IX, № 1928-ІХ, № 2710-IX, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Подібні правовідносини були предметом розгляду ВС у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21. Так, у згаданій справі Верховний Суд на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:
"…(1) з 01.01.2020 положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
63. Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Верховний Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У подальшому такий висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 16.11.2022 у справі № 120/648/22-а, від 27.03.2023 у справі № 280/11480/21.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О.О. Осіпова
Суддя С.В. Златін
Суддя Є.Д. Кравченко