Номер провадження: 22-ц/813/5519/26
Справа № 501/5956/13-ц
Головуючий у першій інстанції Тордія Е. Н.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 11 грудня 2025 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМПСІС ЛІГАЛ» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом зміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа,
ВСТАНОВИВ:
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА.
Короткий зміст заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа.
19 серпня 2025 року представник ТОВ «ДЕБТ ФОРС» звернувся до Чорноморського міського суду Одеської області, заінтересовані особи: ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом зміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа.
Короткий зміст ухвалу суду першої інстанції.
Ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області від 11 грудня 2025 року заяву ТОВ «ДЕБТ ФОРС», заінтересовані особи: ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом зміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа - задоволено.
Замінено вибулого стягувача: ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на правонаступника: ТОВ «ДЕБТ ФОРС» у виконавчому листі: №501/5956/13-ц за позовом ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до Боржника 1 - ОСОБА_1 .
Видано дублікат виконавчого листа №501/5956/13-ц за позовом ТОВ «ДЕБТ ФОРС» щодо Боржника 1 - ОСОБА_1 .
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове частині, яким відмовити у задоволенні вимог заяви, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що:
1) відповідач не отримував від суду першої інстанції судових повісток на 11.12.2025, а також копії заяви ТОВ «ДЕБТ ФОРС» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом зміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа;
2) 29 червня 2017 року ОСОБА_1 виконано в повному обсязі усі грошові зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №11219432000 від 20.09.2007 шляхом передачі АТ «Дельта Банк» права влансоті на предмет іпотеки - двоповерхову будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому дія договору про надання споживчого кредиту №11219432000 від 20.09.2007 припинена.
Таким чином, судом першої інстанції не встановлено, на момент розгляду справи, факту відсутності у ОСОБА_1 будь-якого зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №11219432000 від 20.09.2007, та як наслідок відсутності у ТОВ «ДЕБТ ФОРС» права вимоги, що свідчить про невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи;
3) ТОВ «ДЕБТ ФОРС» не надано суду жодних доказів втрати, загублення, викрадення, знищення або істотного пошкодження оригіналу виконавчого листа, що б унеможливлювало його виконання, що свідчить про відсутність у суду підстави для видачі його дублікату.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З матеріалів електронної справи вбачається, що ОСОБА_1 не був належним чином сповіщений про розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа на 11 грудня 2025 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі №295/5011/15-ц (касаційне провадження № 61-1125св17).
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяву про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа необхідно задовольнити з огляду на таке.
Апеляційним судом встановлено, що 11 лютого 2014 року Іллічівський міський суд Одеської області ухвалив рішення у справі №501/5956/13-ц про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №11219432000.
23 листопада 2020 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області у справі №501/5956/13-ц замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) - ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал».
10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір №10-03/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №11219432000.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 10-03/23 про відступлення прав вимоги від 10 березня 2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Попереднього кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Відповідно до п. 5.2 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»
У відповідності до пунктів 5.6.2 та 7.2 Договору № 10-03/23 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року Сторони в підтвердження виконання п. 7.1 договору уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (додається у додатках) у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України.
23 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір №23-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №11219432000.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 23-05/23 про відступлення прав вимоги від 23 травня 2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Відповідно до п. 5.2 Договору №23-05/23 про відступлення прав вимоги від 23 травня 2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»
На виконання п. 7.1 Договору № 23-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 23 травня 2023 року ТОВ «Дебт Форс» проведено оплату відповідно до платіжної інструкції, що заявник додає у додатках до цієї заяви.
10 червня 2021 року Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №55178161, винесено постанову(и) про закінчення виконавчого провадження (Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу), однак копію вищезазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано.
Також відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно боржника, яким є ОСОБА_1 відомо, що на примусовому виконанні в ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження з приводу виконавчого листів по справі №501/5956/13-ц, при цьому виконавчий) лист в ТОВ «Дебт Форс» відсутні та строки для примусового їх виконання не пропущені.
Апеляційний суд зазначає, що з огляду на вищенаведені норми Закону України «Про виконавче провадження» та той факт, що виконавчий лист по боржнику ОСОБА_1 в останнє повернуто 10 червня 2021 року, строк його пред`явлення до виконання закінчується 10 червня 2024 року.
Згідно з пунктом 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стан.
Отже, строки пред`явлення виконавчого листа до виконання станом на момент подання заяви не закінчились.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За положенням п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу одна сторона /фактор/ передає грошові кошти в розпорядження другої сторони /клієнта/ за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи /боржника/.
Згідно з положень ч. 2 ст. 446 Цивільного процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження.
Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Так у п.15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 06 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження («Скордіно проти Італії») 36813/97, п.197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес («Естіма Джордж проти Португалії»), рішення від 21 квітня 1998 року, «Сіка проти Словаччини», N 2132/02, пп.24-27, від 13 червня 2006 року)».
За змістом ст. 512 Цивільного кодексу України, ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
У зв`язку з такою зміною відбувається вибуття особи з провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належною стороною проводиться відповідно вимог до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачом є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, ст. 378 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.
Крім цього, із змісту вказаної постанови Верховного Суду України, вбачається, що згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Верховний Суд 25 квітня 2018 року у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №2-Н-148/09, провадження №61-1104св18 (ЄДРСРУ №73627702) досліджував питання щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником та дійшов висновку, що заміна сторони правонаступником може відбуватися, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-1207бсв18.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення.
При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи.
Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (п.73).
Пункт 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Провівши аналіз положень ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, при цьому взявши до уваги положення ч. 5 ст. 124 Конституції України та ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини, основоположних свобод, статус стягувана та боржника, сторони судового процесу, набувають з моменту, коли у позивача з`являється право на отримання виконавчого документу - тобто з моменту набранням рішення законної сили.
Згідно ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
У своїй практиці розгляду заяв щодо виконання рішень судів Верховний суд України неодноразово зазначав, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
Верховний Суд у Постанові від 09 грудня 2019 року у справі №2-3627/09 дійшов наступних висновків: «Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Основним Законом України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відмова суду в прийнятті заяв, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове виконання можливо лише шляхом заміни сторони стягувана у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Щодо вимоги заявника про видачу дубліката виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно зі ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Підставою для видачі дубліката виконавчого листа є доведеність втрати оригіналу виконавчого листа та поважності причин пропуску цього строку.
Згідно із ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заявник зазначає, що відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно боржника, яким є ОСОБА_1 відомо, що на примусовому виконанні в ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження з приводу виконавчого листів по справі №501/5956/13-ц, при цьому виконавчий лист у ТОВ «Дебт Форс» відсутній, а строки для примусового їх виконання не пропущені.
У відповідності до підпункту 4 пункту 102 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки оригінал виконавчого листа, що виданий на підставі вищевказаного рішення суду, втрачений, рішення суду залишається не виконаним.
Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником надані належні, допустимі та достовірні докази, які підтверджують право заявника на заміну сторони в зобов`язанні, тому заяву ТОВ «ДЕБТ ФОРС» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом зміни стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого документа обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо інших доводів апеляційної скарги.
Скаржник не довів всі обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування всіх висновків суду першої інстанції не надав.
Щодо доводів апеляційної скарги, які викладені у другому пункті розділу короткий зміст і доводи апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що відсутність обов`язку боржника перед стягувачем повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин є підставою для визнання судом (зокрема за заявою боржника) виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (статті 432 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладене у постанові Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі № 333/395/22 (провадження № 61-9753св23.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що «ТОВ «ДЕБТ ФОРС» не надано суду жодних доказів втрати, загублення, викрадення, знищення або істотного пошкодження оригіналу виконавчого листа, що б унеможливлювало його виконання, що свідчить про відсутність у суду підстави для видачі його дублікату», то апеляційний суд вказує на таке.
Згідно із статтею 39 Закону про виконавче провадження закінчення виконавчого провадження оформлюється відповідною постановою, зокрема державного виконавця.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця (абзац другий пункту 22 розділу ІІІ Інструкції).
Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 (постанови про встановлення тимчасових обмежень боржника за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці) Закону про виконавче провадження, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження (відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 28 Закону про виконавче провадження).
У постанові від 16 вересня 2020 року у справі №344/18277/18 Верховний Суд застеріг суди від прояву надмірного формалізму у питанні встановлення обставин втрати виконавчого документа задля визначення доведеності такої втрати у контексті звернення державного виконавця щодо видачі його дубліката, метою якого є подальше здійснення виконавчого провадження, відкритого за цим виконавчим документом, оскільки це вже може заважати практичному та ефективному доступу до суду та не сприяти належному здійсненню правосуддя, у тому числі реальному виконанню судового рішення, яке набуло чинності.
Суди мають оцінювати докази відповідно до вимог ЦПК України (достовірність, достатність, належність тощо) та на підставі цього приймати їх до уваги чи ні, встановлювати об`єктивно підтверджені обставини справи, належним чином аргументуючи ці свої мотиви. Верховний Суд не здійснює переоцінку доказів у справах, а лише надає юридичну оцінку відповідності цього процесу вимогам законодавства. У цьому контексті Верховний Суд звертав увагу на те, що наявність доказів, прийнятих судом до розгляду з точки зору відповідності їх вимогам ЦПК України, того, що виконавець поштою відправив виконавчий документ певній особі, наприклад стягувачу, підтверджує факт вибуття цього документа з розпорядження виконавця.
Колегія суддів зазначає, що відсутність на виконанні у органів виконавчої служби виконавчого листа і відсутність такого листа у стягувача є достатньою підставою для того, аби дійти висновку про втрату оригіналу листа, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є неспроможними.
Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 11 грудня 2025 року скасувати.
Постановити у цій частині нове судове рішення.
Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», заінтересовані особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом зміни стягувача його правонаступником, та видачу дубліката виконавчого документа задовольнити.
Замінити вибулого стягувача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на Правонаступника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» (КОД ЄДРПОУ: 43577608, юридична адреса: 02095, Київ область, Київ район, Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1) у виконавчому листі: №501/5956/13-ц за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», до Боржника ОСОБА_1 .
Видати дублікат виконавчого листа № 501/5956/13-ц за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», щодо Боржника ОСОБА_1 .
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 13 серпня 2026 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
О.С. Комлева