УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
13 серпня 2026 року
м. Київ
справа №160/21743/25
адміністративне провадження №К/990/22832/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Павлоградської районної державної адміністрації на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі №160/21743/25 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Павлоградської районної державної адміністрації Рижкової Вікторії Василівни від 02.07.2025 №79706997;
- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Павлоградської районної державної адміністрації здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 36,2 кв. м. та загальною площею 66,8 кв. м., на підставі поданих оригіналів документів та з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026, позов ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.
На адресу Верховного Суду 19.05.2026 надійшла касаційна скарга Павлоградської районної державної адміністрації, в якій скаржник просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі №160/21743/25; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2026 касаційну скаргу залишено без руху та зазначено, що скаржнику необхідно у десятиденний строк надати уточнену касаційну скаргу, в якій викласти підстави оскарження з урахуванням вимог пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
17.06.2026 на адресу Верховного Суду надійшла уточнена позовна заява, в якій скаржник визначає підставами касаційного оскарження підпункти «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та пункт 3 частини 4 статті 328 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
В касаційній скарзі скаржником зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження відповідач зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:
- чи має право державний реєстратор не відмовляти у державній реєстрації права власності особі, яка надала оригінали правовстановлюючих документів, котрі містять належні відомості щодо здійснення державної реєстрації прав до 2013 року, в умовах відсутності відповіді від БТІ (відомостей реєстрових книг), архів якого знищено або недоступний з інших причин (перебування на ТОТ);
- чи зобов`язаний державний реєстратор направляти запити до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, щодо яких на момент вирішення заяви про державну реєстрацію права наявні відомості про знищення/втрату архівів або їх перебування на ТОТ (наприклад, згідно відомостей ЄДРПОУ чи військових адміністрацій відповідних громад).
У касаційній скарзі скаржник, окрім наведеного, посилається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що розгляд цієї справи Верховним Судом дозволить сформувати єдиний правовий висновок щодо застосування п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV з урахуванням наслідків воєнних дій, які зокрема зумовили втрату паперових реєстрів прав власності, подолати системну неправомірну практику скасування рішень державних реєстраторів або, через відповідне тлумачення положень закону, дозволить уникнути першопричину виникнення судових спорів - постановлення державними реєстраторами рішень про відмову у реєстрації права власності у випадку неможливості отримання відповідного підтвердження з паперових носіїв.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Таким чином касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328-332, 334, 338, 340, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Павлоградської районної державної адміністрації на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі №160/21743/25 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/21743/25.
У порядку, встановленому законом, надіслати копії касаційної скарги разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Судді Я.О. Берназюк
Н.В. Шевцова