П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2026 року м. Київ
Справа № 759/14187/25
Провадження: № 22-ц/824/8423/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Желепи О. В., Нежури В. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Шум Л. М.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
У червні 2025 року ТОВ «ФК «Ейс» звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.07.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 731282238 на суму 10 000 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3BG35. 01.07.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свій обов`язок та перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , яку він вказав у заявці при укладенні кредитного договору. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 226 від 25.04.2023 року за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача. 23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року за договором факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача. 29.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № б/н від 29.05.2025 року за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 48 132 грн. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Відповідач не сплачував заборгованість ані в період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ані після його переходу до позивача, унаслідок чого не виконав обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Ейс», на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 731282238 від 01.07.2022 року, становить 48 132 грн, яка складається з: 10 000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 38 132 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року позов ТОВ «ФК «Ейс» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 731282238 від 01.07.2022 року у розмірі 48 132 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» витрати на судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» витрати на правову допомогу в сумі 7 000 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, закрити провадження у справі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що позивач не надав належних і допустимих доказів перерахування кредитних коштів саме на належний йому рахунок, користування ними та наявності заборгованості у заявленому розмірі, а також не підтвердив оплату за договорами факторингу й перехід до нього права вимоги. Крім того, посилався на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 липня 2024 року відкрито провадження у справі про його неплатоспроможність, а ухвалою від 24 березня 2025 року це провадження закрито та визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені у встановлений законом строк. Оскільки спірне кредитне зобов`язання виникло до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а позивач не заявив своїх вимог у межах цієї справи, вважав заборгованість погашеною. Також зазначав про неспівмірність стягнутих витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи та ціною позову.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 01.07.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 731282238 на суму 10 000 грн зі сплатою процентів строком на 30 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника (а.с. 90-98).
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 731282238 від 01.07.2022 року (а.с. 45-48), що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 226 від 25.04.2023 року (а.с. 43-44).
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 731282238 від 01.07.2022 року (а.с. 37-40), що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року (а.с. 35-36).
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е (а.с. 29-32).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № б/н до договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 48 132 грн (а.с. 27-28).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 731282238 від 01.07.2022 року, заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» станом на 05.06.2025 року складає 48 132 грн, з яких: 10 000 грн - прострочене тіло, 38 132 грн - прострочені відсотки (а.с. 105).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 липня 2024 року відкрито провадження у справі № 910/2855/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 березня 2025 року провадження у справі № 910/2855/24 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 закрито.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що між відповідачем і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено електронний кредитний договір, на виконання якого відповідачу перераховано кредитні кошти, однак зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів він належним чином не виконав. Право вимоги за кредитним договором на підставі послідовно укладених договорів факторингу перейшло до ТОВ «ФК «Ейс», а надані позивачем письмові докази підтверджують наявність у відповідача заборгованості в розмірі 48 132 грн. При цьому відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідача суд не визнав підставою для закриття провадження у цій справі.
Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів ураховує наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень») (постанова Верховного Суду від 04 жовтня 2024 року у справі № 607/6215/23).
З Єдиного державного реєстру судових рішень та з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 липня 2024 року відкрито провадження у справі № 910/2855/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Н. О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 190 від 12.02.2013). Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 15.08.2024 року для подачі до Господарського суду міста Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 15.10.2024 року для підготовки та подання до Господарського суду міста Києва плану реструктуризації боргів боржника. Зобов`язано керуючого реструктуризацією у строк до 16.09.2024 року провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби м. Києві у строк до 15.08.2024 року надати керуючому реструктуризацією Белінській Н. О. та Господарському суду міста Києва інформацію про доходи ОСОБА_1 та членів його сім`ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону. Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України у строк до 15.08.2024 року надати керуючому реструктуризацією Белінській Н. О. та Господарському суду міста Києва інформацію про перетинання ОСОБА_1 та членами його сім`ї державного кордону за останні три роки. Зобов`язано банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках боржника.
У вказаній ухвалі від 15 липня 2024 року господарський суд навів зазначений боржником перелік кредиторів та встановив наявність у нього кредиторської заборгованості в загальному розмірі 689 301,68 грн. Спірна вимога за кредитним договором № 731282238 від 01.07.2022 року в цьому переліку окремо не зазначена.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 березня 2025 року, яка набрала законної сили, провадження у справі № 910/2855/24 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 закрито. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінської Н. О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 190 від 12.02.2013). Дію мораторію припинено. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 4 ст. 90 КУзПБ, у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Як встановлено, предметом позову у даній справі є заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 731282238 від 01.07.2022 року.
З матеріалів справи вбачається, що на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та протягом установленого законом строку для заявлення конкурсних вимог право вимоги до ОСОБА_1 належало ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс".
Разом з тим, ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" не скористалося можливістю подання до господарського суду заяви про грошові вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 в період розгляду справи № 910/2855/24 Господарським судом міста Києва за заявою відповідача про неплатоспроможність.
Відповідно до ст. 514 ЦК України ТОВ «ФК «Ейс» могло набути лише той обсяг прав, який належав ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на момент їх відступлення. Оскільки станом на 29.05.2025 року незаявлена конкурсна вимога вже вважалася погашеною, укладення договору факторингу не відновило право на її примусове стягнення з боржника.
Отже, на момент звернення до суду ТОВ «ФК «Ейс» не мало права вимагати примусового стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 731282238 від 01.07.2022 року, що є підставою для відмови в позові.
Якщо права позивача не порушені, то це є підставою для відмови в позові, а не підставою для закриття провадження у справі (п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 757/23249/17, провадження № 14-95цс22).
Оскільки встановлені наслідки закриття провадження у справі про неплатоспроможність є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові, доводи апеляційної скарги щодо належності доказів видачі кредиту, розміру заборгованості та переходу права вимоги не впливають на результат вирішення спору та окремої оцінки не потребують.
У зв`язку з відмовою в позові відсутні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а тому доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності їх розміру не впливають на остаточний розподіл судових витрат.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 731282238 від 01.07.2022 року.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких підстав, рішення суду першої інстанції у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в позові.
Згідно з вимогами п.п. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн, а тому вказана сума у зв`язку з відмовою в позові підлягає відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367-368, 376, 381-384 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, адреса: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді О. В. Желепа
В. А. Нежура