П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2026 року м. Київ
Справа № 756/5850/25
Апеляційне провадження №22-ц/824/10841/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва про зупинення провадження, постановлену під головуванням судді Верещінської І.В. 06 квітня 2026 року в м. Київ,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні та користуванні квартирою шляхом виселення,
В С Т А Н О В И В
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року клопотання відповідача про зупинення провадження у справі - задоволено.
Зупинено провадження у справі №756/5850/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні та користуванні квартирою шляхом виселення до ухвалення рішення у цивільній справі №756/14880/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про захист права на житло та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою, зобов`язання не вчиняти дії щодо проникнення до житла.
Ухвала суду мотивована тим, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та задоволення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в провадженні №756/14880/24 суттєво вплине на вирішення справи №756/5850/25, так як обидва позови виникли з одних і тих самих правовідносин щодо користування кв. АДРЕСА_1 , тобто вирішення справи № 756/5850/25 залежить від вирішення справи № 756/14880/24.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.
Не погодилась з указаною ухвалою суду ОСОБА_1 , її представником ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, відповідно до якої просить задовольнити апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково вирішив, що справа №756/5850/25 залежить від справи №756/14880/24. Насправді все навпаки позов ОСОБА_2 про заборону виселення напряму залежить від того, чи задовольнить суд вимогу про її виселення та вселення власниці ОСОБА_1 .
Вказує, що за ст. 251 ЦПК, зупиняти справу не можна, якщо зібрані докази дозволяють самостійно встановити обставини. Солом`янський районний суд м. Києва має такі ж повноваження, як і Подільський районний суд м. Києва, може збирати докази і вирішувати спір без очікування іншого суду.
Зауважує, що через зупинення справи ОСОБА_1 змушена невизначено довго чекати й не може користуватися своєю квартирою, тоді як ОСОБА_2 продовжує там жити й її позов розглядається. Це ставить їх у нерівні умови та порушує право на розгляд у розумний строк.
Також вказує, що суд послався на майбутнє рішення в іншій справі. Проте за статтею 82 ЦПК обов`язкове значення має лише те рішення, яке вже ухвалили і яке набрало законної сили.
Процесуальні дії учасників справі та суду.
05 червня 2026 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Лікацької Л.Г., надійшов відзив у якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
У відзиві зауважено, що ухвалу суду першої інстанції є такою, що винесена з урахуванням всіх обставин справи та відповідно до норма матеріального а процесуального права.
08 червня 2026 року від ОСОБА_3 надійшли пояснення щодо визнання апеляційної скарги позивача.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження.
В порядку визначеному ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що у квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні та користуванні квартирою шляхом виселення. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 14 лютого 2025 року придбали за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1 . Проте у вказаній квартирі проживає ОСОБА_2 , яка самовільно (без відповідної правової підстави) її займає.
18 грудня 2024 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі № 756/14480/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про захист права на житло.
11 грудня 2025 року ОСОБА_2 , подала клопотання про зупинення провадження у справі №756/5850/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні та користуванні квартирою шляхом виселення до набрання законної сили рішенням у справі №756/14880/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про захист права на житло та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою, зобов`язання не вчиняти дії щодо проникнення до житла.
З тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що є наймачем та законно проживає у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2005 року у справі № 2-7602/05. Зазначає, що вказана квартира раніше була кімнатою у гуртожитку, право користування нею набуто правомірно. Проте в подальшому цей гуртожиток був проданий з прилюдних торгів в ході процедури ліквідації попереднього власника.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Подільського районного суду м. Києва у справі об`єднано в одне провадження справи №756/14880/24 та №756/546/25 та присвоєно об`єднаній справі № 756/14880/24.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року клопотання відповідача про зупинення провадження у справі - задоволено. Зупинено провадження у справі №756/5850/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні та користуванні квартирою шляхом виселення до ухвалення рішення у цивільній справі №756/14880/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про захист права на житло та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою, зобов`язання не вчиняти дії щодо проникнення до житла.
Застосовані норми права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
В силу ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.ч. 1,3,5 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
В порядку визначеному ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
Суд має переконатися, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з урахуванням обставин справи та таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
Окрім того, неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Схожі висновки викладені Верховним судом у постановах від 22 травня 2024 року у справі №755/12310/21 та від 14 березня 2024 року у справі № 824/180/19 (в частині, що стосується питання зупинення провадження у справі).
Суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі. Подібні висновки було викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі (№ 756/5850/25) є вимога ОСОБА_1 , як власниці, про усунення перешкод у володінні та користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2 .
Водночас у провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває об`єднана цивільна справа № 756/14880/24, у якій вирішується спір за позовом ОСОБА_2 про захист її права на житло у тій самій квартирі, а також усунення перешкод у користуванні нею та заборону вчиняти дії щодо проникнення до житла.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України підстав для зупинення провадження у справі.
Так, між вказаними справами існує тісний матеріально-правовий зв`язок. Вирішення питання про наявність чи відсутність у ОСОБА_2 законних підстав (права) для проживання та користування спірним житловим приміщенням є безпосереднім предметом судового розгляду у справі № 756/14880/24 і має визначальне та преюдиційне значення для вирішення справи № 756/5850/25 про її виселення.
Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи полягає в тому, що суд позбавлений можливості самостійно встановити правомірність або неправомірність користування ОСОБА_2 спірною квартирою до того, як інший суд надасть правову оцінку її вимогам щодо захисту права на це житло. Ухвалення рішення про виселення до остаточного вирішення питання про наявність у особи права на житло може призвести до ухвалення судових рішень, що суперечать одне одному.
Доводи апеляційної скарги про те, що Солом`янський районний суд м. Києва може самостійно зібрати докази і вирішити спір, відхиляються колегією суддів. Зібрані у даній справі докази не дозволяють суду самостійно встановити та оцінити факти, які не заявлені як підстава позову, зокрема, щодо правомірності права на житло, які є виключним предметом доказування в іншій справі.
Твердження скаржника про порушення права на розгляд справи у розумний строк колегія суддів також не бере до уваги, оскільки необхідність дотримання строків не може переважати над завданням ухвалення законного та обґрунтованого рішення, що неможливо без з`ясування всіх обставин, які наразі встановлюються в іншому судовому провадженні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, відсутні і підстави для компенсації позивачу понесених нею витрат на стадії апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук