КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 363/1582/26 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12861/2026 Головуючий у суді першої інстанції - Баличева М.Б. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 травня 2026 року про повернення позовної заяви по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживачів,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.05.2026 позовну заяву повернуто.
Не погоджуючись з ухвалою суду, 29.05.2026 ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку, надіславши апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду засобами поштового зв`язку.
02.06.2026 апеляційна скарга надійшла до Київського апеляційного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 02.06.2026 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді: Шебуєва В.А., Кафідова О.В.
03.06.2026 матеріали справи витребувано з Вишгородського районного суду Київської області.
16.06.2026 матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23.06.2026 апеляційну скаргу залишено без руху, надавши апелянту десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків.
Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувало те, що апеляційну скаргу було подано після спливу строку на апеляційне оскарження, однак в ній апелянтом не порушувалося питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
При цьому роз`яснено, що у разі не виконання вимог ухвали суду у встановлений судом строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Копію зазначеної ухвали 29.06.2026 було направлено на електронну пошту ОСОБА_1 , зазначену в апеляційній скарзі, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції.
Разом з цим, станом на 12.08.2026 апелянтом не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 23.06.2026.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна з розумним інтервалом цікавитися провадженням у справі у зв`язку із поданням апеляційної скарги, а також отримувати кореспонденцію, направлену судом на засоби зв`язку, зазначені в апеляційній скарзі. Проте, ОСОБА_1 , будучи очевидно обізнаною про ініційований нею судовий процес, не скористалася можливістю усунути недоліки апеляційної скарги в повному обсязі у строк, визначений судом, отримавши ухвалу апеляційного суду засобами електронної пошти.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Європейський суд з прав людини у справах «Каракуця проти України» та «Пономарьов проти України» звертав увагу на те, що заявники мають виявити належну зацікавленість у розгляді їхньої справи, в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до частин 3, 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України.
Відповідно до приписів ч. 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
ЄСПЛ у справах «Салов проти України», п. 93, «Сутяжник» проти Росії», п. 38 підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07.07.1989).
Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Відповідно до пунктів другого та шостого частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини зазначає, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2026 було постановлено оскаржувану ухвалу. Із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулась лише 29.05.2026, що вказує на звернення до суду апеляційної інстанції з пропуском строку, встановленого ст. 354 ЦПК України, однак не заявила клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із апеляційною скаргою.
За вказаних обставин, оскільки ОСОБА_1 з пропуском строку на апеляційне оскарження звернулась із апеляційною скаргою та в апеляційній скарзі не порушувала питання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу було залишено без руху та надано можливість усунути недоліки, шляхом подання до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Однак, у визначений судом строк, обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не подала, відтак у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 358 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 травня 2026 року про повернення позовної заяви по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживачів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова