Справа № 158/1065/26
Провадження № 2/161/4668/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
11 серпня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Мазура Д. Г.,
за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження,
В С Т А Н О В И В:
13 березня 2026 позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження.
Свій позов обґрунтовує тим, що 12 липня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області між сторонами у справі було зареєстровано шлюб. Під час шлюбу у них народилось троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2022 року їх шлюб із відповідачем розірвано. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 серпня 2015 року з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дитини в розмірі 400,00 грн. щомісячно на кожну дитину. Позивач зазначає, що на сьогоднішній день, забезпечити належний рівень для життя та розвитку дітей немає можливості, оскільки отримує незначну заробітну плату, а також просить врахувати обставину про те, що їй вкрай важко матеріально утримувати їх спільних дітей, адже це вимагає значно більших витрат на їх одяг, навчання і виховання. Вказує, що на даний момент матеріальний стан відповідача покращився, так як з листопада 2024 року він був призваний на військову службу по загальній мобілізації, а тому спроможний надавати допомогу на утримання дітей у частці від його доходу. Добровільно збільшити розмір аліментів відповідач не бажає.
З огляду на наведене просить суд: змінити спосіб стягнення аліментів визначений рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 серпня 2015 року у справі № 161/8168/15-ц; стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі однієї другої частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягненню старшою дитиною повноліття;
17 березня 2026 ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області матеріали справи передано для розгляду за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
09 квітня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивачка не з`явилась, належним чином повідомлена.
У судовому засіданні позивач 12.05.2026 заявлені позовні вимоги підтримала, просила їй задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 липня 2009 року, за час якого у них народились спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2022 року у цивільній справі №161/5784/22 шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 серпня 2015 року у цивільній справі № 161/8168-15-ц вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 400,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від дня подання позовної заяви до досягнення дітьми повноліття.
Як встановлено судом, неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , продовжують проживати разом зі своєю матір`ю позивачем ОСОБА_1 ..
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною другою статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Суд зауважує, що позивачем не заявляється вимога про збільшення розміру аліментів, а заявляється вимога про зміну способу стягнення аліментів.
Законодавство надає стягувачу право вибору способу стягнення аліментів. Це право стягувача є безумовним. Суд не може на власний розсуд змінювати спосіб стягнення аліментів. Проте, стягувач вправі звертатися до суду із відповідним позовом у разі зміни життєвих обставин, які впливали на його/її попередній вибір, і закон не обмежує стягувача у кількості таких звернень. Можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Судом встановлено, що спільні діти сторін проживають разом з матір`ю. Відповідач є батьком дітей та на нього покладено однаковий з позивачкою обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей. Відповідач є здоровим, інших осіб на утриманні немає. Доказів іншого суду надано не було.
Враховуючи матеріальне становище позивачки, яка самостійно в достатній мірі немає змоги забезпечити дітей, так і обов`язок батька брати участь в матеріальному утриманні дітей, суд вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на неповнолітніх дітей, в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу).
Суд вважає, що стягнення аліментів на дітей в розмірі 1/2 частки доходу відповідача відповідатиме принципам розумності та справедливості і не становитиме для відповідача надмірного фінансового тягаря. У випадку виникнення умов, передбачених ст. 192 СК України, відповідач матиме право ініціювати питання про зменшення розміру аліментів.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням безумовного права стягувача на визначення і зміну способу стягнення аліментів, зміна розміру аліментів відповідає законодавчо орієнтованій частці, а також з врахуванням потреб неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що у розглядуваному випадку існують усі передбачені законодавством підстави для зміни способу аліментів, які стягуються на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 серпня 2015 року в цивільній справі № 161/8168/15-ц.
Аліменти у зміненому розмірі на користь позивача підлягають стягненню з моменту набранням даним рішенням законної сили.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Оскільки, позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 263 ЦПК України, на підставі ст.ст. 181, 182 СК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження задовольнити.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з твердої грошової суми в розмірі по 400,00 гривень на кожну дитину щомісячно, на 1/2 частки усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили та до досягнення повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/2 частки усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили та до досягнення повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривню 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач:ОСОБА_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач: ОСОБА_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
Дата складення повного тексту рішення 13 серпня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур