Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/13817/26
Провадження № 2-з/357/69/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О.А. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту нікчемності заповіту
В С Т А Н О В И В:
10 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Орловську Вікторію Олександрівну, звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту нікчемності заповіту від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 04 січня 2022 року, за яким спадкове майно померлого заповідано порівну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Разом з позовною заявою представник позивача подала заяву про забезпечення позову, в якій остання просить:
- заборонити відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням та розпорядженням нерухомим майном, що входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: земельною ділянкою площею 0,0123 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:004:0329; садовим будинком загальною площею 43,7 кв. м, АДРЕСА_1 ; земельною ділянкою площею 0,0093 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:026:0185; гаражними приміщеннями №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , 1302, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , 674а за адресою: АДРЕСА_9 ;
- заборонити приватним та державним нотаріусам, а також державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому числі видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 04.01.2022 року, а також здійснювати державну реєстрацію переходу права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зазначене у пункті 2 цієї заяви.
Заява мотивована тим, що спадкодавець ОСОБА_4 заповіту від 04 січня 2022 року особисто не підписував і наміру складати такий заповіт не мав. Підпис у документі виконано не спадкодавцем, а іншою особою, та повністю відрізняється від його справжнього почерку і підпису. Таким чином, оспорюваний заповіт не відповідає дійсному волевиявленню спадкодавця та є результатом підроблення. Наразі існує реальна загроза, що на підставі оспорюваного заповіту відповідач оформить спадщину та здійснить державну реєстрацію права власності на спадкове майно, після чого таке майно може бути відчужене, поділене, об`єднане, передане в іпотеку або в інший спосіб виведене з володіння, що істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених спадкових прав позивача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Згідно з п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Верховного суду від 12 січня 2022 року у справі №568/525/21).
У постанові Верховного Суду від 05 травня 2025 року у справі № 466/2651/23 викладено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахування такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі 754/5683/22 викладено такий правовий висновок.
Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.
Відповідно до статті 67 Закону України "Про Нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Відповідно до частини 11 статті 67 Закону України "Про нотаріат" видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.
За змістом ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є, зокрема, нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до положень ст.1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Так, ОСОБА_1 заявляє позовну вимогу про встановлення факту нікчемності заповіту від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 04 січня 2022 року та посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Корнійчуком Валерієм Івановичем, зареєстрованому в реєстрі за №4, за змістом якого ОСОБА_4 заповідав усе своє майно порівну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №485870847 від 14.07.2026, за ОСОБА_4 на праві власності зареєстроване нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,0123 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:004:0329; садовий будинок загальною площею 43,7 кв. м, АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0093 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:026:0185; гаражні приміщення №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , 1302, НОМЕР_6 АДРЕСА_10 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , 677а, 674а за адресою: АДРЕСА_9 .
Отже, предметом спору є право на спадкування після смерті ОСОБА_4 , а позовні вимоги спрямовані на усунення одного зі спадкоємців від права на спадщину та визнання позивача єдиним спадкоємцем. Вказаний спір безпосередньо пов`язаний з можливістю оформлення спадкових прав шляхом видачі свідоцтв про право на спадщину. З 12.08.2026 року спадкоємці мають право звернутись до нотаріуса за свідоцтвами про право на спадщину.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Суд вважає переконливими доводи позивача про те, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічний правовий висновок Верховного суду викладений у постанові від 16.08.2022 у справі № 640/35685/21.
Враховуючи, що заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно існує спір пов`язаний із реалізацією права на спадкування і невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
На переконання суду заборона вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадщини є надмірно широкою, оскільки може необґрунтовано обмежувати повноваження нотаріуса щодо вчинення інших нотаріальних дій, не пов`язаних безпосередньо з видачею свідоцтв про право на спадщину, а також порушувати баланс інтересів учасників справи.
З огляду на характер спірних правовідносин та предмет позову, належним, обґрунтованим і співмірним заходом забезпечення позову є саме заборона видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 . Такий захід безпосередньо спрямований на збереження предмета спору, не вирішує справу по суті та не порушує прав інших осіб більше, ніж це необхідно для досягнення мети забезпечення позову.
Натомість, невжиття такого заходу забезпечення позову, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивачів.
Як передбачено ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист прав позивача та виконання можливого рішення суду, а тому заява адвоката Орловської В.О., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню шляхом заборони приватним та державним нотаріусам видавати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Біла Церква Київської області на підставі заповіту від 04 січня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Корнійчуком Валерієм Івановичем, зареєстрованого в реєстрі за №4
У решті вимог заяви про забезпечення позову слід відмовити як таких, що не відповідають принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Суд роз`яснює, що відповідач має право подати вмотивоване клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку, визначеному ст. 158 ЦПК України.
Одночасно суд наголошує, що за приписами ч. 7, 8, 9, 10 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом указаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Ухвала суду про забезпечення позову згідно з ст. 258 ЦПК України є видом судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Таким чином, ухвала про забезпечення позову є обов`язковою до виконання всіма суб`єктами, кому вона адресована та кого вона стосується і повинна бути виконана цими суб`єктами самостійно.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 353-354 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В :
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити приватним та державним нотаріусам видавати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Біла Церква Київської області на підставі заповіту від 04 січня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Корнійчуком Валерієм Івановичем, зареєстрованого в реєстрі за №4.
В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. А. Сомок