Справа № 373/3044/26
Номер провадження 2-з/373/12/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Хасанова В.В. розглянула заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
ВСТАНОВИВ:
10.08.2026 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом заборони відчуження та накладення арешту на
транспортний засіб - мотоцикла марки «Yamaha», моделі «FGR 1300», 2004 року
випуску право власності на який зареєстровано за
ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що він планує звернутися до суду з позовом до ТОВ «К ІН К КРС» та ОСОБА_2 з позовом про розірвання договору та стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 7 000 доларів США.
30.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплітнес ін констакшн карс» (далі - ТОВ «К ІН К КАРС»), від імені якого діяв
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір №300825.
Пунктом 1.1 цього договору зазначено, що Виконавець зобов`язується виконати доручення Замовника - за кошти Замовника та у порядку, описаному в пункті 6 Договору, придбати автомобіль Volkswagen Cc Sport 2012 Gray 2.0L (надалі - Т3) в США або Європі, організувати його доставку в Україну та виконати ремонт Т3. Вартість розмитненого та відремонтованого Т3 але без сертифікації та взяття на облік складає 7000$ (сім тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на дату укладання договору становить 288 821,4 грн).
Пунктом 6.1.1 договору передбачено, що завдаток в розмірі 7000$ (сім тисяч
доларів США) для повної оплати вартості ТЗ на аукціоні, необхідних зборів, вартості
доставки ТЗ в Україну та подальшого ремонту. В Договорі №300825 від 30.08.2025 зазначено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проведено взаєморозрахунок за яким ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 готівкою завдаток (п. 6.1.1) у розмірі 7000 дол. США.
В подальшому, спілкування по авто здійснювалось напряму з
ОСОБА_2 у соціальній мережі «Telegram». 01.09.2025 року ОСОБА_2 надав інформацію ОСОБА_1 , що авто було викуплено на аукціоні. Однак, жодних підтверджень, посилання з аукціону, номера лоту, розрахункового рахунку та оплати за автомобіль, а ні Товариством, а ні ОСОБА_2 надано не було. 05.09.2025 була надана інформація, що авто вже в дорозі та фото самого автомобіля.
Згідно з п. 3.2 Договору максимальний строк на виконання умов
Договору в т.ч. із доставкою в Україну та проведенням ремонтних робіт мав становити 12 тижнів (84 дні), з дня укладення - 30.08.2025 р. закінчився ще 22.11.2025 року.
За період з вересня 2025 року по серпень 2026 року (майже рік)
ОСОБА_2 та Товариством не було надано жодних послуг, при цьому, ОСОБА_1 так і не
отримав замовлений автомобіль та жодної інформації про його «долю» Позивач не
знає. Отже, ОСОБА_1 було сплачено кошти у розмірі 7000,00 дол. США згідно Договором №300825 від 30.08.2025, ТОВ «К ІН К КАРС» від імені якого діяв директор ОСОБА_2 будь-яких послуг за Договором ОСОБА_1 надано не було, автомобіля він так і не отримав.
Починаючи з 11 жовтня 2025 року 13 лютого 2026 року відповідач постійно
наголошував, що автомобіль мають вже вигрузити з контейнера та передати
перевізнику, однак конкретної інформації щодо автомобіля так не було надано.
За вказівкою директора ТОВ «К ІН К КАРС» Ковальова О.В. позивачем
23.02.2026 року була сформована та нотаріально посвідчена довіреність на
ОСОБА_3 з метою надання останньому повноважень бути
представником з питань митного декларування (в тому числі попереднього
декларування), одержання , проходження митного контролю, також з усіма
питаннями пов?язаних з одержанням та оформленням вантажу- транспортного
засобу (VOLKSWAGEN Cc Sport 2012 року випуску), з правом доставки (перегону,
транспортування) приданого на ім?я ОСОБА_4 вищевказаного транспортного
засобу до України. 24.02.2026 відповідач надав інформацію, що авто знаходиться на місці на
загрузці, але ніяких підтверджень на прохання позивача не надав. Після чого на запитання позивача щодо автомобіля перестав надавати будь-яку інформацію.
ОСОБА_2 не вносив до каси ТОВ «К ІН К КАРС» кошти у розмірі 7 000,00 доларів США, адже ОСОБА_1 не було отримано від ОСОБА_2 ні прибуткового касового ордеру, а ні іншого підтверджуючого документа (первинного бухгалтерського документу).
Відповідно до інформації наданої Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», по рахунку НОМЕР_1 , що належить ТОВ «КОМПЛІТНЕС ІН КОНСТАКШН КАРС», за період з 30.08.2025 по 30.06.2026 - рух коштів відсутній. Враховуючи вищевикладене, Договір №300825 від 30.08.2025 був підписаний саме між ОСОБА_1 та ТОВ «К ІН К КАРС» вказані кошти, які були передані ОСОБА_1 . ОСОБА_2 (який був та є єдиним засновником та директором ТОВ) у розмірі 7 000,00 дол. США, останнім не було внесено на рахунок ТОВ «К ІН К КАРС». Отже, вказані кошти, які були сплаченні відповідно до Договору№300825 від 30.08.2025 року були привласненні ОСОБА_2 без достатньої правої підстави та підлягають стягненню саме з ОСОБА_2 .
З огляду на те, що заявник планує звернутися з позовом майнового характеру, відповідач до прийняття рішення судом може вчинити дії для відчуження свого майна з метою ухилення сплати коштів у випадку задоволення позову, що як наслідок, призведе до неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру МВС України від
06.12.2017 р. (виконані на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС
України https://rq.hsc.gov.ua/desktop) мені стало відомо, що за ОСОБА_2 зареєстровано мотоцикл «Yamaha, FGR 1300, 2004 року випуску». Варто зазначити, що відповідно до сайту «https://auto.ria.com/uk/»: середня ринкова вартість мотоцикла «Yamaha, FGR 1300, 2004 року
випуску» становить 5 000,00 дол. США, що еквівалентно 223 197,50 грн. по курсу
НБУ, встановленому на дату подання заяви про забезпечення позову - 44,6395 грн за 1 долар США. Оціночна вартість зазначеного транспортного засобу згідно з даними із
сайтів «https://auto.ria.com/uk/» становить 223 197,50 грн., а тому накладення арешту
є співмірним до майбутніх заявлених позовних вимог у розмірі 7 000,00 дол. США, що
еквівалентно 312 476,50 по курсу НБУ, встановленому на дату подання позову -
44,6395 грн. за 1 долар США.
Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову та долучені до заяви матеріали, суд дійшов таких висновків.
Згідно положень ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефектний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У відповідності до положень ч.ч.1, 3 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є арешт майна та (або) грошових коштів, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до роз`яснень пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності перед законом, оскільки мета забезпечення позову це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Встановлено, що позовна заява станом на даний час до суду не подана.
Водночас, як зазначено вище, заявник має намір звернутися до суду з позовом до суду.
Оцінюючи доводи позивача щодо необхідності вжиття такого заходу забезпечення позову як арешт, суд виходить з того, що вжиття запропонованого заходу забезпечення позову щодо транспортного засобу - мотоцикла марки «Yamaha», моделі «FGR 1300», 2004 року
випуску не порушує принципів змагальності і рівності перед законом, оскільки мета забезпечення позову - це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на мотоцикл може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку відчуження зазначеного майна до вирішення справи по суті, а відтак накладення арешту на мотоцикл вбачається за доцільне.
Таким чином, заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб - мотоцикл марки «Yamaha», моделі «FGR 1300», 2004 року випуску, право власності на який зареєстровано за
ОСОБА_2 .
Ухвалу суду про забезпечення позову в частині накладення арешту та заборони відчуження на транспортні засоби направити для забезпечення виконання Регіональному сервісному центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Київській області (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26).
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В. В. Хасанова