Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/7475/26
У Х В А Л А
13.08.2026 м. Полтава
Суддя Київського районного суду міста Полтави Гончарова А.О., розглянувши подану в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ТОВ «Видавництво «Друкарський двір» про встановлення факту, що має юридичне значення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду міста Полтави із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просила суд встановити факт припинення трудових відносин із ТОВ «Видавництво «Друкарський Двір» з 14 січня 2023 року у зв`язку зі смертю керівника (директора) ОСОБА_2 .
Перевіривши матеріали справи, суддя вважає, що у відкритті провадження в порядку окремого провадження необхідно відмовити, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Відповідно до положення статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.
Так, згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Окрім того, як зазначає Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19), суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
У силу вимог ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Заявник в обґрунтування своєї заяви посилається на положення п.8-2 ч. 1 ст. 36КЗпП України - підставою припинення трудового договору є смерть сторони.
У разі смерті роботодавця - фізичної особи працівник має право припинити трудовий договір самостійно. Для цього необхідно звернутися до центру зайнятості із заявою та пакетом документів
Позивач звертається до ТОВ, яке відповідно до відповіді № 3141809 від 06.08.2026 зареєстровано. Керівник та засновник ТОВ ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.01.2023 року.
Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) спадкується за статтею 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Смерть директора (який є лише виконавчим органом, а не роботодавцем) не припиняє саму юридичну особу - ТОВ. Роботодавцем у цьому випадку є підприємство, яке існує, а не директор особисто.
Вимоги, що виникають з трудових відносин, вирішуються судами в позовному провадженні.
Отже, оскільки вимога, з якою заявник звернулася до суду має спір про право, суд відмовляє заявнику у відкритті провадження у цивільний справі та роз`яснює, що вона має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 258-260, 315, 353, 354 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ТОВ «Видавництво «Друкарський двір» про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі надіслати заявнику.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до Полтавського апеляційного суду.
Суддя А.О. Гончарова