Справа № 569/18839/26
УХВАЛА
"13" серпня 2026 р.
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука, перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до сержанта УПП в Рівненській області Пітель С. Ю. про скасування постанови ЕГА № 2073250 про адміністративного правопорушення від 25.07.2026,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до сержанта УПП в Рівненській області Пітель С. Ю. про скасування постанови ЕГА № 2073250 про адміністративного правопорушення від 25.07.2026.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160-161 КАС України з огляду на таке.
В порушення приписів ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем в позовній заяві не вказано:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 у справі 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-УІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328, 00 грн.
Суд роз`яснює позивачу, що за подання до суду позовної заяви про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665, 60 грн.
Натомість, позивачем не долучено до позовної заяви квитанції про сплату судового збору, в порушення ч.3 ст.161 КАС України.
Також, згідно з положеннями п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч наведеній вимозі процесуального закону, позивачем не вказано відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, як позивача так і відповідача.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Судом встановлено, що 07.08.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови ЕГА № 2073250 про адміністративного правопорушення від 25.07.2026, з пропуском встановленого строку звернення до суду.
Так, згідно копії оскаржуваної постанови, оскаржувана постанова складалася за участі позивача.
Відповідно до ч. 1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має бути безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Враховуючи викладене, позивачу слід навести поважні причини пропуску ним строку звернення до суду з позовом, про що подати відповідну заяву.
Крім того, як слідує з матеріалів позовної заяви відповідачем у справі зазначено сержанта УПП в Рівненській області Пітель С. Ю., яка не являється належним відповідачем.
Як передбачено ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.6 ст.4 КАС України).
Позивач оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2073250 від 25.07.2026 винесену поліцейським 2 бат. 3 роти 2 взводу УПП в Рівненській області сержантом поліції Питель С. Ю.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори органу патрульної поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, а саме Департаменту патрульної поліції.
Отже, належним відповідачем, рішення якого оскаржує позивач, у даній справі має бути Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (ч. 4 ст. 48 КАС України).
Згідно ч. 1 ч. 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 1 ч. 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вище, позовну заяву слід залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків вказаних в ухвалі.
Керуючись ст.160,169 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до сержанта УПП в Рівненській області Пітель С. Ю. про скасування постанови ЕГА № 2073250 про адміністративного правопорушення від 25.07.2026 - залишити без руху.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О. Левчук