РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/2001/26
номер провадження 2-а/695/82/26
13 серпня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому з урахуванням уточненого адміністративного позову від 19.05.2026 просить скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №256 від 11.05.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн 00 коп., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обгрунтування позову зазначено, що оскаржувана постанова винесена усупереч норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відповідно до оскаржуваної постанови відсутні докази вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Ухвалою суду від 25.05.2026 відкрито провадження у справі на підставі вказаного позову, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з особливостями встановленими параграфом 2 глави 11 КАС України, призначено судове засідання для розгляду справи.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ІНФОРМАЦІЯ_2 04.06.2026 надав суду відзив, у якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки враховуючи вимоги чинного законодавства України військовозобов`язані повинні були до 16.07.2024 уточнити свої персональні облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Позивач стверджує, що оновляв свої облікові дані у встановленому законом порядку у серпні 2022 року, однак даний факт не підтверджує сумлінне виконання останнім правил військового обліку, а лише вказує на їх порушення позивачем. Тобто, після набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» 18.05.2024, а саме з 19.05.2024, у позивача виник обов`язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані, однак останній не уточнив свої військово-облікові дані, що сам підтверджує у адміністративному позові. Як зазначено у відзиві, позивачем було проігноровано виконання обов`язку, покладеного на нього згідно з вищезазначениими правовими нормами, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, чим вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу. Також у відзиві вказано, що позивач стверджує, що перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 і жодних заяв про зміну місця перебування на військовому обліку до ІНФОРМАЦІЯ_4 не подавав. Як зазначено у відзиві, у всіх зверненнях, які позивач скеровував до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також у висновку судово-медичної експертизи №05-8-01/177 від 08.05.2026, яку останній долучив до матеріалів справи, адресу проживання позивач зазначає: АДРЕСА_1 . Даний факт, на думку сторони відповідача, спростовує неправомірність взяття позивача на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки останній проживає в м. Золотоноша. Також у відзиві вказано, що статус позивача як діючого добровольця ДФТГ Мар`їнського району Донецької області та наявність укладеного контракту добровольця не звільняє від зобов`язань, які визначені в Постанові Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», а саме за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Щодо затримання без складання протоколу, а також заподіяні середньої важкості тілесні ушкодження, які позивач підтверджує висновком СМЕ, у відзиві вказано, що це ніяким чином не стосується уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже не можуть бути підтверджені, спростовані чи прокоментовані, оскільки, як вказано у висновку СМЕ №05-8-01/177 від 08.05.2026, зі слів позивача встановлено, що вищезгадані тілесні ушкодження були нанесені невідомими особами у поліцейській формі. Крім того у відзиві вказано, що під час проведення заходів, направлених на виконання вимог Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов`язаних громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 був виявлений ОСОБА_1 , який на момент оповіщення не користувався правом на відстрочку від призову на військову службу, не мав бронювання, за час перебування на військовому обліку документів на предмет визначення придатності останнього до військової служби не мав. При спробі вручення ОСОБА_1 повістки №54 від 07.05.2026 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , останній висловив відмову, про що було складено Акт відмови від отримання повістки від 07.05.2026 (вх. №4076 від 07.05.2026), підписаний двома членами групи оповіщення та зміст якого було доведено позивачу. У подальшому ОСОБА_1 було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що працівниками Золотоніського РВП було складено протокол адміністративного затримання. Що стосується клопотання ОСОБА_1 про відвід посадової особи, уповноваженої на розгляд справи про адміністративне правопорушення, у відзиві вказано, що Кодексом України про адміністративні правопорушення такої процедури не визначено. Крім того, особою, уповноваженою розглядати справи про адміністративні правопорушення у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки є виключно начальник вказаного центру. Станом на 11.05.2025 обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 виконував підполковник ОСОБА_2 , отже провести заміну посадової особи, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення не виявлялося можливим. Передати справу про адміністративне правопорушення на розгляд до іншого органу або посадової особи не виявлялося можливим, оскільки відповідно до вимог частини 1 статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Саме тому в задоволенні даного клопотання про відвід посадової особи, уповноваженої на розгляд справи про адміністративне правопорушення, було відмовлено, а не проігноровано, як зазначає позивач. Щодо тверджень позивача стосовно відсутності представника ради адвокатів регіону у відзиві зазначено, що ОСОБА_1 не пред`являв жодних документів щодо ведення ним адвокатської діяльності групі оповіщення, тому процедура затримання та доставлення здійснювалась на загальних підставах. Відповідно до внутрішнього режимного положення, з міркувань безпеки під час воєнного стану, заборонено вести відеозйомку в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому позивачу було запропоновано залишити мобільний телефон та відеокамеру в черговій частині на час здійснення необхідних військово-облікових процедур. Вказані речі, як зазначено у відзиві, позивач забрав, покидаючи приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Щодо посилання позивача на те, що ним повністю та своєчасно виконано обов`язок щодо актуалізації анкетних та облікових даних 07.05.2026, тобто до моменту винесення оскаржуваної постанови №256 від 11.05.2026, а також ігнорування наявності у позивача законних підстав для відстрочки від мобілізації, у відзиві вказано, що відповідно до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Оберіг» електронний військово-обліковий документ ОСОБА_1 було згенеровано з актуалізацією даних 07.05.2026 о 18:42, а саме під час перебування позивача в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому твердження стосовно повного та своєчасного виконання останнім обов`язку є хибним та передчасним. Крім того у відзиві вказано, що наявність відстрочки чи права на відстрочку від мобілізації не є рівною звільненню від обов`язку з`являтися за викликом. Суди у своїй практиці неодноразово зазначали, що право на відстрочку не усуває від обов`язку виконання вимог законодавства щодо військового обліку, а неприбуття за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки є порушенням. Також у відзиві вказано, що позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» протоколом №30 від 13.05.2026, а отже - після винесення оскаржуваної постанови №256 від 11.05.2026 року.
04 червня 2026 роук позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому посилаючись на обставини викладені у позові вказує про безпідставність доводів сторони відповідача, наведених у відзиві.
24 липня 2026 року позивачем було також надано письмові пояснення у справі.
Позивач у судовому засіданні на задоволенні позову наполягав з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на позов та письмових поясненнях від 24.07.2026.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи явку свого представника не забезпечив, що згідно з положеннями ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Допитана у судовому засіданні 22.07.2026 у якості свідка ОСОБА_3 показала суду, що вона є дружиною ОСОБА_1 та вона була присутньою під час того, як у її чоловіка поліцейські вимагали надати документи, на що останній погодився. Однак відносно ОСОБА_1 було застосовано силу і його забрали до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заслухавши пояснення позивача, покази допитаної у якості свідка ОСОБА_3 , надані у судовому засіданні 22.07.2026, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для вирішення справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов?язаним, що стверджується даними тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 06.06.2022, згідно з яким взятий на облік з 25.11.2008 у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з довідкою №20260509 від 12.05.2026 командира добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є діючим добровольцем територіальної оборони та з ним 01.03.2022 було укладено відповідний контракт добровольця територіальної оборони, який у встановленому законом порядку пролонгований та є чинним по дату видачі довідки. Станом на 12.05.2026 добровольче формування Мар`їнської територіальної громади є діючим підрозділом.
З даних з мобільного застосунку від Міністерства оборони України для військовозобов`язаних «Резерв+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним, має відстрочку від проходження військової служби до завершення мобілізації, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
З наявної у матеріалах справи повістки №54 від 07.05.2026 виданої на ім`я позивача, йому належить прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 17 год 00 хв. 07.05.2026 для проходження військово-лікарської комісії та уточнення даних.
Відповідно до акта відмови від отримання повістки від 07.05.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 під час здійснення оповіщення громадян відмовився від отриманні повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з тим, що невідомі особи намагались вручити повістку. Текст повістки про явку було доведено ОСОБА_1 о 16 год 53 хв. 07.05.2026.
Згідно з довідкою про персональні дані та документи, які містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 07.05.2026 №230920211464347000021 ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Дії щодо взяття його на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 позивач до суду не оскаржував.
07 травня 2026 року заступником начальника - начальником мобілілзаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення №256 відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного протоколу, 07.05.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним (вручення повістки) повісткою № 54 від 07.05.2026 про прибуття на 17 год 00 хв. 07.05.2026 (від отримання повістки відмовився - складено та доведено під відеозапис акт відмови від отримання повістки від 07.05.2026 вх.№4076 від 07.05.2026) до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово-лікарської комісії та уточнення облікових даних не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
У протоколі також вказано, щзо розгляд справи відбудеться о 15 год 10 хв. 08.05.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Постановою №256 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11.05.2026 на позивача накладено адміністративне покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи належним чином оповіщеним (вручення повістки) повісткою № 54 від 07.05.2026 про прибуття на 17 год 00 хв. 07.05.2026 (від отримання повістки відмовився - складено та доведено під відеозапис акт відмови від отримання повістки від 07.05.2026 вх.№4076 від 07.05.2026) до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово-лікарської комісії та уточнення облікових даних не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.6 ст.55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП у редакції Закону № 3696-IX від 09.05.2024, чинній з 19.05.2024 встановлено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Нормами п.12,13 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч.2 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).
Згідно з ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
У відповідності до частин 5, 6 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про загальну мобілізацію. Строк проведення загальної мобілізації продовжувався відповідними Указами Президента і триває на час розгляду справи судом.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:
військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:
1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;
3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
4) місце, день і час явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6) реєстраційний номер повістки;
7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року (далі - Порядок № 560).
Згідно з пунктом 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пунктів 28-30 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
У повістці зазначаються:
прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
місце, день і час явки за викликом;
підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису;
реєстраційний номер повістки;
роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (п.30 Порядку №560).
Пунктом 30-1 Порядку № 560 визначено, що кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в п.29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2 ).
У п.30-3 Порядку №560 зазначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
При вирішенні даного спору суд зауважує, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №256 від 07.05.2026, на підставі якого винесено спірну постанову вказано, що розгляд справи відбудеться о 15 год 10 хв. 08.05.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При цьому спірна постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп. датована 11.05.2026.
При цьому, жодних доказів повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП саме 11.05.2026, матеріали справи не містять і відповідачем таких доказів не надано.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
В аспекті зазначеного суд зауважує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, передусім, обов`язок ознайомити особу з його правами, оскільки сама процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на правових презумпціях, які закріплюють в КУпАП низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності, шляхом дотримання визначеної процедури розгляду справи.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ВС від 18.02.2020 року у справі № 524/9827/16-а, роз`яснено, що невжиття посадовою особою жодних дій щодо надання можливості реалізувати своє право, зокрема, на отримання правової допомоги є порушенням права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, як наслідок, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що, в свою чергу, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про протиправністьспірної постанови та, як наслідок, необхідності її скасування.
Разом з тим, зважаючи на те, що порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови є самостійною підставою для скасування постанови, оцінка інкримінованому позивачу порушенню правил військового обліку судом не надається.
На підставі зазначеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп., однак належна до сплати сума судового збору за подання позову становить 665 грн 60 коп., що свідчить про те, що позивачем переплачено судовий збір.
Відтак, враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у сумі 665 грн 60 коп., а надміру сплачений судовий збір у сумі 665 грн 60 коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №256 від 11.05.2026.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 665 (шістсот шістдесят пять) грн 60 коп.
Повернути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений відповідно до квитанції ID: 9106-9771-6056-8540 від 12.05.2026 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська