Справа № 521/2479/25
Провадження № 6/521/896/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М.В.,
при секретарі - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення,
ВСТАНОВИВ:
Судовим наказом судді Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2025 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг в сумі 1791 грн. 99 коп., а також судовий збір в сумі 302 грн. 80 коп.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX назву Малиновського районного суду міста Одеси змінено на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2025 року вказаний судовий наказ скасовано.
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про поворот виконання судового наказу від 24 лютого 2025 року, посилаючись на те, що на примусове виконання вказаного наказу з неї були стягнуті грошові кошти в сумі 107 грн. 30 коп.
В судове засідання заявник та представник стягувача не з`явились, повідомлені про час та місце розгляду справи, від заявниці надійшла заява про розгляд справи за її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що судовий наказ Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів було пред`явлено до примусового виконання приватному виконавця виконавчого округу Одеської області Крецул Вадиму Андрійовичу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 78576571, під час здійснення якого приватним виконавцем з боржника Бортняк С. В. були стягнуті мінімальні витрати виконавчого провадження в сумі 107 грн.30 коп., що підтверджується копією листа приватного виконавця Крецул В. А. (а.с.53)
Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011).
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 569/15646/16-ц).
Отже, зміст інституту повороту виконання рішення полягає у поновленні сторін виконавчого провадження у попередньому становищі шляхом повернення стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням відповідачу (боржнику). Тобто повернення має відбуватися за рахунок коштів стягувача (сторони виконавчого провадження).
Згідно ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:
1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;
2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;
3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);
4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.
Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.
Враховуючи, що стягнуті приватним виконавцем кошти не були перераховані стягувачу, а за рахунок їх було компенсовано мінімальні витрати виконавчого провадження, підстави для повороту виконання судового наказу Малиновського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг в сумі 1791 грн. 99 коп., а також судового збору в сумі 302 грн. 80 коп. відсутні, що є правовою підставою для відмови в задоволенні заяви.
Керуючись ст. 444 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг в сумі 1791 грн. 99 коп., а також судового збору в сумі 302 грн. 80 коп.,- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 12 серпня 2026 року.
Головуючий: