УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №295/5922/25 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.
Категорія 70 Доповідач Шевчук А. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Павицької Т.М., Бондар О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі
цивільну справу №295/5922/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 жовтня 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Чішман Л.М. у м.Житомирі,
у с т а н о в и в:
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 . Просив зменшити розмір аліментів, які він ( ОСОБА_1 ) сплачує на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів його доходу до 1/8 частини.
Позов обґрунтований тим, що згідно з судовим наказом Богунського районного суду м.Житомира від 11 грудня 2023 року (справа №295/15399/23) він зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. На момент винесення судового наказу суд не врахував, що у нього є ще двоє інших малолітніх дітей та одна повнолітня донька, які також потребують матеріального забезпечення. Крім того, відносно нього ( ОСОБА_1 ) відкрито шість виконавчих проваджень, що значно ускладнює його фінансове становище.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 27 жовтня 2025 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання доньки ОСОБА_4 , з до 1/8 частини його доходу.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що суд не надав належної оцінки рішенням інших судів, які самостійно підтверджують встановлений факт його батьківства та існування інших дітей, що мають право на утримання (ст.ст.76, 89 ЦПК України): рішенню Дніпровського районного суду м.Києва від 20 травня 2019 року в справі №755/4387/19 щодо доньок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; рішенню Ужгородського міськрайонного суду від 13 квітня 2022 року в справі №308/3445/22 щодо сина ОСОБА_7 ; судовому наказу Богунського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2023 року в справі №295/15399/23 щодо доньки Стефанії; рішенню Голосіївського районного суду м.Києва від 22 серпня 2025 року в справі №752/20215/25 щодо сина ОСОБА_8 . Наведені судові рішення, що набрали законної сили, підтверджують батьківство та існування декількох аліментних зобов`язань, що є істотною обставиною для визначення справедливого розміру аліментів (ст.182 СК України). Судовий наказ від 11 грудня 2023 року (справа №295/15399/23) був виданий без урахування повної картини сімейного та майнового стану (наявності інших дітей та аліментних рішень/боргів). Саме для усунення дисбалансу він звернувся з позовом про зменшення частки (ст.192 СК України). Під час розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_9 і 22 серпня 2025 року виданий судовий наказ про аліменти (Голосіївський райсуд, справа №752/20215/25). Через проходження військової служби він не зміг подати цей доказ, хоча повідомив суд про народження сина. Подання такого доказу в апеляції є допустимим, як такого, що не міг бути поданий з об`єктивних причин (частина третя ст.367 ЦПК України). Суд першої інстанції не врахував нові виконавчі провадження, що свідчать про істотне погіршення його майнового становища після видання судового наказу 11 грудня 2023 року.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Частиною четвертою ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У частині п`ятій ст.268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11).
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення у цій справі, призначеній до розгляду на 09 квітня 2026 року, є дата складення повного судового рішення 07 серпня 2026 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої ст.27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст.150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями ст.181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною першою ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Стаття 192 СК України передбачає можливість змінити раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року в справі №565/2071/19, від 28 травня 2021 року в справі №715/2073/20 викладений правовий висновок щодо застосування ст.192 СК України: «Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану».
Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року в справі №759/10277/18 зазначив, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства. Так, за положеннями частини другої ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За положеннями частини третьої ст.12 та частини першої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Частини п`ята та шоста ст.81 ЦПК України передбачають, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7 зворот).
Згідно з судовим наказом Богунського районного суду м.Житомира від 11 грудня 2023 року в справі №295/15399/23 із ОСОБА_1 стягуються на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 листопада 2023 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.8).
Позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, перебуває на військовій службі при військовій частині НОМЕР_1 із 12 травня 2023 року по теперішній час, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та довідкою т.в.о командира військової частини НОМЕР_1 від 22 квітня 2025 року №607 (а.с.18-19).
Із інформації з Єдиного реєстру боржників вбачається, що позивач є боржником у наступних виконавчих провадженнях: №67672666, №68369487, №66767653, 364585436, №71262237, №68369171 (а.с.21). У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що: провадження №71262237 від 10 березня 2023 року відкрито за фактом непогашеного особистого карткового кредиту в АТ КБ "ПриватБанк", відкрите виконавче на суму 99 990,40 грн та судові витрати банку на суму 4 981,85 грн, що підтверджено виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Києва №755/13020/21, виданим 17 лютого 2023 року. Також, окремо, виконавчий збір в даному провадженні складає 10 497,20 грн; провадження №68369171 від 26 січня 2022 року відкрито за фактом непогашеного договору між ТзОВ "Електрокарс Авто" та фізичною особою ОСОБА_10 , відкрите згідно з виконавчим листом №756/2516/21 Оболонського райсуду м.Києва від 19 січня 2022 року про солідарне стягнення боргу в розмірі 265 623 грн, в тому числі, виконавчий збір 19 792,56 грн та судовий збір по цій справі згідно з виконавчого провадження №683369487 на суму 1 328,11 грн; провадження №64585436 відкрито на невиконаний договір позики між позивачем та ОСОБА_11 від 08 жовтня 2020 року, сума до стягнення на користь ОСОБА_11 405 683,21 грн та виконавчий збір 40 568,32 грн; провадження №68369171 від 26 січня 2022 року - також за фактом непогашеного договору між ТзОВ «Електрокарс Авто» та фізичною особою ОСОБА_10 , відкрите згідно з виконавчого листа №756/2516/21 Оболонського райсуду м. Києва від 19 січня 2022 року про солідарне стягнення боргу в розмірі 265 623 грн, в тому числі, виконавчий збір 19 792,56 грн та судовий збір по цій справі згідно з виконавчого провадження №683369487 на суму 1328,11 грн; провадження №66767653 відкрито згідно з виконавчого листа № 755/6049/21, виданого Дніпровський районним судом міста Києва від 17 серпня 2021 року, стягувач ОСОБА_12 , сума заборгованості - 889 953,81 грн.
Також, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.6-7).
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опублікований офіційно або внесений до Реєстру.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року в справі №755/4387/19 присуджено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_16 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 березня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 квітня 2022 року в справі №308/3445/22 присуджено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_17 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вигляді твердої грошової суми у розмірі 1 050 грн, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 березня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Окрім того, у ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 05 серпня 2025 року (а.с.100).
Згідно з судовим наказом Голосіївського районного суду м.Києва від 22 серпня 2025 року із ОСОБА_1 стягуються на користь ОСОБА_18 аліменти на утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 серпня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.129).
Отже, у позивача на утриманні перебуває четверо неповнолітніх дітей, на яких стягуються аліменти, та син ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 під час розгляду справи, що судом першої інстанції при ухваленні рішення враховано не було.
За таких обставин, у відповідності до положень ст.376 ЦПК України, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким зменшує розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набуття цим рішенням законної сили, тобто з 07 серпня 2026 року.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи про зменшення розміру аліментів (пункт 3 частини шостої ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 27 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з часу набуття цим рішенням законної сили.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 частини третьої ст.389 ЦПК України.
Головуюча Судді: