ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1119/26 Головуючий по 1 інстанції
Справа №706/492/25 Категорія: 302090000 Орендарчук М. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідач Фетісова Т.Л.
судді Сіренко Ю.В., Новіков О.М.
секретар Івануса А.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Олега Федоровича на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 06.03.2026 (повний текст складено 06.03.2026, суддя в суді першої інстанції Орендарчук М. П.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт продукт» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,
в с т а н о в и в :
у квітні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, в якому просив суд:
- розірвати договір оренди землі, укладений 22.02.2010 між ОСОБА_2 та ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» відносно земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:02:003:0241, який зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 20.04.2010 № 041079500008;
- стягнути з ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за договором оренди землі від 22.02.2010 за 2017-2024 роки включно в розмірі 111 000 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР № 020516, виданого Верхняцькою селищною радою Христинівського району 30.03.2001 належала земельна ділянка площею 1,88 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:003:0241.
22.02.2010 між ОСОБА_2 та ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району.
Договором було досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі розміру орендної плати та порядок її сплати. Строк дії договору визначений 25 років.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку успадкував її син ОСОБА_1 , який згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2019, виданого приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу Черкаської області Осикою Л. М. є власником земельної ділянки.
22.06.2023 ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, однак в грудні 2024 подав заяву про залишення позову без розгляду, оскільки не мав доказів звернення до відповідача із заявою про набуття ним права на земельну ділянку та виплату орендної плати.
09.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» із заявою, в якій повідомив про зміну власника земельної ділянки та просив виплатити орендну плату за період з 2017 по 2024. На вказану заяву позивач отримав від відповідача примірник додаткової угоди до договору оренди землі та лист в якому вказувалося, що питання виплати орендної плати буде узгоджуватись між сторонами після набрання чинності додаткової угоди. Отриману додаткову угоду ОСОБА_1 не підписав та відхилив.
16.02.2025 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, до якої додав власний проект додаткової угоди до договору оренди землі та просив виплатити оренду плату за період з 2017 по 2024. Відповіді на свою заяву ОСОБА_1 не отримав і оренда плата йому виплачена не була.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 06.03.2026 в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем не надано суду доказів, що він, як новий власник земельної ділянки у встановленому законом порядку виконав вимоги ч. 3 ст. 148-1 ЗК України та повідомив ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» про набуття у власність земельну ділянку, чим фактично позбавив відповідача можливості сплачувати новому власнику земельної ділянки орендну плату, що виключає наявність умисних та протиправних дій з боку ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» як підставу для розірвання договору оренди землі.
Судом також взято до уваги, що після встановлення факту переходу спірної земельної ділянки до нового власника в порядку її спадкування (що відбулося вже після звернення позивача до суду з позовною заявою), товариство перерахувало кошти позивачу в рахунок орендної плати та надало в підтвердження даного факту суду відповідні докази.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник О. Ф. просить скасувати рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 06.03.2026 як незаконне та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що орендна плата на момент подачі позивачем позову до суду в травні 2025 за 2017-2024 відповідачем не була виплачена. Оскільки відповідачем не вносилася орендна плата у строки, визначені умовами договору і матеріали справи не містять даних про вчинення дій з боку відповідача для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати у строки, передбачені договором, наявні всі підстави для розірвання спірного договору оренди землі.
Крім того, вказано, що ОСОБА_1 в 2023 році вже звертався до суду з відповідним позовом, який за його заявою залишено без розгляду, тому саме з цього періоду в усному порядку між сторонами існувала домовленість про виплату орендної плати і відповідач був повідомлений про зміну власника земельної ділянки.
Вищевказаних обставин суд першої інстанції не врахував та дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акту па право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР № 020516, виданого Верхняцькою селищною радою Христинівського району 30.03.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 543, належала земельна ділянка площею 1,88 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:003:0241.
Між ОСОБА_2 та ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» 22.02.2010 був укладений договір оренди землі площею 1.88 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:003:0241, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району. За договором, вказану земельну ділянку передано в оренду ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» строком на 25 років.
При укладенні договору сторони погодили та прийняли його умови, в тому числі п. 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом оплати готівкою і складає 4 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1 090,41 грн. або в натуральній формі, а саме часткою продукції, одержаної з земельної ділянки та складає 1 500 кг зернових у рік.
Згідно п. 10 договору, орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року.
Пунктом 11 договору визначено, що передача продукції оформлюється відповідними актами.
Відповідно до п. 12 договору розмір орендної плати переглядається 1 раз на три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством.
Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 вересня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу Осикою Л.М. зареєстровано в реєстрі за № 3291, перейшло до позивача ОСОБА_1 .
Орендар продовжив користування спірною земельною ділянкою, отримував прибутки, однак орендну плату не сплачував, чим порушив права позивача, що і змусило його звернутися до суду з відповідним позовом.
Такими є фактичні обставини справи, які мають наступне правове регулювання.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Спеціальним законом, що врегульовує правовідносини з приводу оренди землі, є ЗК «Про оренду землі».
Статтею 13 вказаного Закону встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Частиною 4 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Частинами 1, 3 ст. 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 3 ст. 1223 ЦК України визначено, що спадщина належить спадкодавцю від дня відкриття спадщини.
На виконання положень ст. 148-1 ЗК України, спадкоємець (новий орендодавець) повинен повідомити орендаря про прийняття ним спадщини та про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.
Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 541/386/19 (провадження № 61-10491св20), від 28.04.2021 у справі № 341/245/19 (провадження № 61-215св21), від 16.02.2022 у справі № 146/350/20 (провадження № 61-6262св21).
Отже, саме на позивача як нового орендодавця покладено обов`язок доведення до відповідача як орендаря інформації про перехід права власності із зазначенням інформації, визначеної положенням ч. 3 ст. 148-1 ЗК України.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 у порядку, визначеному ч. 3 ст. 148 ЗК України повідомляв ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» про факт смерті ОСОБА_2 та про набуття ним права власності на земельну ділянку у період з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 з 16.12.2016 і до січня 2025 року, тому відповідач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати обов`язок щодо виплати орендної плати, що обґрунтовано враховано судом першої інстанції під час розгляду справи.
Крім того, матеріали справи не містять доказів, що позивач звертався до відповідача з вимогами про виплату орендної плати до 2025 року.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 09.01.2025 (а.с. 88) та його повторної заяви від 16.02.2025 (а.с. 89), адресованої керівнику ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» лише в 2025 році він письмово повідомив відповідача про зміну орендодавця земельної ділянки.
Додаткових договорів до договору оренди землі від 22.02.2010 між сторонами у справі укладено не було.
Договір оренди від 22.02.2010 не містив реквізитів для безготівкового розрахунку, а позивач, вступивши у спадщину в 2019 році не надав відповідачу належних реквізитів. У листі від 16.02.2025 (а.с. 89) позивач підтвердив факт, що рахунку, на який слід сплачувати оренду договір не містить, а на вимогу відповідача надати такі реквізити - власних реквізитів не надав.
Після встановлення факту переходу прав власності земельної ділянки до ОСОБА_1 відповідач вчинив дії по перерахуванню коштів позивачу в рахунок оплати орендної плати в сумі 5 900 грн. без відкриття рахунку, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 21.10.2025 (а.с. 90 зворотна сторона).
Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» в усному порядку було повідомлене про зміну власника земельної ділянки та про необхідність сплати орендної плати відхиляються колегією суддів як безпідставні, оскільки положеннями ст. 148-1 ЗК України передбачений чіткий механізм дій сторін договору оренди землі при зміні власника.
Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять даних про вчинення дій з боку відповідача для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати у строки, передбачені договором спростовуються обставинами, встановленими судом першої інстанції та вищезазначеними в постанові апеляційного суду.
Доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності.
Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у разі його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим чи, навпаки, як це має місце при використанні презумпції, - існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, отримавши у власність земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , всупереч вимогам ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» та ст. 148-1 ЗК України у встановленому порядку не повідомив орендаря про зміну власника земельної ділянки та не звернувся з вимогою про сплату орендної плати до 2025 року, чим фактично позбавив ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт» можливості сплатити новому власнику орендну плату. Умисність та неправомірність дій з боку відповідача позивачем не доведено, відповідно судами не встановлено, тому висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог із врахуванням встановлених обставин справи є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними в апеляційній скарзі доводами колегія суддів не вбачає.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по орендній платі за користування землею в період з 2017 по 2024 роки, оскільки позивачем не доведено розмір такого боргу, не заперечуючи самого факту наявності заборгованості за той період, коли відповідачу не було відомо про зміну власника землі в установленому законом порядку.
Так, позивач просив суд стягнути з відповідача у рахунок погашення боргу кошти в сумі 111000 грн, виходячи з еквіваленту вартості зерна ячменю. Однак за умовами вищевказаного договору, а саме п.9 цієї угоди, вбачається, що орендна плата сплачується або у грошовій формі, або в натуральній формі. Таким чином позивач, бажаючи отримати оренду плату за відповідний період саме в натуральній формі, просить суд стягнути з відповідача не зерно, а його грошовий еквівалент, що не відповідає умовам вказаного договору оренди землі. Більш того, жодного розрахунку суми боргу позивач в позові не наводить та не роз`яснює суду в засіданні того, чи включає він відповідні суми індексації, інфляційну складову тощо, а також не містить даних щодо розрахунку податків та інших обов`язкових платежів згідно до чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення та по суті зводяться до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
На підставі положень ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 06.03.2026у даній справі - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 12.08.2026.
Суддя-доповідач
Судді