Справа № 462/7066/26
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
13 серпня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали позовної Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації,
встановила:
представниця позивача - адвокат Білоконь І. В. звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 469 636,62 грн. та понесені судові витрати.
Суддя, здійснивши попередню перевірку поданої позовної заяви та долучених до неї документів, оцінивши їх на предмет відповідності вимогам процесуального закону щодо форми, змісту та підписання, позовну заяву та додані до неї документи, дійшла висновку, що така підлягає поверненню з наступних підстав.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно із п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Суд враховує й те, що представник, який має повноваження на ведення справи у суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 64 ЦПК України).
За змістом положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Як вбачається із позовної заяви така подана до суду та підписана представницею позивача адвокатом Білоконь І. В. На підтвердження повноважень представника до позовної заяви додана копія ордеру серії АА № 1505102 від 06.11.2024 року, Договір № 1/20ю про надання правової допомоги від 31.12.2020 року, зі змісту якого вбачається, що такий укладено між АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» в особі керуючого бюро адвоката Лисова Олександра Олександровича та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» в особі Голови правління Ульє Олени Володимирівни, яка діє на підставі статуту та Додаткову угоду від 02.01.2026 року до Договору № 1/20ю про надання правової допомоги від 31.12.2020 року.
Водночас, до позовної заяви представником також не додано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що Ульє О. В. на даний час дійсно являється головою правління. Зокрема, у матеріалах справи відсутня копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якій остання зазначена як особа, уповноважена вчиняти юридично значимі дії від імені юридичної особи.
Відповідно до відповіді № 3172095 від 13.08.2026 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ульє О. В. є керівником ПрАТ «СК «Уніка», органом управління якого є загальні збори. Водночас із наданої інформації неможливо встановити наявність чи відсутність обмежень щодо представництва юридичної особи, оскільки такі обмеження можуть визначатися внутрішніми документами юридичної особи.
Суд звертає увагу, що лише виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не може вважатися належним доказом на підтвердження повноважень керівника товариства. Із вказаної виписки лише вбачається, що певна особа займає посаду керівника, однак такі відомості не розкривають змісту його компетенції та не визначають, які саме дії директор має право вчиняти самостійно, а які потребують попереднього схвалення або рішення загальних зборів.
Згідно з положеннями законодавства та загальними засадами корпоративного управління, керівник реалізує виконавчі функції в межах, визначених статутом або рішенням загальних зборів учасників, які є вищим органом управління товариства. Відтак, саме у статуті або протоколах зборів мають міститися відомості про те, чи уповноважено керівника на вчинення певних дій зокрема, на подання позову, видачу довіреності або представництво інтересів юридичної особи у суді без додаткового рішення учасників.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів, які б підтверджували наявність в Ульє О. В. таких повноважень, не надано, оскільки до позовної заяви не додано копії статуту ПрАТ «СК «Уніка», чи наказу про призначення Ульє О. В., або інших установчих чи внутрішніх документів, які б підтверджували повноваження Ульє О. В. як голови правління діяти в інтересах позивача, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості пересвідчитися у наявності в Ульє О. В. повноважень на підписання відповідного договору, а також встановити обсяг і характер обмежень щодо представництва, передбачених статутом.
Таким чином, суд позбавлений можливості встановити, що повноваження на представництво інтересів позивача видані уповноваженою особою, що, в свою чергу, унеможливлює перевірку судом дійсності повноважень адвоката, зокрема на підписання вказаної позовної заяви та підтвердження факту представництва ним інтересів позивача, від імені якого звернувся до суду.
Суд зазначає, що цивільно-процесуальним законом не передбачено обов`язку суду при вирішенні питання про відкриття провадження у справі здійснювати дії, пов`язані із самостійним пошуком відомостей щодо повноважень представника позивача на підписання поданих до суду документів.
Водночас, аналіз вищевказаних норм ч. 3 ст. 62, ч. 7 ст. 177 ЦПК України свідчить про те, що на сторону позивача, як ініціатора судового розгляду, покладається обов`язок щодо подачі разом із заявою до суду відповідних доказів, що підтверджують право підписання такого позову.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 9901/939/18 (провадження № 11-1521заі18), згідно з яким звернення до суду адвоката при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, яка є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19).
У постанові від 05.08.2022 року у справі № 441/2317/21 Верховний Суд дійшов висновку, що не надання адвокатом суду належних документів на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20.01.2021 року у справі № 9901/258/20, від 23.02.2023 року у справі № 990/70/22, від 08.11.2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов`язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть справи буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у адвоката Білоконь І. В. відсутні повноваження діяти в інтересах позивача станом на час звернення з позовом до суду, а тому подана позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 43, 175, 185, 260 ЦПК України суддя,
постановила:
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Постигач О. Б.