Судові рішення

Рішення № 138977838 у справі № 607/14649/26 від 13.08.2026

Рішення від 13.08.2026 в адміністративній справі № 607/14649/26 (категорія «Військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації»). Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, суддя Дзюбановський Ю. І.

Справа№ 607/14649/26
СудТернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
СуддяДзюбановський Ю. І.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата ухвалення13.08.2026
Надійшло до реєстру14.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138977838

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2026 Справа №607/14649/26 Провадження №2-а/607/407/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.,

при секретарі судового засідання: Канюці Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рудої Христини Дмитрівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Руда Х.Д. звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №R595143 від 24.06.2026.

Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №R595143 від 24.06.2026 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену у повістці дату і час. Із зазначеною постановою не згідний та вважає її необґрунтованою і такою, що грубо порушує його права та інтереси. Зазначила, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується згідно витягу із даних Резерв+. Серед іншого, як вбачається із витягу даних Резерв+, позивач - ОСОБА_1 , вчасно уточнив свої дані, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, РНОКПП, категорію обліку, адресу проживання, номер телефону, номер в системі Оберіг тощо. Звертає увагу, що під час винесення постанови №R595143 від 24.06.2026 уповноваженими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 вимог чинного законодавства дотримано не було. Адже, у даному випадку були наявні підстави для закриття провадження у справі по спливу строків притягнення до відповідальності. Про факт вчинення позивачем оскаржуваного правопорушення відповідачу стало відомо 12.01.2026, що підтверджується витягом з застосунку "Резерв+". 24.06.2026 відповідачем було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Разом з тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомлений про необхідність явки ТЦК та СП або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою. Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив начебто вчиненого позивачем правопорушення, та відповідно правомірність притягнення його до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, з огляду на що просить оскаржувану постанову №R595143 від 24.06.2026 скасувати.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу суду через судову систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить проводити судовий розгляд без участі їхнього представника та заперечив проти задоволення позову, вказавши, що згідно матеріалів адміністративної справи встановлено, що на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання позивача засобами поштового зв`язку надіслано повістку №5988942 щодо його прибуття о 09:00 год. 26.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення даних. Рекомендований лист від 05.01.2026 з повісткою було повернуто відправникові. Причина повернення - адресат відсутній за вказаною адресою. На визначену у повістці дату, час та місце позивач не прибув та причину неприбуття по повістці не повідомив. У зв`язку з цим, подання щодо розшуку позивача було надіслано до відповідного відділення Тернопільського РУ ГУ Національної поліції. 25.04.2026 позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву, у якій визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до 279-9 КУпАП. 23.06.2026 позивач повторно надіслав заяву через "Резерв+" через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста, у якій зазначив, що не оспорює допущене правопорушення та згоден на притягнення його до адміністративної за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням права військового обліку. На підставі поданої позивачем заяви 24.06.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №R595143 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на позивача мінімальний штраф 17000 грн. Ігнорування повістки, врученої особисто або надісланої поштою, для уточнення даних, проходження ВЛК або мобілізаційних заходів є порушенням. Навіть якщо повістка надійшла на поштове відділення за місцем проживання, але не була отримана, це не звільняє військовозобов`язаного від відповідальності, а, отже є підставою для накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 201 КУпАП. Таким чином, позивач формуючи 20.04.2026 року та 23.06.2026 заяву через застосунок «Резерв+» про визнання факту порушення ним законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, підтвердив, що не оспорюватиме допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Звертає увагу суду, що на підставі поданої позивачем заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 24.06.2026 винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП №R595143 та накладено на позивача мінімальний штраф 17000 гривень. Вказану постанову позивач отримав через електронний кабінет військовозобов`язаного, призовника та резервіста у застосунку «Резерв+». Таким чином, можна зробити висновок, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24.06.2026 №R595143 є правомірною та прийнятою згідно норм чинного законодавства. Підсумовуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови від 24.06.2026 №R595143 про адміністративне правопорушення необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає. На підставі наведеного, просить, в задоволені позовної заяви відмовити.???

26.07.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника позивача, з яких вбачається, що представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наголошує на протиправності оскаржуваної постанови, а також зазначила, що подання позивачем заяви в порядку ст. 279-9 КУпАП не звільняло відповідача від обов`язку перевірити всі обставини справи та встановити наявність підстав для закриття провадження. Представник позивача посилається на пропуск відповідачем строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 9 ст. 38 КУпАП, зазначаючи, що про можливе вчинення правопорушення відповідачу стало відомо не пізніше 12.01.2026, тоді як оскаржувану постанову винесено лише 24.06.2026. У зв`язку із закінченням установленого законом строку, на думку представника позивача, провадження у справі підлягало закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року адміністративний позов призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.

Згідно з постановою т.в.о. начальника ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення №R595143 від 24.06.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Відповідно до постанови, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_3 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв (ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з`явитися, при цьому обов`язок довести вказану обставину в силу статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Тому, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з`явитися на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 громадян у зазначеній у повістці у ній місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з`явився.

Крім цього, у оскаржуваній постанові неналежним чином викладно об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме взагалі не вказано коли саме мав з`явитись позивач згідно з повісткою.

У постанові №R595143 від 24.06.2026 відсутня інформація щодо дати та часу необхідності явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В сукупності, вказане ставить під обґрунтований сумнів надсилання повістки про виклик та свідчить про те, що позивач дійсно міг не знати про наявність повістки з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана обставина є істотною, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Стосовно поданих позивачем заяв від 20.04.2026 та 23.06.2026, у якій позивач зазначив, що не оспорює допущене ним правопорушення та погоджується на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Частиною 2 статті 279-9 КУпАП передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тобто, аналізуючи вищезазначену статтю, суд зазначає, що така передбачає розгляд справи ТЦК без особи (заочно) з автоматичним винесенням штрафу, проте, лише у разі дотримання, зокрема, вимог статті 247 КУпАП.

Згідно із п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що заява про визнання провини у неявці за повісткою не є беззаперечним доказом правопорушення, оскільки в адміністративних справах щодо рішень суб`єктів владних повноважень (ТЦК) обов`язок доказування правомірності покладено на відповідача.

Навіть якщо особа написала пояснення або заяву, це не звільняє ТЦК від обов`язку надати докази вчинення правопорушення, в тому числі вручення повістки (поштою, особисто).

Суд звертає увагу, що одним із засадничих принципів провадження у справах про адміністративні правопорушення є обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Прийняття такого рішення можливе лише за умови наявності події адміністративного правопорушення і складу такого правопорушення у діях особи, що підтверджено належними, допустимими і достатніми доказами. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними фактами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі про накладення адміністративного стягнення, повинно бути вмотивованим.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та за недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому постанова №R5595143 від 24.06.2026 підлягає скасуванню.

Доводи представника позивача щодо наявності підстав для закриття провадження в адміністративній справі на підставі п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу) не потребують правової оцінки суду, так як судом встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір за подання позову у сумі 532,48 гривень. Сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 241-246, 286, 293 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рудої Христини Дмитрівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №R595143 від 24.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору, що становить 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено 13 серпня 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Ю. І. Дзюбановський

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.09.2026 Ухвала № 139960251 Восьмий апеляційний адміністративний суд
11.09.2026 Рішення № 139676682 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
06.07.2026 Ухвала № 137951031 без тексту Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області