Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.08.2026 Справа №607/14753/26 Провадження №2-а/607/411/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі судового засідання: Канюці Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Войнарського Андрія Йосифовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_1 - адвокат Войнарський А.Й. звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №61/220 від 15.04.2025.
Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №61/220 від 15.04.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він не з`явився для звірки даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 на визначену у повістці дату і час. Із зазначеною постановою ОСОБА_1 не згідний та вважає її необґрунтованою, оскільки відповідачем не дотримано встановленої законодавством процедури притягнення його до адміністративної відповідальності, зокрема не підтверджено належними доказами складання та вручення йому протоколу про адміністративне правопорушення. На думку позивача, матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували факт його належного повідомлення про виклик до ТЦК та СП, а також факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Крім того, позивач посилається на те, що в оскаржуваній постанові недостатньо конкретно викладено обставини правопорушення, не зазначено належним чином час, місце та суть вчиненого правопорушення, а також не наведено доказів, на підставі яких відповідач дійшов висновку про його винуватість. Вважає, що при розгляді справи відповідач не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та не довів наявності у його діях складу адміністративного правопорушення. Також представник позивача зазначає, що постанову №61/220 від 15.04.2025 ОСОБА_1 своєчасно не вручено, про її існування він дізнався лише у червні 2026 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. З огляду на наведене представник позивача просить скасувати постанову №61/220 від 15.04.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 07 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Як вбачається із змісту спірної постанови, під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що 19 листопада 2025 року громадянину ОСОБА_1 відповідно до пункту 30 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка засобами поштового зв`язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_4 на 14.00 30.01.25р. для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора, поштове відправлення повернулося в ТЦК та СП 27.01.2025 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи, дата відмітки 27.01.2025. ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не з`явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав. Абзацом 7 пункту 3 частини 1 статі 22 України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що громадяни зобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема передбачено, що громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Відповідно до пункту 3 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону. Мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Однак, всупереч вказаним вимогам ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, зазначений у повістці. Таким чином, громадянин ОСОБА_1 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період та порушив вимога абз. 7 п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно пп. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
У відповідності до вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Як вбачається з оскаржуваної постанови №61/220 від 15 квітня 2025 року, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало неприбуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою для уточнення військово-облікових даних.
У постанові зазначено, що повістку було направлено позивачу засобами поштового зв`язку для прибуття до ТЦК та СП на 14 годину 30 січня 2025 року. Поштове відправлення, за твердженням відповідача, повернулося до ТЦК та СП 27 січня 2025 року з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання.
Разом із тим сам по собі факт повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресата за місцем проживання не свідчить про те, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність явки до ТЦК та СП, а також про те, що він усвідомлював зміст виклику, дату, час та місце явки.
Крім того, матеріали справи не містять достатніх доказів того, що неприбуття позивача було наслідком його умисної поведінки, спрямованої на невиконання обов`язку щодо явки до ТЦК та СП.
Суд звертає увагу, що для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, необхідно встановити конкретні обставини порушення, у тому числі належне повідомлення особи про обов`язок з`явитися, факт її неприбуття без поважних причин та наявність вини у відповідній формі.
Сам факт неприбуття особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за відсутності належних доказів її повідомлення про виклик не може автоматично свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення.
При цьому оскаржувана постанова не містить достатнього обґрунтування щодо способу та обставин належного повідомлення позивача, а також доказів, на підставі яких відповідач дійшов висновку про його винуватість.
Суд також враховує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 20 червня 2026 року №1531. Зазначена обставина сама по собі не звільняє особу від виконання обов`язків, передбачених законодавством про військовий облік та мобілізацію, однак є обставиною, яка підлягала врахуванню відповідачем при встановленні всіх обставин справи.
Щодо доводів представника позивача про недотримання відповідачем порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення суд зазначає, що відповідно до статті 258 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 210-1 КУпАП, протокол може не складатися, зокрема, за умови належного повідомлення особи про дату, час і місце виклику та наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою такого виклику. Водночас матеріали справи не містять протоколу про адміністративне правопорушення, а також належних доказів отримання ОСОБА_1 повістки та його належного повідомлення про дату, час і місце виклику. За таких обставин суд не має підстав вважати доведеними передбачені законом умови, за яких протокол про адміністративне правопорушення міг не складатися. Крім того, відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про розгляд справи та забезпечення йому можливості надати пояснення, заперечення та докази. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено дотримання встановленої законом процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Так, у постанові зазначено, що 19 листопада 2025 року громадянину ОСОБА_1 було направлено повістку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 годину 30 січня 2025 року. Таким чином, наведені у постанові дати є хронологічно несумісними, оскільки дата направлення повістки припадає на час, що є пізнішим за визначену в ній дату явки.
Зазначена суперечність має істотне значення для вирішення справи, оскільки постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинна містити чіткий та конкретний опис обставин правопорушення, на підставі яких особу притягнуто до адміністративної відповідальності. При цьому саме на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок довести правомірність прийнятого ним рішення та обставини, на яких воно ґрунтується.
Відповідачем, який відзиву на позов та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови до суду не подав, не усунуто зазначеної суперечності та не доведено, яка саме дата направлення повістки є правильною, якою була визначена дата явки позивача та яким саме чином останній був повідомлений про необхідність прибуття до ТЦК та СП.
Більше того, зазначена в постанові дата направлення повістки - 19 листопада 2025 року є також пізнішою за дату прийняття самої оскаржуваної постанови - 15 квітня 2025 року, що додатково ставить під сумнів достовірність викладених у постанові фактичних обставин та можливість їх використання як належної підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, наведена в оскаржуваній постанові хронологічна суперечність у сукупності з відсутністю належних доказів отримання позивачем повістки та його належного повідомлення про дату, час і місце явки не дає суду можливості достовірно встановити обставини, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Тому суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №61/220 від 15 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, а провадження у справі закрити.
Встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 20.06.2026 №1531. Предмет спору у цій справі безпосередньо пов`язаний з виконанням військового обов`язку, оскільки оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відтак на позивача поширюється пільга, передбачена пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з чим він звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судовий збір, від сплати якого позивач звільнений, відповідно до частини п`ятої статті 139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Войнарського Андрія Йосифовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №61/220 від 15.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі - закрити.
Стягнути в користь держави за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму судового збору, що становить 532,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду складено 13 серпня 2026 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя Ю. І. Дзюбановський