Справа № 463/7848/25 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.
Провадження № 22-ц/811/468/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів: Копняк С.М., Цяцяка Р.П.,
секретаря: Костюк С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Крейдіна Сергія Олександровича на рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
В серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 14.05.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditcasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1394-8427. Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 131000 грн.
Додатковою угодою № 1 від 22.05.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1394-8427 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит в сумі 1300 грн.
Додатковою угодою № 2 від 19.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1394-8427 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит в сумі 5600 грн.
Відповідач не повернув в повному обсязі кредит та не виконав грошові зобов`язання. Станом на 14.07.2025 року за даним кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 128974,40 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 19998,560 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 108975,84 грн. Тому позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Оскаржуваним рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 січня 2026 року позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (адреса місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором, - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (адреса місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1394-8427 від 14.05.2024 року в розмірі 99970 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят) грн. 80 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (адреса місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) 2422,40 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Крейдін Сергій Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не було надано жодного первинного
документу, який би засвідчив, що позикодавцем ТОВ «Укр Кредит Фінанс»
були перераховані грошові кошти відповідачу ОСОБА_2 в розмірі, що
передбачений договором, а відповідач ці кошти отримав..
Звертає увагу на те, що додані до позовної заяви довідка та розрахунок заборгованості за договором не є належними доказами надання кредитних коштів ОСОБА_1 та наявності заборгованості, оскільки сам розрахунок є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику, а належних доказів перерахування коштів на картку чи на рахунок відповідача позивачем не надано. У матеріалах справи відсутні виписки по банківському рахунку,
видаткові накладні та/або платіжні інструкції, які б підтверджували списання
коштів на користь відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що свої зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, кредит в порядку та термін, передбачений кредитним договором не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив, у зв`язку з чим з відповідача на корись позивача підлягає стягненню заборгованість у визначеному позивачем розмірі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції із врахуванням наступного.
Судом встановлено, що 14.05.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditcasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1394-8427.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту - 13 100,00 грн.; - строк кредитування - 365 днів; - базовий період - 21 днів; - знижена % ставка - 1,45 % в день; - стандартна % ставка - 1,45 % в день.
Додатковою угодою № 1 від 22.05.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1394-8427 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит в сумі 1300 грн.
Додатковою угодою № 2 від 19.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1394-8427 сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит в сумі 5600 грн.
Відповідно до поданої представником позивача довідки про перерахування суми кредиту, видача коштів за кредитним договором № 1394-8427 від 14.05.2024 року на суму 13100 грн., 1300 грн. та 5600 грн. здійснювалася за допомогою системи LiqPay.
Згідно з розрахунком позивача, який не спростовано відповідачем, станом на 14.07.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором № 1394-8427 від 14.05.2024 року становить 99970,8 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 19998,56 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 108975,84 грн.
Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 29003,60 гривень.
При застосуванні програми лояльності для споживачів фінансових послуг заборгованість відповідача за кредитним договором становить 99970,80 гривень, яка скаладається з: прострочена заборгованість за кредитом - 19998,56 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 79972,24 гривень.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частин першої та третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частини четверта та п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditcasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1394-8427.
Вказаний кредитний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем С5007) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 3.1, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 2.2 договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника, шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до умов кредитного договору (п. 4.1), розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 13 100, 00 грн, дата надання/видачі кредиту - 15.05.2025.
Пунктом 4.13 кредитного договору визначено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику, - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту - 13.05.2025; строк дії договору є рівним строку кредитування.
Пунктом 4.8 кредитного договору визначено, що базовий період складає 21 календарний день. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Згідно з п. 4.9 кредитного договору, сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту Позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за Договором за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього Договору) дати, які є останніми днями відповідних Базових періодів. Отримані Кредитодавцем від Позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту за загальним правилом в останній день кожного Базового періоду згідно графіку платежів (який є Додатком 2 до цього Договору). У випадку сплати Позичальником прострочених процентів за користування Кредитом та простроченої комісії за видачу Кредиту отримані Кредитодавцем від Позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник.
Пунктом 4.10 договору передбачено, що Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1, 45 % (одна ціла, сорок пять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою).
Пунктом 10.1. кредитного договору передбачено, що за цим договором до Позичальника застосовується програма лояльності, яка передбачає можливість сплати Позичальником процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за Стандартну процентну ставку (за умови виконання Позичальником умов, передбачених п.10.2 цього Договору). Згідно з п. 10.2. знижена процентна ставка становить 1,45 % за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору.
З листа АТ КБ «ПриватБанк» вбачається про перерахування коштів від ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019, зокрема, 14.05.2024 року на суму 13100 грн., 1300 грн. та 5600 грн. на карту № НОМЕР_2 .
Разом з договором про відкриття кредитної лінії № 1394-8427 від 14.05.2024 ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписано паспорт споживчого кредиту, в якому визначено, зокрема, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
Враховуючи те, що за умовами вищезазначеного договору позики відповідач отримав кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в позику коштів, всупереч частині першій статті 81 ЦПК України, суду не надав, відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1394-8427 від 14.05.2024 року в розмірі 99970, 80 грн. отриманих в позику коштів на підставі договору про відкриття кредитної лінії, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.
Безпідставними є покликання апелянта на те, що позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем ТОВ «Укр Кредит Фінанс»
були перераховані грошові кошти відповідачу ОСОБА_2 в розмірі, що передбачений договором, а відповідач ці кошти отримав, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 62 Постанови «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Згідно пункту 2 статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»
банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок розкриття банками банківської таємниці, зокрема, за рішенням суду.
Окрім того, згідно пункту 5 ч. 1 статті 10 Закону України «Про платіжні
послуги» до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг.
Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що
фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.06.2017 № 2401 «Про видачу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» Товариству з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
08.03.2024 року Національним банком України внесено запис до Державного
реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії ТОВ «УКР КРЕДИТ
ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 38548598) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит, (розміщено в загальному доступі на сайті https://creditkasa.com.ua/dozvilni-dokumenty).
Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Отже, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Позивачем до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів Відповідачу надавався лист (довідка) АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту №1394-8427 від 14.05.2024 р., які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 .
Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 від 02.12.2019 р. про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн., на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Вказаний лист підписаний за
допомогою КЕП, начальником департаменту АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Чаплінською Мариною Володимирівною, а також, Електронною печаткою АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Окрім цього, доказів того, що банківська картка з відповідним номером відповідачу не належить, матеріали справи не містять. Не надано відповідачем і доказів того, що на його банківську картку № НОМЕР_3 та НОМЕР_4 не було перераховано суму у розмірі 20 000. 00 грн.
Перерахування Відповідачу суми кредиту за Кредитним договором АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а не безпосередньо ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було обумовлено наявністю укладеного між ними 02 грудня 2019 року Договору № 4010 від 02.12.2019
р. про надання послуг в системі LiqPay, у відповідності до умов якого (пункт 1.1.) цей
Договір регулює відносини АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
згідно з якими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів за допомогою системи LiqPay, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та перерахування грошових коштів за розпорядженням ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», на банківські картки Платників.
Пунктом 1.3. Договору передбачено під «Системою LiqPay» у цьому Договорі Сторони
погодили вважати платіжний сервіс АТ КБ «ПРИВАТБАНК», призначений для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп`ютерів та/або інших мобільних пристроїв.
Отже, виходячи з вищезазначеного, твердження Відповідача щодо недоведеності факту перерахування коштів є безпідставним, оскільки факт надання кредиту підтверджується належними та допустимими доказами, а Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі.
Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстави вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 383 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Крейдіна Сергія Олександровича - залишити без задоволення,
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 січня 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 13.08.2026 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Копняк С.М.
Цяцяк Р.П.