Справа № 441/1946/17 Головуючий у 1 інстанції Малахова-Онуфер А.М.
Провадження № 22-з/811/106/26 Доповідач в 2-й інстанції Ванівський О. М.
УХВАЛА
13 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів Копняк С.М., Цяцяка Р.П.,
секретаря: Костюк С.О.
з участю: представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у справі № 441/1946/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа Городоцька міська рада Львівської області про усунення перешкод у користуванні спільним проїздом
в с т а н о в и в :
В грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про усунення перешкоди у користуванні спільним проїздом, у спосіб демонтажу за власні кошти, встановленої нею огорожі, відновивши ширину такого не менше 3, 5 м по усій довжині та не менше 4, 67 м при в`їзді з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 0, 25 га та житлового будинку на АДРЕСА_2 , доступ до яких пролягає через спільний проїзд з АДРЕСА_1 між будинками ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Наприкінці 2015 року відповідачка ОСОБА_3 самовільно встановила металеву огорожу, зменшивши ширину проїзду на 1 м, що за її зверненням земельною комісією Дубаневицької сільської ради Городоцького району Львівської області 30.06.2016 складено акт, яким встановлено зазначені обставини. Просила зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні спільним проїздом.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 03 жовтня 2022 року позов задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_3 та ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спільним проїздом шириною 3, 5 м, з АДРЕСА_1 , що між домоволодіннями ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ) у спосіб демонтажу за власні кошти, встановленої ними металевої огорожі на цементному фундаменті довжиною 51 м.
У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
07.10.2022 представник позивачки ОСОБА_7 подав до суду заяву про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрат пов`язаних із розглядом справи, мотивуючи тим, що позивачкою на підставі укладеного Договору про надання правової допомоги від 01.11.2017 понесено 27 590 грн. 00 коп. витрат на професійну правову допомогу у зазначеній справі.
Додатковим рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 29 листопада 2022 року стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. на АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , прож. на АДРЕСА_3 ) по 13 625 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з кожного.
Постановою Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 03 жовтня 2022 року скасовано в частині вирішення позовних вимог.
Ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прожив. АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), проживаючого АДРЕСА_1 ) не чинити перешкод ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у користуванні спільним проїздом з АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області в частині стягнення судового збору залишено без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на додаткове рішення Городоцького районного суду Львівської області від 29 листопада 2022 року задоволено частково.
Додаткове рішення Городоцького районного суду Львівської області від 29 листопада 2022 року змінено, визначивши стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) грн. ( по 10 000,00 грн. з кожного).
01 квітня 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівна (в подальшому - «приватний виконавець») звернулася до суду із Заявою про встановлення способу виконання рішення суду, а саме: постанови Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року, якою зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користування спільним проїздом з АДРЕСА_1 , «шляхом знесення встановленої боржницею металевої брами та огорожі, чим було істотно звужено до величини 2,69 м у найвужчому місці ширину проїзду, які є перешкодами у користуванні ОСОБА_1 спільним проїздом з АДРЕСА_1 » (том 5, а.с. 125-127).
11 вересня 2025 року ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 11 вересня 2025 року, яка залишена без змін Постановою Львівського апеляційного суду від 28 січня 2026р.(т.6 а.с.119-122) відмовлено у задоволенні згаданої вище заяви приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівни про встановлення способу виконання рішення суду у справі №441/1946/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , третя особа Городоцька міська рада Львівської області (том 5, а.с. 243-245).
22 квітня 2026 року заявник ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася із заявою про роз`яснення постанови суду апеляційної інстанції.
Просить роз`яснити постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024р. у справі №441/1946/17 згідно якої було зобов`язано ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні спільним проїздом з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 , а саме у який спосіб суд вбачає виконання цього рішення, і які саме перешкоди суд зобов`язав Відповідачів не чинити Позивачу в користуванні спільним проїздом, оскільки до таких можуть відноситись як перешкоди, які існували на час пред`явлення позову так і перешкоди, які виникли в ході судового розгляду справи та після постановлення судового рішення і не були предметом позовних вимог, оскільки Відповідачі і надалі чинять позивачу перешкоди у користуванні спільного проїзду.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримання заяви, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заперечення вимог заяви, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про роз`яснення, колегія суддів прийшла до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 271 ЦПК України:
1. За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
2. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
3. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.
4. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Згідно із роз`ясненнями, що були надані судам у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" відповідно до статті 221 ЦПК (ст. 271 ЦПК України у чинній редакції) роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання.
Крім цього, роз`яснення рішення суду можливе тоді, коло воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, є дві умови, за яких роз`яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов`язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.
Відтак, роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз`яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, так як існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі № 808/1298/15, провадження № К/9901/47009/18.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 виснувано, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто, йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 зазначено, що "необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Матеріалами справи встановлено, що Постановою Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 03 жовтня 2022 року скасовано в частині вирішення позовних вимог.
Ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прожив. АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), проживаючого АДРЕСА_1 ) не чинити перешкод ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у користуванні спільним проїздом з АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог відмовлено.
01 квітня 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівна (в подальшому - «приватний виконавець») звернулася до суду із Заявою про встановлення способу виконання рішення суду, а саме: постанови Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року, якою зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користування спільним проїздом з АДРЕСА_1 , «шляхом знесення встановленої боржницею металевої брами та огорожі, чим було істотно звужено до величини 2,69 м у найвужчому місці ширину проїзду, які є перешкодами у користуванні ОСОБА_1 спільним проїздом з АДРЕСА_1 » (том 5, а.с. 125-127).
11 вересня 2025 року ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 11 вересня 2025 року, яка залишена без змін Постановою Львівського апеляційного суду від 28 січня 2026р.(т.6 а.с.119-122) відмовлено у задоволенні згаданої вище заяви приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівни про встановлення способу виконання рішення суду у справі №441/1946/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , третя особа Городоцька міська рада Львівської області (том 5, а.с. 243-245).
Підстави вважати, що зроблений у постанові Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року висновок є неясним, відсутні. Можливості подвійного тлумачення змісту резолютивної частини судового рішення не вбачається.
Посилання заявниці на те, що їй не зрозуміло у який спосіб суд вбачає виконання цього рішення, і які саме перешкоди суд зобов`язав Відповідачів не чинити Позивачу в користуванні спільним проїздом, є безпідставними, оскільки такі були предметом розгляду при розгляді заяви приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівни про встановлення способу виконання рішення суду.
Доводи заявниці щодо необхідності роз`яснення постанови суду у зв`язку із тим, що їй і надалі чиняться перешкоди, які виникли в ході судового розгляду справи та після постановлення судового рішення і не були предметом позовних вимог, колегією суддів визнаються як необґрунтовані, оскільки остання фактично ставить вимоги, які стосуються питання про внесення до судового рішення нових даних, які не були предметом дослідження в судовому розгляді, що не може бути вирішено в порядку, передбаченому статтею 271 ЦПК України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 поданої її представником ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у справі № 441/1946/17 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 271, 369 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
В задоволенні заяви ОСОБА_1 поданої її представником ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у справі № 441/1946/17- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня
Повний текст ухвали складений 13 серпня 2026 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді Копняк С.М.
Цяцяк Р.П.