Справа № 348/236/26
Провадження № 22-ц/4808/1300/26
Головуючий у 1 інстанції Матолич В. В.
Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.
У Х В А Л А
06 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Луганської В.М., Максюти І.О.,
секретар Кузів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання строку для примирення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
у с т а н о в и в:
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду 24 червня 2026 справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу призначено до розгляду на 14 липня 2026 року.
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області рішенням від 30 квітня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнив.
Розірвав шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27.04.2021 у виконавчому комітеті Делятинської селищної ради Надвінянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 9.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.
ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що подружжя виховує двох дітей і відповідач має бажання зберегти сім`ю.
Окрім того, зазначає, що суд першої інстанції не вжив заходів для примирення сторін.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 05.06.2026 року подав клопотання, де він просить надати трьохмісячний строк для примирення, оскільки категорично заперечує проти розірвання шлюбу, бажає зберегти шлюб.
Вирішуючи клопотання, колегія суддів дійшла такого висновку.
Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
За правилами статті 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. При вирішенні позовів про розірвання шлюбу слід уникати формалізму, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене статтею 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї із сторін або суду, особливо за наявності неповнолітніх дітей (пункт 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Відповідно до частини 7 статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок щодо застосування статті 111 СК України та вказано, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.
Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року по справі № 206/3459/16-ц (провадження № 61-21621св17).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 категорично заперечувала проти збереження шлюбу та надання строку на примирення.
28 липня 2026 року представник відповідача надав заяву про розгляд справи в апеляційному суді без його участі, підтримав клопотання ОСОБА_1 про надання можливості примирення із позивачкою. Разом з тим, колегія суддів не може не врахувати, що справа перебувала у провадженні суду першої та апеляційної інстанцій з лютого по 06 серпня 2026 року. Протягом цього часу сторони справи мали час для налагодження взаємовідносин та примирення подружжя. Проте будь-яких відомостей щодо примирення подружжя протягом цього часу до суду не надходило. Позивачка до суду не явилася, від позову не відмовлялася, відповідач до суду також не явився, додаткових пояснень і аргументів які б свідчили про його дії, направлені на примирення, не навів.
Таким чином, враховуючи позицію позивачки у справі, тривалий час розгляду справи, протягом якого сторони мали можливість примиритися, враховуючи, що примушування дружини до збереження шлюбу є порушенням її права на свободу, оскільки таке суперечитиме інтересам позивачки та моральним засадам а також те, що надання строку на примирення є правом суду, а не його обов`язком, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання строку для примирення необхідно відмовити.
Керуючись ст. 111 СК України, ст. ст. 240, 381 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання строку для примирення подружжя.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06 серпня 2026 року.
Судді Є.Є. Мальцева
В.М. Луганська
І.О. Максюта