ЄУН: 336/2829/26
Провадження №: 2/336/4834/2026
УХВАЛА
Іменем України
11 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши цивільну справу за позовом районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Здорова родина» Запорізької обласної ради, про стягнення аліментів та відібрання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитися неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) матері, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття. А також просять відібрати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав та передати дитину районні адміністрації ЗМР по Шевченківському району як органу опіки та піклування для подальшого влаштування.
Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, оскільки відповідач та неповнолітня дитина, в інтересах якої пред`явлено позовом, зареєстровані проживаючими як внутрішньо переміщені особи на території АДРЕСА_1 , окрім цього, підсудність справи була визначена на підставі ст. 28 ч. 1 ЦПК України з огляду на пред`явлені позовні вимоги про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав.
За ст. 27 ч. 1 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 28 ч. 2 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Згідно з відомостями УДМС України в Запорізькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована з 05.03.2013 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Адресою місця проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи є АДРЕСА_1 .
Неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована у АДРЕСА_2 , проживає у АДРЕСА_1 .
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Положенням ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
За ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання / перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання / перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.
У пункті 4 вказаного Порядку в чинній редакції передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування.
Положення ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Саме до такого висновку прийшла колегія суддів Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21.
У постанові Верховного Суду від 29.07.2019 року у справі №409/2636/17 зазначено, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Цей підхід не змінився, що підтверджується висновками, зробленими у постанові Верховного Суду від 14.08.2024 року у справі №607/5535/22.
Окрім цього, як вказував Запорізький апеляційний суд у листі щодо методичних рекомендацій від 05.12.2025 року, з метою встановлення єдиної практики визначення підсудності цивільних справ за участі осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованій території України, слід керуватись ст. 27 ч. 1 ЦПК України, в якій зазначено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Для таких випадків суд першої інстанції має встановити зареєстроване у законному порядку місце проживання особи.
Не є порушенням процесуального закону і звернення такої особи до суду, відповідно до реєстрації її на непідконтрольній території, якому визначена територіальна підсудність судових справ згідно з Розпорядженням Голови Верховного Суду.
Таким чином, ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання не змінювала та станом на день звернення з позовом зареєстрована у АДРЕСА_2 , а адреса тимчасового проживання як внутрішньо переміщеної особи підтверджує лише її взяття на облік як такої особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону, з огляду на вищезгадані норми Закону.
Окрім цього, з огляду на заявлені позовні вимоги, стягувачем аліментів не є районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, а позови про позбавлення батьківських прав, у тому числі відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, пред`являються за зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача підсудність справи позивачем визначена саме на підставі ст. 27 ч. 1 ЦПК України.
Оскільки відповідач, а також неповнолітня дитина, в інтересах якої пред`явлено позов, зареєстровані проживаючими у с. Гусарка, що розташоване на території Пологівського району (колишня територія Більмацького, Куйбишевського району) Запорізької області, цивільна справа не підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 № 49/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Куйбишевського районного суду Запорізької області на Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя (який було перейменовано на Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя).
У зв`язку з чим цивільну справу належить направити на розгляд до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя.
На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 187, 353, 354 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу за позовом районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Здорова родина» Запорізької обласної ради, про стягнення аліментів та відібрання дитини передати на розгляд до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя.
Надіслати копію ухвали позивачеві.
Цивільну справу передати на розгляд до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарженню ухвали, а у разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Запорізького апеляційного суду.
Суддя О.І. Дацюк