Справа № 308/3457/20
П О С Т А Н О В А
Іменем України
28 липня 2026 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Шевчук В.В., Мацунич М.В.,
з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Буришин Віталія Васильовича на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 308/3457/20 (Головуючий: Лемак Л.С.), -
В С Т А Н О В И Л А
У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 , ПАТ «Банк Форум», ТзОВ «Фінансова компанія» Інвестстандарт» про визнання недійними договорів відступлення прав за іпотечними договорами, мотивуючи тим, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 , яка була куплена за кредитні кошти в сумі 59 000 доларів США.
30 березня 2020 року позивачка отримала вимогу про усунення порушень вимог кредитного та іпотечного договору, з якої стало відомо, що відповідач став новим іпотекодержателем єдиного житла позивача.
Позивачка зазначає, що як їй стало відомо про укладення ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія» «Інвестстандарт» договору про відступлення прав за іпотечним договором від 05.12.2017 року і згідно п. 1.1 банк відступив новому іпотекодержателю всі права по кредитному договору між банком та позивачем.
У подальшому ТОВ «Фінансова компанія» Інвестстандарт» та ОСОБА_1 уклали договір про відступлення прав за іпотечним договором від 26.12.2017 року.
Позивачка вважає вказані договори відступлення права вимоги незаконними, укладені в супереч Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 16 липня 2015 року.
У частині 3 пункту 1 зазначено, що кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту на користь (у власність) іншої особи.
Вказує, що спірна квартира має площу менше 140 м. кв. та являється єдиним житлом позивача, іншої власності вона не має, отже дії відповідачів не відповідають закону.
Посилаючись на вказані обставини позивачка просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 квітня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі і постановлено розгляд справи проводити в порядку позовного провадження.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором від 05.12.2017 року, № 3807, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія» Інвестстандарт», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульська Т. А.
Визнано недійсним договір про відступлення прав за іпотечним кредитом від 26.12.2017 року № 4025, укладений між ТОВ «Фінансова компанія» «Інвестстандарт» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульська Т. А.
Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія» Інвестстандарт» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 1 011,50 грн., з кожного.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки особа яка звертається до суду з позовом про визнання недійсними договору (чи його окремих положень). Повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Суд зазначив, що обидва договори про відступлення (купівлі - продажу) прав за кредитним договором не відповідають вимогам закону ( ч1 ст. 203 ЦК України та вказує що дані договори підлягають визнанню недійсним відповідно до ч 1 ст. 215 ЦК України зробивши висновок, що вони за своєю правовою природою є не договорами цесії, а є договорами факторингу.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Буришин В.В. який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Ракущинець А.А. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить його заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням в м. Турків Львівської області, судова колегія вважає, що справа неодноразово відкладалася по заявам представника адвоката Ракущинець А.А. і ним не зазначено щодо надання переваги у розгляді іншої справи, а тому відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України справу слід розглянути у його відсутності.
Встановлено, що 12 березня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0147/08/26-N, про видачу кредиту в розмірі 59000 дол. США зі сплатою за користування кредитом 12,5 % із кінцевим поверненням 11 березня 2027 року.
У забезпечення виконання зобов`язання по кредитному договору між банком та позичальником 12.03.2008 року було укладено Іпотечний договір, яким передано в іпотеку нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою Правління НБУ від 13 березня 2014 року № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв`язку з чим 14 березня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 14 про початок виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14 березня 2014 року.
05 грудня 2017 року між публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 889-Ф, відповідно до якого ПАТ «Банк Форум» відступає шляхом продажу новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор - відповідач ТОВ «Фінансова компанія» Інвестстандарт» набуває у повному обсязі та на умовах визначених цим договором права вимоги Банку до позичальника та іпотекодаця зазначених у додатку № 1 (згідно додатку № 1 зазначено боржника ОСОБА_2 ).
05 грудня 2017 року між публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» було укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим №3807, за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт» перейшли права вимоги за кредитним договором № 0147/08/26-N від 12 березня 2008 року та за іпотечним договором від 12 березня 2008 року за реєстровим № 649.
26 грудня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» та громадянкою України ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв представник за довіреністю ОСОБА_4 було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №164/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт» відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а Новий кредитор - відповідач ОСОБА_1 набуває у повному обсязі та на умовах визначених цим договором права вимоги первісного редитора до позичальника та іпотекодаця зазначених у додатку № 1 (згідно додатку № 1 зазначено боржника ОСОБА_2 ).
26 грудня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» та громадянкою України ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв представник за довіреністю ОСОБА_4 було укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим №4025, за яким до громадянки України ОСОБА_1 перейшли права вимоги за кредитним договором № 0147/08/26-N від 12 березня 2008 року та за іпотечним договором від 12 березня 2008 року за реєстровим № 649.
Позивачка просила визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором від 05.12.2017 року, № 3807 укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія» Інвестстандарт», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульська Т. А.; визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором від 26.12.2017 року № 4025, укладений між ТОВ «Фінансова компанія» «Інвестстандарт» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульська Т.А.
Відповідно до ст.. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно з ч.ч.1,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осі, або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або ос порені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову у їх задоволенні.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статтей 512, 514 ЦК України,- кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Посилання позивача на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не може бути взято до уваги, так як мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання і не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, не позбавляє право кредитора укладати договори відступлення права вимоги за кредитним договором та забезпеченням, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) зазначене майно було предметом розгляду і оцінка цим обставинам надана у рішеннях Ужгородським міськрайонних судів від 23 лютого 2023 року та від 29 листопада 2021 року, які набрали законної сили.
Разом з тим, при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним договору, позивач повинен довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, повинен довести, що його права та законні інтереси, як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваними договорами, яка не була стороною цих правовідносин і майнові права її було захищено.
За результатами розгляду такого спору суд повинен був з`ясувати характер спірних правовідносин, наявність чи відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення або захисту в обраний спосіб, що судом зроблено не було.
За таких обставин, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене і рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення відповідно до п.п. 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України, яким у позові ОСОБА_2 слід відмовити із вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 квітня 2021 року скасувати.
У позові ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 07 серпня 2026 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ