Справа № 157/1430/26
Провадження №2/157/909/26
УХВАЛА
12 серпня 2026 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за час прострочення грошового зобов`язання,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 , місце проживання якого: АДРЕСА_1 , звернувся у суд з позовом, у якому просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (місце заходження: АДРЕСА_2 ) три відсотки річних від прострочених суми грошового зобов`язання у розмірі 12 035 грн 05 коп. за період з 22.08.2024 по 06.08.2026 та стягнути інфляційні нарахування за час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 44 785 грн 95 коп. за період з 22.08.2024 по 06.08.2026, а також стягнути компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він просить стягнути три відсотки річних та інфляційні нарахування за час прострочення виконання грошового зобов`язання, що присуджено відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі № 140/9430/24, згідно з яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та у відпустках для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у періоди з 23.12.2023 по 22.02.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, з урахуванням раніше виплачених сум».
У постанові від 09 лютого 2021 року у справі 520/17342/18 (провадження № 14-158цс20) Верховний Суд дійшов висновку, що захист та/або відновлення будь-якого права судом здійснюється шляхом ухвалення судового рішення як акта правосуддя. Однак судове рішення, незважаючи на те, що має ознаки нормативності, не породжує жодних правовідносин чи прав та/або обов`язків, а лише шляхом застосування відповідного способу захисту права, визначеного законом або договором, трансформує права та/або зобов`язання учасників правовідносин в іншу, прийнятну для позивача форму. Зокрема, наявність судового рішення про відновлення прав на грошові суми (соціальні виплати), не нараховані та/або не виплачені як доходи, не змінює правової природи правовідносин учасників цього спору, оскільки за своєю юридичною природою рішення суду не породжує нових прав та/або зобов`язань, а як спосіб захисту порушеного права на їх отримання лише трансформує та/або підтверджує існуючі зобов`язання з їх виплати у спосіб, обраний позивачем. Спори, які виникають у судах у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень своїх функцій (щодо його незаконних дій та/або зобов`язання до виконання таких повноважень), та ухвалення за результатами розгляду цих спорів судових рішень не змінює правову природу та характер правовідносин, які виникли між сторонами, а тому спори щодо порушення своїх зобов`язань суб`єктом владних повноважень, зокрема щодо перерахування, нарахування, виплати грошових сум, у тому числі після судового рішення або на його виконання, повинні розглядатись судами за юрисдикцією, визначеною відповідно до характеру цих правовідносин.
Подібний висновок також був викладений і у постанові від 03 жовтня 2023 року у справі №366/203/21 (провадження №14-101цс22), в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спір з приводу зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та процентів річних, який є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю, підлягає розгляду в тому судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням наведених положень закону та зазначених обставин, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі належить відмовити у зв`язку із тим, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду судом в порядку цивільного судочинства, оскільки позовна вимога останнього про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за час прострочення грошового зобов`язання є похідною до його вимоги, що була розглянута Волинським окружним адміністративним судом 06 січня 2026 року у справі № 140/9430/24 в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, а тому у відкритті провадження у даній справі належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 186, 260, 261 ЦПК України, -
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за час прострочення грошового зобов`язання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Суддя: О.В. Антонюк