Справа № 358/1581/26 Провадження № 2/358/1245/26
УХВАЛА
(про залишення позовної заяви без руху)
12 серпня 2026 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
УСТАНОВИЛА:
04 серпня 2026 року до Богуславського районного суду Київської області через підсистему «Електронний Суд» звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) із позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) у якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 08.12.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за актовим записом № 24.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.08.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 5).
На підставі частини восьмої статті 187 ЦПК України, суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 ..
Відповідно до отриманої відповіді № 3143514 від 07.08.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Дата реєстрації: 15.04.2021 (а.с. 6).
Перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї, визначені статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За приписами п.2 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, проте позивачем не зазначено:
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача;
- відомі адреси електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України , позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України , у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Пунктами 17 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 № 270 (далі Правила) внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Пунктом 47 Правил надання послуг поштового зв`язку регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення.
Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.
Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов`язковим додатком.
Згідно п.62 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.
Отже, належними доказами направлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду, є оригінали опису вкладення в поштовий конверт в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №761/9285/17 зробив висновок, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Так, позовна заява подана до суду позивачкою ОСОБА_1 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд». До заяви не додані докази направлення позовної заяви відповідачу ОСОБА_2 на адресу його зареєстрованого місця проживання.
Відтак у матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу ОСОБА_2 копії позовної заяви з доданими до неї документами за адресою його зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання.
Такі недоліки порушують принципи змагальності сторін і рівності учасників процесу перед законом і судом, оскільки відповідач позбавляється можливості своєчасно ознайомитись із позовними матеріалами, надати свої пояснення та докази.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що вимога про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи позивачем не виконана належним чином.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки дану позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути вказані судом недоліки та надати суду докази на їх (усунення недоліків) підтвердження, а саме:
-необхідно, усунути зазначені недоліки шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка буде повністю відповідати вимогам статей 175 і 177 ЦПК України;
-надати належні докази надсилання відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання копії позовної заяви та всіх без винятку доданих до неї копій документів (опис вкладення, у якому зазначити поіменний перелік документів), які є додатком до позовної заяви, а також розрахунковий документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
У пункті 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Роз`яснити ОСОБА_3 , що якщо вона відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://bg.ko.court.gov.ua/sud1004/
Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя К. І. Буравова