Справа №705/2603/26
2/705/2691/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
I. Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулась до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В обґрунтування пред`явлених позовних вимог зазначає, що 12.06.2015 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований у Виконавчому комітеті Колодистенської сільської ради Уманського району Черкаської області. Від шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач у 2022 році разом із сином була вимушена виїхали до Німеччини, а відповідач залишився на території України. 3 тогу часу шлюб та сімейні відносини перестали існувати. Шлюб існує лише формально, подальше його збереження суперечить інтересам позивача, у зв`язку з чим остання наполягає на його розірванні.
Вказує, що відповідач у добровільному порядку не погоджується надавати допомогу на утримання дитини, тому позивач змушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження було надіслано 27.04.2026 року листом з рекомендованим повідомленням, який він отримав 07.05.2026, проте станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 12 червня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Колодистенської сільської ради Уманського району Черкаської області, актовий запис №1. Прізвище після одруження: чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_5 .
Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 . Відповідно до вказаного свідоцтва батьками дитини записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
З позову вбачається, що сторони разом не проживають, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть.
Відповідно до ст. ст. 110-112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, зважаючи, на те, що сторони сімейних стосунків не підтримують, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, зокрема інтересам дружини, а тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 12.06.2015 позивач мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ». Таким чином, позовна вимога про зміну прізвища « ОСОБА_5 » на дошлюбне « ОСОБА_7 » підлягає задоволенню.
Крім того, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також, враховуючи, що право позивача на матеріальне утримання дитини з боку батька порушене та підлягає судовому захисту, суд приходить до висновку про те, що позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач вказує, що дитини повністю перебуває на її утриманні, відповідач ухиляється від свого обов`язку піклування про дитину, матеріального стану сім`ї. Доказів, що засвідчували б протилежне судом встановлено не було.
Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Як зазначено в ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Положеннями ст.182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як батька, так і матері, обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо дітей. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.
Виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов`язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично, так і духовно. Тому визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.
При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує те, що відповідач є працездатною особою та ним не було надано доказів, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, тому, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дитини та можливостей відповідача, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та визначити до сплати відповідачем на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Даний розмір аліментів суд вважає достатнім та таким, що відповідатиме інтересам дитини.
Зазначене не позбавляє сторони в подальшому при зміні обставин, передбачених ст. 192 СК України, звернутись до суду про зміну розміру аліментів.
В силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду допускається до негайного виконання у межах суми розміру аліментів за один місяць.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105, 112, 114, 141, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12 червня 2015 року Виконавчим комітетом Колодистенської сільської ради Уманського району Черкаської області, актовий запис № 1.
Після розірвання шлюбу позивачу відновити дошлюбне прізвище - « ОСОБА_7 ».
Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 18 квітня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
Повне рішення складено 13 серпня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя О.В. Душин