Справа № 175/21562/25
Провадження № 2/175/4655/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., представника позивача адвоката Магомедової З.Н., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвокат Трегуб Ю.Є., розглянувши матеріали цивільної справи № 175/21562/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 175/21562/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Від представника відповідача у відзиві на позовну заяву було заявлено клопотання про витребування доказів.
У судовому засідання представник позивача проти клопотання заперечувала, пояснила, що справа, яка зазначена в клопотанні не відноситься до цієї справи, а оригінал розписки позивач надасть в судовому засіданні.
Відповідач та його представник наполягали на задоволенні заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 ЦПК України повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.
Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
У зв`язку з тим фактом, що позивач надасть суду оригінал розписки у судовому засіданні та з метою з`ясування дійсних обставин справи, що входять до предмету доказування суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Керуючись ст. 77, 81 ЦПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання про витребування доказів - задовольнити частково.
Витребувати з Дніпровського районного суду Дніпропетровської області (адреса: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с-ще Слобожанське, вул. Героїв України, буд. 7) матеріали справи № 175/3127/22.
Інформацію, яку витребує суд, слід направити до суду безпосередньо до дати судового засідання.
Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Підготовче судове засідання відкласти на 29.09.2026 року о 16:00 год.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення.
Суддя Н.С. Краснокутська