Справа № 212/6365/26
2/212/5145/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участю секретаря судового засідання Попик С.Д., в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
В С Т А Н О В И В:
30.04.2026 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Саленко Я.Ю., звернулась до Покровського районного суду міста Кривого Рогу із зазначеним позовом. Та просить стягнути з Відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 17 657,50 грн. (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят сім гривень 50 копійок), щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. А також стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені нею судові витрати, у зв`язку з розглядом справи.
В обґрунтування вимог зазначила, що 22 липня 2005 року між Позивачем, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та Відповідачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був укладений шлюб, який зареєстровано Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що 22 липня 2005 року складено відповідний актовий запис № 487. Від даного шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У серпні 2022 року у зв`язку з воєнними діями на території України.
Позивач з неповнолітнім сином була вимушена виїхати за межі України. На сьогоднішній день ОСОБА_3 зі своїм неповнолітнім сином проживають окремо від Відповідача у м. Capellen, Люксембург. Спільне життя у батьків не склалося, тому на підставі заочного рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 травня 2025 року, шлюб між Позивачем та
Відповідачем був розірваний. З 2024 року Відповідач добровільно не надає кошти на утримання спільної неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , свідомо ухиляється від її утримання. Син перебуває на повному матеріальному утриманні Позивача, яка самостійно забезпечує всі його щоденні потреби. Будь-якої участі у фінансовому забезпеченні дитини Відповідач не бере. Угоди про добровільну сплату аліментів між Позивачем та Відповідачем не досягнуто. Відповідач може надавати матеріальну допомогу, адже є дієздатним, не має інших утриманців. Незважаючи на вік Відповідача, він здійснює підприємницьку діяльність та має стабільний дохід, а саме є фізичною особою - підприємцем, займається наданням ритуальних послуг «Приватний похоронний будинок "СТІКС"». За період спільного проживання та ведення бізнесу Позивачем та Відповідачем, Позивач, ОСОБА_3 , безпосередньо займалась веденням обліку доходів і витрат, при цьому на підставі веденого нею обліку, середньомісячні доходи від здійснення підприємницької діяльності складали від 2500 до 3000 доларів США, що на квітень 2026 року еквівалентно 108 601 - 130 300 грн. на місяць. Станом на сьогодні Відповідач, попри рівний обов`язок обох батьків щодо виховання, навчання та розвитку дитини, ухиляється від участі в її утриманні. Усі витрати, пов`язані з утриманням і розвитком дитини, Позивач несе самостійно. Зокрема, орієнтовна сума місячних витрат на утримання дитини становить 550 євро, що еквівалентно 27 747,50 (двадцять сім тисяч сімсот сорок сім гривень 50 копійок) по курсу НБУ на 01.04.2026 - 50,45 грн./1,00 євро, та складається з витрат на: - харчування (придбання продуктів, шкільне харчування) - 200 євро на місяць - 10 090 грн. (по курсу НБУ на 01.04.2026 - 50,45 грн./1,00 євро); - одяг та взуття для дитини - 150 євро на місяць - 7 567,50 грн. (по курсу НБУ на 01.04.2026 - 50,45 грн./1,00 євро); - мобільний зв`язок та інтернет - 30 євро на місяць - 1 513,50 грн (по курсу НБУ на 01.04.2026 - 50,45 грн./1,00 євро); - медичне обстеження, отримання медичних послуг та придбання лікарських і профілактичних засобів для дитини - 50 євро на місяць - 2 522,50 грн (по курсу НБУ на 01.04.2026 - 50,45 грн./1,00 євро); - витрати на навчання (шкільні потреби, канцелярія) - 250 євро на рік, 20 євро на місяць - 1009 грн (по курсу НБУ на 01.04.2026 - 50,45 грн./1,00 євро); - побутові потреби (засоби гігієни, побутова хімія, та інші необхідні витрати) - 50 євро на місяць - 2 522,50 грн (по курсу НБУ на 01.04.2026 - 50,45 грн./1,00 євро); - грошові перекази на особисті потреби дитини (кишенькові витрати, дрібні щоденні витрати) - 50 євро на місяць - 2 522,50 грн (по курсу НБУ на 01.04.2026 - 50,45 грн./1,00 євро). Враховуючи зазначені вище витрати на утримання дитини, які становлять 550 євро щомісячно,.
Позивач вважає, що співрозмірним та обґрунтованим розміром аліментів, які мають стягуватися з батька, ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_3 є 350 євро, що (по курсу НБУ на 01.04.2026 - 50,45 грн./1,00 євро) еквівалентно 17 657,50 грн. (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят сім гривень 50 копійок) щомісячно.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Скориставшись правом подачі відзиву, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кузьменко М.В. подав відзив на позовну заяву, в якому просить позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі задовольнити частково стягнувши з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1756,00 грн. щомісячно починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначаючи про те, що заявлений розмір (17 657,50 грн., що еквівалентно 350,00 євро) щомісячних виплати аліментів є неспівмірним з фінансовими можливістю Відповідача враховуючи його доходи та стан здоров`я. Доводи Позивача про те що Відповідач може надавати матеріальну допомогу, адже є дієздатним, не має інших утриманців і не зважаючи на вік Відповідача, він здійснює підприємницьку діяльність та має стабільний дохід не відповідають дійсності. А стосовно наданих доказів зазначених, як витрати на дитину зазначає, що з їх змісту не можливо перевірити їх належності, саме до витрат пов`язаних з дитиною (квитанції про переказ або сплату коштів з яких неможливо встановити їх дійсного призначення), а тому заявлений розмір витрат на дитину є спірним та з ним Відповідач не погоджується. На теперішній час в силу погіршення здоров`я Відповідача він не має фізичної можливості працювати за станом здоров`я. На теперішній час із доходів отримує лише пенсію за віком розмір якої складає 2595,00 грн.
Позивачем ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Саленко Я.Ю., подано до суду відповідь на відзив, у відповідності до якої вказує на те, що Відповідач фактично визнає свій обов`язок утримувати власну дитину, однак безпідставно наполягає на визначенні розміру аліментів виключно на рівні мінімальної державної гарантії. Після прибуття до Люксембургу у жовтні 2022 року у сина сторін - ОСОБА_4 - було виявлено туберкульоз, у зв`язку з чим він проходив тривале лікування, що підтверджується відповідними медичними документами. Після завершення лікування дитині встановлено діагноз «бронхіальна астма». На даний час дитина перебуває під постійним медичним наглядом, регулярно проходить контрольні обстеження, потребує постійного застосування інгаляторів та інших лікарських засобів, призначених для контролю перебігу захворювання. Таким чином, стан здоров`я дитини зумовлює додаткові та постійні витрати на її лікування, медичне забезпечення та належний догляд, що має бути враховано судом при визначенні розміру аліментів. Крім того, дитина потребує не лише матеріальної, але й психологічної підтримки. Позивач неодноразово звертала увагу Відповідача на необхідність його участі у житті сина. Водночас уже близько року дитина відвідує психолога. Основними питаннями, над якими здійснюється психологічна робота, є внутрішня невпевненість, відсутність відчуття стабільності та потреба у батьківській підтримці, що підтверджується відповідними документами. Мінімальний гарантований розмір аліментів є лише мінімальною державною гарантією, а не рекомендованим чи максимальним розміром аліментів. Тому посилання Відповідача виключно на розмір своєї пенсії не може бути єдиною підставою для визначення аліментів саме у мінімальному розмірі. Позивач тривалий час перебувала з Відповідачем у шлюбі, безпосередньо брала участь у веденні сімейного бізнесу, здійснювала облік доходів та витрат сім`ї, а тому їй відомий фактичний рівень доходів та матеріального забезпечення Відповідача. Надана Відповідачем довідка про доходи за період з 2020 по 2026 роки містить відомості виключно про розмір отримуваної ним пенсії та не підтверджує відсутність інших джерел доходів, заощаджень, грошових надходжень чи майна, які можуть впливати на його матеріальне становище та платоспроможність. Твердження Відповідача про відсутність будь-яких інших доходів, крім пенсії, не підтверджені належними та достатніми доказами та підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі. Також Відповідач посилається на значні витрати на власне лікування та оплату відповідних послуг іншими особами. Проте такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість долучений до відзиву рахунок лише підтверджує наявність у Відповідача витрат на придбання протезу та не свідчить про неможливість виконання ним обов`язку щодо належного утримання дитини. Сам по собі факт припинення підприємницької діяльності не свідчить про відсутність у особи інших доходів, майна, заощаджень чи фактичної платоспроможності. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що після припинення підприємницької діяльності він повністю втратив джерела існування та не має можливості виконувати свій обов`язок щодо утримання дитини. Більше того, у своєму відзиві Відповідач зазначає, що отримує матеріальну допомогу від старшого сина та інших осіб. Вказані обставини свідчать про покращення його фактичного матеріального становища та мають враховуватись судом при визначенні розміру аліментів. Також слід звернути увагу суду на те, що Відповідач користується професійною правничою допомогою адвоката та просить стягнути з Позивача витрати на професійну правничу допомогу, попередній розмір яких визначено у сумі 10 000 грн. Таким чином, заявлені Відповідачем витрати на правничу допомогу майже у чотири рази перевищують розмір його щомісячної пенсії, що свідчить про наявність у нього фінансових можливостей або інших джерел матеріального забезпечення та ставить під сумнів доводи про виключно скрутне матеріальне становище.
Відповідно до заперечень на відповідь на відзив, поданими стороною відповідача у відповідності до якого вказує, що позивач ставить під сумнів твердження Відповідача про відсутність доходів та при цьому не надає ніяких доказів стосовно цього. Не надання відповідних доказів на підтвердження доводів є лише припущеннями, які не можуть бути враховані при ухваленні рішення суду. В свою чергу Відповідачем на підтвердження своїх доводів про відсутність доходів надає довідки органів, які здійснюють відповідний облік та контроль та володіють офіційними даними. Які повністю підтверджують твердження Відповідача, про те що наразі з доходів має лише пенсію. Так було надано довідку Податкової служби України про відсутність даних про доходи, довідки ПФУ з яких вбачається, що Відповідач отримує пенсію та інших доходів не отримує. Надано і витяг з реєстру юридичних осіб, з якого вбачається, що Відповідачем припинено ведення підприємницької діяльності. Крім того це узгоджується із документально підтвердженим фактом, що за станом здоров`я Відповідач вже не може працювати. На підтвердження чого було надано відповідні медичні виписки. З яких вбачається, що Відповідач після перенесеного інфаркту головного мозку втратив фізичну працездатність, потребує сторонньої допомоги при виконанні складних видів активності таких як: приготування їжі, прибирання будинку, самостійно їсти, одягатись та роздягатись, самостійно ходити до туалету, виконувати повсякденні ранкові маніпуляції: вмиватись, голитися, приймати душ, ходити в туалет. Доводи Позивача ґрунтуються лише на її твердженні, що за час перебування з Відповідачем у шлюбі, безпосередньо брала участь у ведені сімейного бізнесу, здійснювала облік доходів та витрат сім`ї, а тому їй відомий фактичний рівень доходів та матеріального забезпечення Відповідача. Проте не надаючи ніяких доказі на підтвердження цього твердження. Врахувати і той факт, що як зазначається і самим Позивачем в позовній заяві, ще з серпня 2022 року (майже 4 роки тому) Позивач разом з дитиною виїхала з України, а Відповідач залишився мешкати в Україні. З того часу фактично припинилися сімейні відносини, як наслідок за рішенням суду від 01.05.2025 року шлюб було розірвано. А події, які пов`язані із суттєвим погіршення стану здоров`я та погіршення фінансового стану Відповідача відбулися з 2023 року, а саме припинення підприємницької діяльності у 2023 році та суттєва втрата здоров`я на початку 2025 року. Таким чином твердження Позивача, які не підтвердженні доказами, стосуються подій минулого часу, тоді як значення мають для визначення розміру аліментів лише обставини, що є на час розгляду справи. І за цими обставинами є документально підтверджений факт, що Відповідач за своїм фінансовим станом не може сплачувати навіть мінімально встановлений розмір аліментів. А тому заявлений Позивачем розмір аліментів не підлягає задоволенню. Окремо зазначає, що твердження Відповідача у своєму відзиві на позовну заяву про те, що йому надається матеріальна підтримка від знайомих та старшого син, це не про покращення фінансового стану Відповідача, як про це робить висновок Позивач у відповіді на віздив. Це про фінансову допомогу, коли Відповідач перебуваючи у безпорадному стані і не маючи змоги вирішити фінансові питання від яких залежало питання його одужання. Так для прикладу, як вже зазначалося у відзиві знайомі оплатили придбання імпланту, який дозволив зберегти Відповідачу можливість ходити. Ця допомога не має системного характеру, а відбулася тоді, коли Відповідач перебував у дуже скрутному становищі. Це ніяким чином не покращило матеріального становища Відповідача, а лише є допомогою завдяки якій вдалося трохи покращити фізичний стан здоров`я в порівнянні і тим погіршенням, що відбулися. Стосовно витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. зазначає, що Відповідач не поніс таких витрат в день укладання договору на правничу допомогу, за умовами домовленості Відповідача зі своїм представником, оплата послуг адвоката має бути сплачена з відтермінуванням, а саме не пізніше дванадцяти місяців з дня ухвалення рішення суду в сумі першої інстанції. Така домовленість була досягнута у зв`язку із врахування фінансового становища Відповідача.
Позивач, представник позивача в судове засідання особисто не з`явилися, судом не вдалося встановити відеоконференцзв`язок з представником позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
22 липня 2005 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєстровано шлюб між Позивачем, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та Відповідачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено відповідний актовий запис № 487. що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , виданого 22 липня 2005 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області. А також дана подія не заперечується відповідачем.
У сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4 , виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 125. Дана подія не заперечується відповідачем.
Заочним рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 травня 2025 року, справа № 212/2482/25 шлюб між ОСОБА_3 та Відповідачем ОСОБА_2 розірвано. Дана подія не заперечується відповідачем.
Позивач мешкає разом із неповнолітнім сином за межі України у м. Capellen, Люксембург. Зазначене доводиться копією відмітки про виїзд у закордонному паспорті Позивача, а також дана подія не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Судом встановлено, що малолітній син сторін проживає разом з позивачкою. Відповідач періодично приймає участі в утриманні дитини за період з 07.01.2021 року по 17.06.2026 року перерахував на карту сина кошти в розмірі 129 617,14 грн., що підтверджується довідкою про рух коштів. Згідно довідки ОК-5 сформованої станом на 16.06.2026 року останні відомості про суму заробітку для нарахування пенсії містяться за червень 2020 року; Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.06.2026 міститься інформація, що ФОП ОСОБА_2 припинено 17.08.2023 року. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осiб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, парахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 16.06.2026 інформація щодо джерел/сум виплачених доходів за 2026 рік відсутня. Відповідно до довідки про доходи № 0992 7893 5410 9920 за період з червня 2020 року по травень 2026 року ОСОБА_2 отримує пенсію, за травень 2026 року розмір якої становить 2595,00 грн. Відповідно до виписного епікризу 07.02.2025 року у Відповідача 27.01.2025 року стався гострий мозковий інсульт: інфаркт головного мозку в басейні правої середньої мозкової артерії, атеротромботичий підтип, лівобічна геміплегія, лівобічна гемігіпестезія, дизартрія середнього ступення, NIYSS18б. В наслідок чого у важкому стані був госпіталізований до КП "Криворізька міська клінічна лікарня №2" КМР, де перебував на стаціонарному лікуванні з 27.01.2025 року по 07.02.2025 року. Супутні хвороби ІXС: атеросклеротична серцево-судинна хвороба. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.ст.2 СН ст. В. Трофічні виразки лівої н/кінцівки. Відповідно до виписок із медичної карти стаціонарного хворого №210/18 від 28.02.2025 та № 657/75 від 02.05.2025 року проходив курси реабілітації в стаціонарних умовах з 10.02.2025 року по 28.02.2025 року та з 15.04.2025 року по 02.05.2025 року.
Хворий потребує сторонньої допомоги при виконанні складних видів активності: приготування їжі, прибирання будинку, самостійно їсти, одягатись та роздягатись, самостійно ходити до туалету, виконувати повсякденні ранкові маніпуляції: вмиватись, голитися, приймати душ, ходити в туалет (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №657/75). Відповідно виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого 28.12.2025 року отримав закритий перелом медіальної шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням кісткових уламків, був госпіталізований до КНП "Криворізька міська лікарня № 16" КМР де було 28.12.2025 року проведенно іммобілізацію лівої нижньої кінцівки "деротаційним чобітком" та 30.12.2025 року під СМА проведена операція: Відкрита репозиція; МОС перелому лівого стегна, АС пов`язка.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на утримання дитини, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину, визначений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Так позивачем заявлено розміру аліментів у твердої суми 17 657,50 грн. (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят сім гривень 50 копійок). При цьому позивач зазначає, що місячні витрати на утримання дитини становить 550 євро, що еквівалентно 27 747,50 (двадцять сім тисяч сімсот сорок сім гривень 50 копійок) по курсу НБУ на 01.04.2026 року. Тобто заявлений розмір твердої суми аліментів 17 657,50 грн. перевищує 50% витрат на дитину заявлених позивачем. При цьому зі змісту доданих позивачем до позовної заяви письмових доказів, які іменовані як витрати на дитину на харчування, одяг, лікування та інше (банківських виписок, квитанцій та інше) не можливо встановити їх дійсної належності саме до витрат на дитину, крім того деякі із них складені іноземною мовою без надання перекладу їх змісту українською мовою, що унеможливлює їх дослідження..
У відповіді на відзив позивач зазначає про наявні проблеми зі здоров`ям дитини та додані матеріали на підтвердження, цього факту складені іноземною мовою без надання перекладу їх змісту українською мовою, що унеможливлює їх дослідження.
Також позивач не надає доказів на підтвердження фінансової спроможність відповідача сплачувати заявлений розмір аліментів, як і в цілому доказів на підтвердження фінансового стану відповідача, наявності в нього доходів, майна чи інших активів.
В свою чергу Відповідачем на підтвердження свого фінансового стану та стану здоров`я надано відповідні медичні виписки та довідки. З медичних виписок вбачається, що Відповідач має хронічні захворювання: ІXС: атеросклеротична серцево-судинна хвороба, гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 2 СН І ст. Трофічні виразки лівої нижньої кінцівки, наслідки перенесеного інфаркту головного мозку з лівобічним геміпарезом у зв`язку із чим потребує сторонньої допомоги при виконанні складних видів активності. А з наданих відповідачем довідок, ОК-7, про доходи № 0992 7893 5410 9920 та відомостей з Державного реєстру фiзичних осiб - платникiв податкiв про джерела/суми нарахованого доходу, парахованого (перерахованого) податку та вiйськового збору вбачається, що на час розгляду справи отримає із доходів лише пенсію розмір якої в травні 2026 року склав 2595,00 грн. Статус фізичної особи підприємця припинено, ще 17.08.2023 року відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином надати оцінку стану здоров`я та фінансового стану відповідача можливо лише на підставі доказів наданих лише самим відповідачем.
Відповідно до частини 2 статті 182 Сімейного Кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 512 грн. на місяць. 50% від 3512 грн. складає 1756 грн.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3328 грн.; для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі 2 595,00 грн.
Таким чином за наявними матеріалами справи вбачається, що офіційний дохід відповідача є на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому суд враховує, що обов`язок сплати аліментів є у того із батьків, що мешкає окремо від дитини і відсутність фінансової можливості сплачувати ним аліменти не звільняє від даного обов`язку.
Судом встановлено, що на час розгляду справи Відповідач є особою, що має стійкі розлади здоров`я та потребує сторонньої допомоги, а розмір його доходів свідчить про те, що він не має фінансову можливість оплачувати аліменти у тому розмірі, який просить позивачка і навіть розмір встановленого мінімуму. Та враховуючи положення частини 2 статті 182 Сімейного Кодексу України та визнання відповідачем позову частково суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів частково, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1756,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 30 квітня 2026 року.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів на повнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення аліментів, визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Позивачем було заявлено стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 17 657,5 грн на місяць, отже ціна позову складає 105 945,00 грн. (17657,5 х 6). Позовні вимоги було задоволено частково в частині місячного стягнення аліментів в розмірі 1756,00 грн., що становить 9,94 % (1756,00 х 6 /105 945,00 х 100).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В наслідок чого в даній справі розмір судового збору складає 1331,20 грн. (3028 х 0,4)
На підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнена від сплати судового збору.
Отже з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 132,32 грн. на користь держави (1331,20 грн /100*9,94%) .
Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 141, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 1756,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 30 квітня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави Україна у розмірі 132 гривні 32 копійки.
Рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено і підписано без його проголошення 14 серпня 2026 року.
Суддя: Р. В. Дехта