13.08.2026
ЄУН 389/2977/26
Провадження №2/389/1536/26
Ухвала
іменем України
13 серпня 2026 року місто Знам`янка
Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Савельєва О.В.,розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.08.2024 Знам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №118.
Суддя, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України). Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями ч.9 ст.28 ЦПК України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) .
Відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
В розумінні даної норми, альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин (стан здоров`я, малолітні діти тощо) позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу.
В даному випадку визначальною обставиною для встановлення підсудності справи за позовом про розірвання шлюбу є саме факт перебування малолітніх дітей на утриманні позивача та проживання їх разом, а також незадовільний стан здоров`я позивача.
У постанові Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23), визначено, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення. Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 27 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З матеріалів позову вбачається, сторони спільних та інших дітей не мають, відомості щодо незадовільного стану здоров`я позивача, в матеріалах справи відсутні, а тому суддя дійшов висновку, що пред`явлений позивачем позов в розумінні ч.2 ст.28 не відноситься до підсудності Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Разом з цим, згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №3163206 від 12.08.2026, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.05.2008 по 27.08.2024 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, встановлене судом останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області, а належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Кіровоградського районного суду Кіровоградської області.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на викладене та враховуючи, що позовну заяву подано до суду з порушенням правил підсудності, будь-яких правових підстав для розгляду даної справи Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області не встановлено, тому, з урахуванням останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача, справу слід передати на розгляд за територіальною підсудністю до Кропивницького районного суду кіровоградської області.
Згідно зі ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст.28, 31, 32, 187, 259-261 ЦПК України, суд,
постановив:
Цивільну справу №389/2977/26 (провадження №2/389/1536/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати до Кропивницького районного суду Кіровоградської області (вул.Кільцева,36б, м.Кропивницький Кропивницького району Кіровоградської області, 25014) для її розгляду за підсудністю.
Передача зазначеної справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Знам`янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва