ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8836/26 Справа № 210/818/26 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р. Є. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 210/818/26
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.,
суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 20 травня 2026 року, яке ухвалено суддею Скотарем Р.Є. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, та повне судове рішення складено 22 травня 2026 року,
УСТАНОВИВ:
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди заподіяної відповідачем під час виконання трудових обов`язків
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 12 вересня 2002 року по 12 квітня 2024 року він працював машиністом екскаватору в кар`єрі на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». За підсумком атестації робочих місць вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2.
12 квітня 2024 року звільнився з підприємства за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію.
Під час виконання трудових обов`язків виконував роботу з обслуговування вузлів та агрегатів одноковшового екскаватора з об?ємом ковша 4,6-14,7 м3 при виробництві розкривних, видобувних, зачисних робіт та інше. Виконуючи таку важку роботу згодом почав хворіти і уже тривалий час переносить моральні страждання, переживання, фізичні болі та інші негативні наслідки, які викликані дуже поганим станом його здоров`я.
В зв`язку з поганим станом здоров`я 15 жовтня 2025 року позивачу було встановлено два захворювання, які в подальшому були визнані професійними, такими що отримані під час виконання трудових обов`язків: радикулопатія попереково-крижова та шийна з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу, спондильозу, протрузій дисків, стійким та вираженим больовим і м?язово-тонічним синдромами, нейродистрофієювигляді:лівобічногоплечолопатковогоперіартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня) та хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху).
Ці захворювання комісією у складі лікарів Головного управління з питань гігієни праці, Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, лікувального закладу «МедікомКривбас» та самого відповідача, були визнані професійними.
Витягом з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (125/26/167/В від 03 лютого 2026 року) в п.16 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 65% та третю групу інвалідності безстроково.
Позивачу протипоказана важка фізична праця, тривала хода, переохолодження. Встановлено необхідність потреби в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров`я, сан-курортне лікування. Крім того, у зв`язку з отриманням ушкодження здоров`я позивачу доводиться перебувати на постійних курсах лікування та необхідність в подальшому лікування.
В Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 12 листопада 2025 року зазначено період роботи у відповідача, умови праці в яких працював, перевищення гранично допустимих норм праці на робочому місці (П.18), які й призвели до ушкодження його здоров`я. А саме: Важкість праці: величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль двома руками становило 113 000 кг/с при нормативному значенні 70 000 кг/с. Робоча поза (%): періодичне перебування в незручній позі становило від 33 до 58,4% при нормативному значенні 25%. Нахили корпуса: кількість за зміну становила 112 при нормативному значенні 51-100. Шум:Еквівалентний рівень шуму перевищував допустимий рівень на 2-5 дБА та становив 82-85 дБА при гранично допустимому 80 дБА.
У зв`язку з отриманням ушкодження здоров`я позивачу доводиться перебувати на постійних курсах лікування та необхідність в подальшому лікування.
У зв`язку з наведеним вище позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 780 000 гривень без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Рішенням Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Piг» на користь ОСОБА_1 200 000 грн моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 1 311,20 грн.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, просить збільшити її розмір до заявленого позивачем у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач, протягом роботи позивача у важких умовах праці, не вживав жодних заходів щодо вдосконалення та полегшення умов праці позивача, не виконував вимог норм ст. ст. 153, 158 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», що призвело до втрати позивачем здоров`я, чим завдана моральна шкода.
Судом першої інстанції не враховано, що внаслідок втрати професійної працездатності, позивач став інвалідом, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно проходити лікування, приймати ліки, бо без них його стан погіршується.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на переконання відповідача, апеляційну скаргу представника позивача - залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - адвоката Тер-Товмасян Ю.Г., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву відповідача на апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом установлено та з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював з 12 вересня 2002 року по 12 квітня 2024 року машиністом екскаватора, 12 квітня 2024 року звільнився з підприємства за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію (а.с.20, 21).
У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, Позивачем отримані хронічні професійні захворювання.
Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я КНП «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради» № 125/26/167/В від 03 лютого 2026 року ОСОБА_1 встановлено основний діагноз: М54.17 - радикулопатія, попереково-крижовий відділ, супутній діагноз: І11.0-гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця з (застійною) серцевою недостатністю; Н90.3- нейросенсорна втрата слуху, двостороння. Захворювання професійне (а.с.12-13).
По факту даних професійних захворювань було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 12 листопада 2025 року (а.с. 6-10).
Відповідно до пункту 18 акту Форми П-4, причиною виникнення професійного захворювання Позивача є - важкість праці: величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль двома руками становило 113 000 кг/с при нормативному значенні 70 000 кг/с. Робоча поза (%): періодичне перебування в незручній позі становило від 33 до 58,4% при нормативному значенні 25%. Нахили корпуса: кількість за зміну становила 112 при нормативному значенні 51-100. Шум: Еквівалентний рівень шуму перевищував допустимий рівень на 2-5 дБА та становив 82-85 дБА при гранично допустимому 80 дБА, (а.с.9).
Згідно Витягу з рішення експертної команд из оцінювання повсякденного функціонуванняя особи № 125/26/167/В від 03 лютого 2026 року позивачу було встановлено 65% втрати професійної працездатності (в тому числі 55% радикулопатія, 10% хронічна двобічна нейросенсорнаприглуховатість), акт П-4 від 12 листопада 2025 року безстроково з 13 січня 2026 року третя група інвалідності (а.с.11-15).
З виписки №24П04272 із медичної карти стаціонарного хворого КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР» вбачається, що основний діагноз ОСОБА_1 «ХОЗЛ гр. В. Gold 2 фаза загострення, ускладнення: ЛН І ст.; супутній: гіпертонічна хвороба І ст., 2 ст. ризик 2.СН 0» (а.с.16).
З виписки № 23П24980/1009 із медичної карти стаціонарного хворого КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР» вбачається, що повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): хронічна радикулопатія шийна (C2-CЗ-C4-CS-C6-С7) грудна (ThS- Th6, Th6-Th7, Th7-Th8) та попереково крижова (L1-L2, L2-L3, L4-L5-SI), на грунті полі сегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м?язово-тонічним синдромами нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС 2cm.), остеоартрозу, в поєднанні з періартрозами, ліктьових (ПФ 1-2сm.) та колінних (ПФ 1-2ст.) суглобів, синдром нейрогенної кульгавості, спонділоартроз та деформуючий спондільоз, пртрузія \випинання міжхребцевих дисків на рівні C2-C3-C4-CS-C6-C7, Th5- Tho, Th6-Th7, Th7-Th8, L1- L2, L2-L3, L4-L5-S1(а.с.17).
З виписки №ЕА5507 із медичної картки стаціонарного хворого КП «Дніпровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова ДОР» вбачається повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Вертеброгенна радикулопатія S1 білатерально, С7 білатерально зі стійким больовим, м?язово-тонічним, нейродистрофічним синдромами на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу, спондильозу шийного, п/к відділів хребта, протрузії диска С2-С3 до 0,2 см; С3-С4 до 0,3 см; С4-С5 до 0,35 см; С5-С6 до 0,3 см; L1-L2 до 0,35 см; L2-L3 до 0,25 см; L3-L4 до 0,35 см; L4-L5 до 0,35 см; грижі диску L5-S1 до 0,5 см (МРТ шийного, п/к відділу 19.12.2022). Рецидивуючий перебіг. Фаза загострення. Порушення статико-динамічної функції хребта 1-2 ступені. Хронічний бронхіт, фаза неповної ремісії. Емфізема легень, пневмосклероз, ЛН І ст. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість 2ст. (з легким зниженням слуху) - за класифікацією В.О.Остапкович і Н.І.Пономарьової. (а.с.18-19)
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків і пов`язано з виробництвом, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Встановивши, що позивач ОСОБА_1 втратив професійну працездатність внаслідок отримання професійних захворювань у зв`язку з роботою на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в умовах шкідливих виробничих факторів, суд першої інстанції, керуючись вимогами ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, дійшов висновку щодо завдання позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, у зв`язку з отриманими ним на виробництві відповідача професійними захворюваннями та обов`язку відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, оскільки саме останній є особою, винною в ушкодженні здоров`я позивача на виробництві, яке потягло за собою стійку втрату ним професійної працездатності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями та трудовим каліцтвом, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки відчуває незручності в зв`язку з отриманам професійним захворюванням.
В даному випадку, позивачем ОСОБА_1 належними та допустимими доказами доведено, як факт ушкодження його здоров`я на виробництві при виконанні трудових обов`язків, так і завдання йому у зв`язку з цим моральної шкоди.
Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачеві ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування за рахунок роботодавця, тобто ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 200 000 грн, суд виходив з обставин отримання шкоди позивачем, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, необхідність проходження курсів лікування, обмеження життєвої активності позивача і необхідності додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану та відсоток втрати ним професійної працездатності.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, яка підлягає компенсації на користь позивача ОСОБА_1 .
Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з професійними захворюваннями позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у загальному розмірі 65 % та позивачу встановлено третю групу інвалідності. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, позивач став інвалідом, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно проходити курси лікування, приймати ліки, бо без них його стан погіршується. Вказане спричиняє моральні страждання, переживання, порушує нормальні життєві зв`язки і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.
Колегія суддів дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди (200 000 грн) не відповідає судовій критеріям розумності, виваженості і справедливості у даній ситуації.
Так, колегією суддів встановлено, що позивач став інвалідом, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно проходити курси лікування, приймати ліки, бо без них його стан погіршується. Вказане спричиняє моральні страждання, переживання, порушує нормальні життєві зв`язки і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
При визначенні розміру моральної шкоди колегія суддів виходить з наступного: життя і здоров`я людини найвища соціальна цінність, невід`ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров`я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров`ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.
Отже, з урахування того, що позивачу ОСОБА_2 встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 65 % та третю групу інвалідності, що є наслідком праці позивача на підприємстві відповідача в цеху в умовах впливу шкідливих факторів протягом 21 року 07 місяців, та враховуючи те, врата працездатності безумовно тягне за собою невідворотні зміни, як у професійному, так і у буденному житті позивача, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 200 000 грн до 580 000 грн, що відповідає судовій практиці Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи з аналогічними правовідносинами, є розумним, виваженим і справедливим у його ситуації.
Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави та збільшує цей розмірі з 1 311,20 грн до 5 200 грн, тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди.
Крім того, з огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави підлягає стягненню судовий збір 8 700 грн за подання позивачем апеляційної скарги (5 800 грн х 150%).
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову,що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 520 000 грн, що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 20 травня 2026 року змінити в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 , збільшивши цей розмір з 200 000 грн до 580 000 (п`ятсот вісімдесят тисяч) гривень.
Рішення суду змінити в частині розміру судового збору, стягнутого з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави, збільшивши цей розмір з 2 000 грн до 5 800 (п`ять тисяч вісімсот) грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір в розмірі 8 700 (вісім тисяч сімсот) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 13 серпня 2026 року.
Головуючий:
Судді: