Номер провадження 2/754/13624/26
Справа № 754/14946/26
У Х В А Л А
Іменем України
13 серпня 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вивчивши письмові матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивачки ОСОБА_1 . - адвокат Самойленко А.В. через систему «Електронний суд» подав до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.
Вивчивши письмові матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Положенням ч. 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може буди адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Положенням ч. 1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Такий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року (справа №811/1507/18).
З письмових матеріалів справи вбачається, що позовна заява, яка подана до Деснянського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд», підписана представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Самойленком А.В.
На підтвердження повноважень представника позивачки ОСОБА_1. до позовної заяви долучено ордер на надання правничої правової допомоги № 1538836.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з п. 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Так, п. 12.4 Положення визначено, що ордер адвоката повинен містити назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Зі змісту ордера адвоката Самойленка А.В. вбачається, що останній має повноваження на представлення інтересів ОСОБА_1 у Деснянському ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ).
Суддя звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 сформульовано висновок про те, що з огляду на Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
У свою чергу, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Аналізуючи зміст ордера, наданого адвокатом Самойленком А.В., суддя приходить висновку про те, що наданий ордер не посвідчує наявність у адвоката повноважень на звернення до Деснянського районного суду міста Києва із позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
За таких обставин, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підписана не уповноваженою особою та не приймає ордер № 1538836, як належний доказ повноважень представника особи - позивачки, а відтак така заява підлягає поверненню.
Також, суд роз`яснює позивачу про те, що відповідно до ч. 7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - повернути.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення та підписання ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 13.08.2026.
Суддя В.О.Сенюта