Номер провадження 2-во/754/183/26
Справа № 754/8256/18
У Х В А Л А
Іменем України
14 серпня 2026 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В. В.
за участю секретаря судового засідання Денисової К. А.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання Судового наказу від 27.06.2018 про стягнення аліментів таким, що не підлягає виконанню,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання Судового наказу від 27.06.2018 таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи заяву тим, що не отримував судовий наказ по цивільній справі № 754/8256/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_1 . Крім того зазначав, що був впевнений, що ОСОБА_3 усиновлений іншим чоловіком, оскільки ще в 2019 році підписав заяву, що не заперечую проти такого усиновлення. Тому просив задовольнити заяву на підставі ч. 2 ст. 432 ЦПК України.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Талащука М. В. надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що заява про визнання Судового наказу від 27.06.2018 таким, що не підлягає виконанню не містить законного підґрунтя та необґрунтована. Боржник вводить суд в оману, оскільки був обізнаний щодо зазначеного Судового наказу, що підтверджується рішенням Яготинського районного суду Київської області від 04.12.2019 по справі № 382/829/19. Тому просять відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не з`явились, однак належним чином повідомлялись про розгляд судом заяви засобами поштового/електронного повідомлення.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Талащука М. В. надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності, проти задоволення скарги заперечують в повному обсязі.
Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі осіб, які не з`явилися, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява/заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Отже враховуючи, що неявка стягувача та боржника не перешкоджає розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до такого висновку.
27.06.2018 Деснянським районним судом м. Києва, виданий судовий наказ по цивільній справі № 754/8256/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу0 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.06.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до статті 160 ЦПК України Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
За змістом п. 4, 5 ч. 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів (ч. 7 ст. 170 ЦПК України).
Згідно із ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянутий за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Окрім того, відповідно до ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Згідно із ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому, словосполучення «або з інших причин» стосується саме відсутності (припинення) обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.
З аналізу наведених норм процесуального права убачається, що законодавцем передбачено можливість судового захисту прав боржника у разі, якщо стягувач не визнає відсутність обов`язку боржника.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 в справі N 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підтверджує визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві: матеріально-правові групи (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторінки, прощенням боргу, неможливості виконання й інших, та процесуально-правових, до яких відносяться умови, що свідчити про помилкову видачу суду виконавчого листа, зокрема: видачу виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають повторному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як внаслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у випадку віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, після виконання також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені в цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов`язково встановити, з якої підстави може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних супутніх справ, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, до підстави для визнання виконавчого документа такий, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, якщо немає матеріальних прав для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадкові видачі виконавчого документа, якщо його не потрібно було видавати, тобто випадкові помилкові видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа було змінено зміст рішення.
Суд також бере до уваги, що за змістом ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначено для розгляду справи за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Ураховуючи викладене вище, аналізуючи встановлені обставини справи, суд беззаперечно встановив, що матеріальне зобов`язання боржників не виконано, спірний Судовий наказ набрав законної сили та обов`язкове для виконання всіма сторонами по справі. Спірний Судовий наказ відповідає формі та змісту відповідно до ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», а отже виданий Деснянським районним судом міста Києва правомірно.
Таким чином заяву про визнання Судового наказу таким, що не підлягає виконанню необхідно залишити без задоволення.
Водночас із заяви ОСОБА_1 вбачається, що в судовому наказі допущена описка, а саме не правильно зазначений ідентифікаційний код та місце проживання ОСОБА_1 .
Відповідно до частин 1,4 статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Питання про внесення виправлень вирішується в десятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засідання з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, (частина 3 статті 432 ЦПК України).
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Аналізуючи викладене вище, суд вважає за необхідне виправити допущені описки в Судовому наказі від 27.06.2018 по справі № 754/8256/18, зазначивши правильно ідентифікаційний код та місце проживання ОСОБА_1 .
Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", статтями 5-13, 432 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про визнання Судового наказу від 27.06.2018 про стягнення аліментів таким, що не підлягає виконанню- залишити без задоволення.
Виправити описку, допущену в Судовому наказі по справі № 754/8256/18 від 27.06.2018, зазначивши правильно дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала складена та підписана 14.08.2026 у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суддя В. В. Бабко