13.08.2026 Справа № 756/9238/26
Унікальний номер 756/9238/26
Номер провадження 2/756/7974/26
УХВАЛА
про відмову у відводі судді
13 серпня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретаря судового засідання - Венгерський В.М.,
за участі: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_3 про відвід головуючому судді Шролик І.С. від розгляду справи позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
УСТАНОВИВ:
В провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні 13 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_3 усно заявила про відвід головуючому в справі - судді Шролик І.С. В обґрунтування відводу зазначила, що вважає, що суддя упереджена, тому що як сказав її представник в судовому засіданні 05 серпня 2026 року суддя налаштована була розглянути справу.
Представник відповідача підтримав позицію довірителя.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 13 серпня 2026 року заперечував проти відводу.
Представник позивача ОСОБА_2 заперечував проти відводу.
Вислухавши позицію відповідача, її представника, позивача та його представника, вислухавши усну заяву про відвід та доводи в її обґрунтування, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не передається на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Так, згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Наявність безсторонності суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п. 49).
Дослідивши обставини, викладені відповідачем в усній заяві в обґрунтування заявленого відводу, суд приходить до висновку, що заява про відвід не містить підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України, які б слугували підставою для відводу головуючого судді.
Як встановлено з тексту протоколу судового засідання від 05 серпня 2026 року, головуючим поставлено на обговорення питання про визнання явки позивача обов`язковою, з огляду на заперечення сторони відповідача про справжність намірів позивача розірвати шлюб.
Міркування відповідача ОСОБА_3 зводяться до незгоди із процесуальними діями судді, щодо завершення судового розгляду, спростовуються наявним в матеріалах справи протоколом судового засідання від 05 серпня 2026 року. В якому судом оголошено перерву та визнано явку позивача ОСОБА_1 обов`язковою для надання особистих пояснень щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.
Дослідивши обставини, на які відповідач посилається в заяві про відвід судді, відсутність обґрунтованих мотивів, із прийнятими суддею процесуальними рішеннями, суд переконаний не свідчить про упередженість судді та не може бути підставою для відводу.
Припущення відповідача щодо упередженості головуючого по справі зводиться до незгоди сторони з прийнятими головуючим у справі процесуальними рішеннями, а тому не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, вважаю, що заявником не зазначені мотиви та не доведені обставини, які викликають сумнів в об`єктивності, неупередженості судді Шролик І.С. при розгляді цивільної справи, у зв`язку з чим заява про відвід задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяви про відвід головуючому судді Шролик І.С. від розгляду справи позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13 серпня 2026 року.
Суддя І. С. Шролик