СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/11574/26
ун. № 759/16278/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 17.06.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та 22.06.2026 року справу передано судді.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23.06.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
12.08.2026 року на електронну адресу суду надійшов лист із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від представника відповідача ОСОБА_2 , в якому він просить поновити строк на подачу заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначити в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування заяви зазначає, що відповідач не згоден з позивними вимогами позивача та з розглядом справи в порядку спрощеного провадження і обґрунтування цьому такі: 1. Відповідач ОСОБА_1 не є власником квартири в АДРЕСА_1 , і взагалі тривалий час не мешкає в місті Києві. 2. Відповідачу ОСОБА_1 відомо що його родич - ОСОБА_3 не має якихось великих боргів за належну йому на праві власності квартиру. 3. Відповідач ОСОБА_1 , з метою захисту своїх законних прав і інтересів в судовому порядку, категорично проти розгляду судової справи № 759/16278/26 за правилами спрощеного провадження, має бажання залучити і залучив адвоката для захисту власних інтересів та прав і бажає подавати докази, пояснення, заперечення щодо позову і щоб справа розглядалась за правилами загального позовного провадження.
Окрім зазначеного, враховуючи вищевикладене, та факт, що відповідач своєчасно не отримував офіційного екземпляру позовної заяви по справі, бажає захищати свої права та інтереси за правилами загального позовного провадження, просить поновити строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу та залученому ним адвокату потрібен час на збір та надання доказів суду щодо неправомірності позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи та заяву представника відповідача суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 6 ст. 277 ЦПК України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Відповідно до 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення;2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України:1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;2) щодо спадкування;3) щодо приватизації державного житлового фонду;4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.
Крім того, ч. 4 ст. 193 ЦПК України встановлено, що у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
У справі, що є предметом розгляду, зустрічного позову не подано.
Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Наразі обсяг доказової бази та кількість учасників у справі не є значним.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Сторони не були позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у сторін докази сторони безперешкодно мають можливість подати до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Будь яких заяв або клопотань, а також доказів, що підлягають розгляду та дослідженню під час судового засідання відповідачем не подано.
З наявних матеріалів справи необхідності проведення підготовчого судового засідання не вбачається.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 26.10.2022 у справі № 712/1100/20 (провадження № 61-4266св22) зазначено, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку; зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.
З огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, ціну позову, підстави для задоволення клопотання представника відповідача відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 174-175, 258-261, 277, 279 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд справи цивільної справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб