ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2026 м.Дніпро Справа № 904/7084/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джепи Ю.А. (доповідач)
суддів: Соп`яненко О.Ю., Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Антоненко Д.О.,
за участю представників:
від скаржника (відповідача, Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Кам`янська теплопостачальна компанія"): не з`явився,
від позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"): Верхацький І.В. (поза межами приміщення суду) - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Кам`янська теплопостачальна компанія"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 у справі №904/7084/25 (суддя Іванова Т.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний код 42399676)
до відповідача Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Кам`янська теплопостачальна компанія" (51914, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Тритузна, будинок 168; ідентифікаційний код 32130551)
про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №9759-ТКЕ(24)-03 від 09.10.2024 за період жовтень 2024 - березень 2025 у розмірі 146 819 018, 11 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання природного газу від 09.10.2024 №9759-ТКЕ(24)-03 у загальному розмірі 146 819 018,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з жовтня 2024 року по березень 2025 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 162 069 018,11 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу. Однак відповідач у встановлені договором строки оплату за поставлений газ у повному обсязі не здійснив, здійснивши часткову оплату на суму 15 250 000,00 грн, у зв`язку з чим у останнього перед позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 146 819 018,11 грн.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 у справі №904/7084/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №9759-ТКЕ(24)-03 від 09.10.2024 за період жовтень 2024 - березень 2025 у розмірі 146 819 018,11 грн - задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 146 819 018,11 грн - заборгованості за договором постачання природного газу та 847 840,00 грн - судових витрат по сплаті судового збору.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись із прийнятим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія», в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Відповідач вважає, що позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, оскільки заявлена вимога про стягнення основного боргу фактично є вимогою про примусове виконання обов`язку в натурі, тоді як, на думку апелянта, у спірних правовідносинах такий спосіб не відповідає змісту порушеного права, його характеру та наслідкам. На підтвердження цього апелянт посилається на ст. 5 ГПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правові позиції Верховного Суду, зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, а також постанови Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/9167/19, від 19.10.2021 у справі №910/8791/20 та від 21.07.2022 у справі №922/3308/20, наголошуючи, що відсутність порушеного права або неналежність чи неефективність обраного способу захисту є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.
Окремо апелянт зазначає, що КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» є комунальним підприємством, засновником якого є Кам`янська міська рада, здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, має 7 джерел теплопостачання загальною потужністю 219,461 Гкал/год та 68,639 км теплових мереж і розпорядженням начальника ОВА від 01.05.2025 №829/0/527-25 віднесене до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Негайне стягнення 146 819 018,11 грн, на думку відповідача, може призвести до повної зупинки підприємства, унеможливити належну підготовку до опалювального сезону 2025 - 2026 років у місті Кам`янському та створити кризову ситуацію, що негативно вплине на життєдіяльність населення й обороноздатність держави.
Неможливість своєчасних розрахунків апелянт пов`язує також із воєнним станом, значним зростанням дебіторської заборгованості споживачів та недостатністю надходжень від теплопостачання; при цьому дебіторська заборгованість підприємства станом на останній звітний період становить 459 543 тис. грн і підприємство здійснює заходи щодо її стягнення.
Апелянт посилається на частини 15, 18, 19 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» та статтю 2 Закону України від 29.07.2022 №2479-IX «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», зазначаючи, що чинне законодавство передбачає механізми компенсації заборгованості з різниці в тарифах і врегулювання відповідних боргів.
За протоколами засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Дніпропетровської ОДА за 2024 - 2025 роки за КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» узгоджено заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на загальну суму 230 073 267,93 грн, однак ці кошти підприємство фактично не отримало; після їх надходження вони, за твердженням апелянта, були б спрямовані на погашення боргу перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Також відповідач посилається на ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», відповідно до якої для проведення взаєморозрахунків може використовуватися заборгованість з різниці в тарифах, право вимоги на відшкодування якої набуте відповідно до законодавства. У зв`язку з цим апелянт вважає, що законодавством передбачений спеціальний механізм врегулювання такої заборгованості, спрямований на баланс інтересів сторін та недопущення припинення діяльності підприємств критичної інфраструктури, а суд першої інстанції не надав цим обставинам належної оцінки, неправильно встановив фактичні обставини, не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, та допустив порушення норм процесуального права.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу Позивач зазначає, що між сторонами виникли договірні зобов`язання за договором постачання природного газу №9759-ТКЕ(24)-03 від 09.10.2024, за яким відповідач був зобов`язаний своєчасно та повністю оплачувати поставлений газ. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, договір є обов`язковим для виконання, а прострочення оплати є порушенням зобов`язання.
Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 05.07.2018 у справі №914/3013/16 щодо ясного та безспірного характеру основного зобов`язання, підтвердженого первинними документами, та на постанову Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, відповідно до якої сама по собі відсутність бюджетних коштів не звільняє боржника від виконання зобов`язання.
За п. 5.1 договору споживач мав сплачувати 70% вартості фактично поставленого газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем постачання, а остаточний розрахунок - до 15 числа (включно) наступного місяця. Строк виконання грошового зобов`язання настав, однак відповідач сплатив лише 15 250 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 28- 35, т. 1), унаслідок чого утворилася заборгованість 146 819 018,11 грн, підтверджена розрахунком до позовної заяви.
Позивач погоджується з висновками суду першої інстанції про належне виконання ним договору №9759-ТКЕ(24)-03 від 09.10.2024 та поставку природного газу у погоджених обсягах, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі, тоді як відповідач, прийнявши газ, не виконав обов`язку щодо його своєчасної та повної оплати, не надав доказів повного виконання зобов`язання, правових підстав для звільнення від нього, контррозрахунку або доказів спростування суми боргу.
Щодо доводів про неналежний спосіб захисту позивач зазначає, що ст. 16 ЦК України прямо передбачає примусове виконання зобов`язання в натурі як спосіб захисту цивільного права, який охоплює вимогу про стягнення заборгованості за грошовим зобов`язанням, а з огляду на правову природу спірних відносин вимога про стягнення боргу за поставлений природний газ є належним та ефективним способом захисту.
Посилання відповідача на фінансовий стан, значну дебіторську заборгованість, збитковість та складність виконання рішення не впливають на належність способу захисту й не є підставами для відмови в позові, оскільки за ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, а ризик здійснення господарської діяльності несе сам суб`єкт господарювання.
Статус КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» як підприємства критичної інфраструктури та соціальна значимість теплопостачання не спростовують факту боргу й не звільняють відповідача від виконання грошового зобов`язання.
Позивач також заперечує доводи щодо воєнного стану та заборгованості з різниці в тарифах, оскільки матеріали справи не містять договорів про взаєморозрахунки або інших правових підстав, які б змінювали порядок виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором №9759-ТКЕ(24)-03. Факт наявності заборгованості з різниці в тарифах або очікування її врегулювання не припиняє і не змінює обов`язку оплатити поставлений природний газ.
Позивач вважає вірним висновок суду першої інстанції, що надані ним докази заборгованості у сумі 146 819 018,11 грн є більш вірогідними, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а також правовмірно врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у п. 51 постанови від 23.04.2024 у справі №925/636/23 та п. 55 постанови від 07.05.2025 у справі №920/481/23, згідно з якими сама наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання не є достатньою підставою для звільнення теплопостачальних і теплогенеруючих організацій від обов`язку оплатити спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування.
У свою чергу, апеляент (відповідач) у відповіді на відзив на апеляційну скаргу вважає викладену у відзиві позицію позивача помилковою з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та зазначив.
Обраний спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права, характеру його порушення та забезпечувати реальне поновлення такого права. На думку відповідача, суд під час вирішення спору має оцінити не лише наявність порушеного права, а й належність та ефективність способу його захисту з урахуванням статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, зокрема рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства», відповідно до якого на національному рівні мають існувати ефективні правові засоби захисту конвенційних прав і свобод.
Відповідач також посилається на ч. 2 ст. 16 ЦК України, яка передбачає примусове виконання обов`язку в натурі як спосіб захисту цивільного права, та зазначає, що такий спосіб застосовується у зобов`язальних правовідносинах, коли особа повинна вчинити певні дії на користь позивача, але ухиляється від їх виконання, зокрема сплатити кошти за виконану роботу чи надані послуги.
Виходячи з цього, відповідач наполягає, що у спорі щодо заборгованості за договором постачання природного газу № 9759-ТКЕ(24)-03, яка виникла у КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» унаслідок прострочення оплати вже поставленого природного газу, позивач, на його думку, обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, який не відповідає змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин і не забезпечує його поновлення.
На підтвердження цієї позиції відповідач посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, вважаючи її сталою практикою щодо вимог до належності та ефективності способу захисту права.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як постачальником, та Комунальним підприємством Кам`янської міської ради "Кам`янська теплопостачальна компанія", як споживачем, в електронній формі, укладено договір №9759-ТКЕ(24)-03 про постачання природного газу, відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №812 від 19.07.2022, природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно із умовами пункту 1.2. договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний EIC-код та/або укладений договір транспортування природного газу між Споживачем та Оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний EIC-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної системи). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільної системи, розподіл природного газу, який постачається за цим Договором, здійснює(ють) Оператор(и) ГРМ, а саме: ГрМУ Дніпропетровська філія, з яким (якими) Споживач уклав відповідний договір (договори). У разі, якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної системи, транспортування природного газу, який постачається, здійснює Оператор ГТС, з яким Споживач уклав відповідний договір (пункт 1.3. договору).
Умовами пункту 2.1. договору сторони визначили, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 19 000,00000 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди):
- за жовтень 2024 року - 700,00000 тис.куб.м.;
- за листопад 2024 року - 3 096,37600 тис.куб.м.;
- за грудень 2024 року - 4 120,43952 тис.куб.м.;
- за січень 2025 року - 4 525,92698 тис.куб.м.;
- за лютий 2025 року - 4 186,64900 тис.куб.м.;
- за березень 2025 року - 2 370,60850 тис.куб.м.;
- за квітень 2025 року - 0,00000 тис.куб.м.;
Зобов`язання постачальника щодо постачання природного газу відповідно до даного пункту договору та реєстрації споживача в реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (далі - реєстр або Реєстр споживачів) для споживачів, які включені до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" наступають після настання відкладальних обставин, а саме - після надання такими Споживачами Постачальнику довідки (у довільній формі) про відкриття небюджетного рахунка в органах Казначейства та оригіналу або копії укладеного договору/додаткової угоди (додаткового договору) про договірне перерахування грошових коштів з поточних банківських рахунків, що відповідає вимогам, зазначеним у пункті 3.3. цього договору. Постачання природного газу відповідно до даного пункту договору та реєстрація споживача в реєстрі споживачів здійснюється до 30.04.2025 року, відповідно до пункту 3.3. цього договору.
Відповідно до пункту 2.2. споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в пункті 2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді.
Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів відповідно до вимог Кодексу ГТС (пункт 2.3. договору).
Згідно із пунктом 2.4. договору перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду, з урахуванням умов підпунктів 2.2.2 та 2.2.3 договору. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів.
Режим використання природного газу протягом розрахункового періоду (в т.ч. добове використання) споживач визначає самостійно в залежності від своїх виробничих потреб (пункт 2.5. договору).
Умовами пункту 3.1. договору сторони визначили, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в момент передачі природного газу. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.
Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів (пункт 3.2. договору).
Пунктом 3.4. договору передбачено, що на запит постачальника споживач надає інформацію щодо планового використання газу за розрахунковий період (місяць) в розрізі добових обсягів та до 13:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо фактичних обсягів використання газу за минулу добу, планових обсягів використання газу на наступну добу та до 24:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо використання газу за поточну добу.
Відповідно до пункту 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Якщо споживач до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, не надав постачальнику документи, зазначені в підпункті 3.5.1 цього договору або сумарні обсяги за актами не відповідають даним остаточної алокації, сторони оформлюють весь фактично використаний споживачем природний газ (за даними остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС у звітному періоді) як обсяг ІІ (підпункт 3.5.3. договору).
Постачальник протягом 3-х робочих днів з дати одержання актів зобов`язується повернути споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником постачальника або надає обґрунтовану відмову від підписання акту. Після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за Договором вважаються скоригованими (підпункт 3.5.4. договору).
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС (пункт 3.6. договору).
Згідно із пунктом 4.1. договору ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього договору як обсяг І (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 6 183,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7 420,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м. Всього ціна газу для обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583,89 грн (підпункт 4.1.1. договору);
- ціна природного газу для обсягу ІІ визначається щомісяця для виробника теплової енергії за такою формулою: Р = Pueex х k1 х k2, де Р - ціна природного газу для виробника теплової енергії; Pueex - середньозважена ціна, що склалася на ресурс місяця, що передує місяцю постачання природного газу та склалася за результатами електронних біржових торгів на товарній біржі "Українська енергетична біржа" за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), та за всіма стандартизованими продуктами за напрямком "Природний газ", за період з 1 по 20 (включно) числа місяця за всі торгові дні місяця, з урахуванням податку на додану вартість, у гривнях за 1000 куб. метрів газу; k1 - коригуючий коефіцієнт, що враховує вартість грошей у часі за обліковою ставкою Національного банку, діючою на день розрахунку коригуючого коефіцієнта, та середнім очікуванням прострочення оплати виробників теплової енергії на рівні 80 календарних днів, за лінійними розрахунками; k2 - коригуючий коефіцієнт, націнка постачальника природного газу, що становить 1,050. Якщо протягом поточного місяця постачання природного газу не здійснювались електронні біржові торги на товарній біржі "Українська енергетична біржа" за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), ціна залишається на рівні попереднього місяця, розрахована згідно з наведеною формулою. Крім того податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м. Постачальник щомісячно розміщує інформацію щодо зміни ціни газу за Обсягом ІІ на офіційному сайті постачальника naftogaztrading.com.ua або відповідна інформація надсилається постачальником споживачу листом на електронну адресу споживача, вказану у розділі 14 "Адреси та реквізити Сторін" цього договору. Така ціна є обов`язковою для застосування сторонами з 1 числа місяця, на який вона розрахована, та не потребує окремого оформлення додатковою угодою. Сторони домовились, що ціна природного газу обсягу ІІ буде вказана при документальному оформленні обсягу ІІ у відповідному акті приймання передачі газу. Сторони підтверджують, що цілком погоджуються з порядком визначення та зміни ціни Обсягу II, зазначеним в даному пункті договору. При цьому споживач вважається повідомленим про зміну ціни Обсягу II з моменту здійснення публікації відповідної інформації на офіційному сайті постачальника naftogaztrading.com.ua або з моменту відправлення відповідного повідомлення постачальником на електронну адресу споживача, зазначену у розділі 14 даного договору (підпункт 4.1.2. договору);
- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього договору як обсяг ІІІ (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для Обсягу ІІІ (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн (підпункт 4.13. договору).
У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для Сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін (пункт 4.2. договору).
Умовами пункту 4.3. договору визначено, що загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання -передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання- передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору.
Відповідно до пункту 5.2 договору, зокрема, передбачено, що споживач зобов`язується укласти договори або додаткові угоди до договорів банківського рахунку щодо здійснення договірного списання (надалі - договір про договірне списання) з рахунків споживача, на який надходять кошти в оплату за теплову енергію та відповідні комунальні послуги, послуги (товари), для надання (передачі) яких використовується поставлений природний газ.
Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника (пункт 5.3. договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором (пункт 5.4. договору).
Пунктом 5.5. договору передбачено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ; 4) у четверту чергу - компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.
Згідно із пунктом 5.6. договору звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом 10 днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі.
Відповідно до пункту 6.2. договору споживач зобов`язаний:
- укласти договір/договори на розподіл природного газу з Оператором(ами) ГРМ на обсяги газу, що постачаються за цим договором (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газорозподільної системи);
- виконати умови пунктів 2.1., 3.3, 5.1 та 5.2 цього договору;
- самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі: порушення строків оплати за договором; невключення/виключення споживача до/з реєстру споживачів; інших випадках, передбачених цим договором та законодавством України;
- прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором та використовувати його відповідно до умов цього договору;
- компенсувати постачальнику вартість послуг на відключення газопостачання.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (пункт 7.1. договору).
У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати згідно з пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. У разі наявності у виробника теплової енергії невідшкодованої заборгованості з різниці в тарифах, розрахованої та узгодженої відповідно до законодавства, на суму заборгованості за природний газ, що еквівалентна сумі заборгованості з різниці в тарифах на відповідну дату, неустойка (штрафи, пені), інфляційні нарахування, проценти річних Постачальником не нараховуються (пункт 7.2. договору).
Збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов`язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України (пункт 7.6. договору).
У разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов`язуються розв`язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь-яка із Сторін має право ініціювати їх проведення (пункт 11.1. договору).
У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) розв`язуються у судовому порядку (пункт 11.2. договору).
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років (пункт 11.3 договору).
Даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) або з дати накладення уповноваженим представником однієї зі сторін останнього у часі КЕП/УЕП, та діє до 30 квітня 2025 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Постачання природного газу згідно даного договору споживачу здійснюється з врахуванням умов пунктів 2.1, 3.3, 5.2 цього договору (пункт 13.1. договору).
За умовами підпункту 13.6.1. Перелік документів, які сторони можуть укладати в електронній формі в тому числі, але не виключно: а) цей договір, додаткові угоди, що укладаються в період дії договору і передбачають внесення будь-яких змін до його умов, додатки до договору/додаткових угод; б) акти приймання-передачі природного газу; в) листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватися Сторонами з метою виконання цього договору.
Споживач зобов`язаний слідкувати за надходженням електронних документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП/УЕП та повернення іншій Стороні (підпункт 13.6.2. договору).
Документи, що укладаються на виконання цього договору в електронній формі, мають бути підписані сторонами протягом строку, встановленого в договорі або попередньо обумовленого сторонами у самому електронному документі Електронні документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту, зазначеного в конкретному електронному документі, іншому документі, на виконання якого він підписується, або в порядку, передбаченому чинним законодавством (підпункт 13.6.3. договору).
У разі вмотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі в електронній формі, акти можуть надсилатися через механізм відхилення електронного документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини відхилення (підпункт 13.6.4. договору).
У випадку, коли одна із сторін заявляє про втрату конкретного електронного документа, який попередньо набрав чинності, повторне підписання такого документа не здійснюється (підпункт 13.6.5. договору).
Сторони домовилися, що електронні документи, якщо вони підписані з використанням КЕП/УЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві (підпункт 13.6.6. договору).
Цей договір разом з усіма додатками і доповненнями, складений за повного розуміння сторонами предмета та умов договору. Споживач розуміє та погоджується з тим, що отримав повну, достовірну та достатню інформацію, необхідну для підписання договору. Підписанням цього договору споживач підтверджує, що йому завчасно постачальником була надана повна інформація і роз`яснення щодо умов цього договору (підпункт 13.7. договору).
Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання його неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору постачання природного газу №9759-ТКЕ(24)-03 від 09.10.2024 позивач у період з жовтня 2024 року по березень 2025 року здійснив поставку природного газу відповідачу у погоджених обсягах.
Факт поставки підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними за допомогою сервісу «Вчасно» представниками обох сторін, на суму у загальному розмірі 162 069 018,11 грн за відповідні розрахункові періоди, що свідчить про належне виконання позивачем своїх договірних зобов`язань, а саме:
- актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2024 на суму у загальному розмірі 4 814,47 грн, у тому числі ПДВ 802,41 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2024 на суму у загальному розмірі 21 014 664,38 грн, у тому числі ПДВ 3 502 444,06 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2024 на суму у загальному розмірі 2 684 666,71 грн, у тому числі ПДВ 447 444,45 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2024 на суму у загальному розмірі 3 310 777,44 грн, у тому числі ПДВ 551 796,24 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2024 на суму у загальному розмірі 28 561 118,27 грн, у тому числі ПДВ 4 760 186,38 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2024 на суму у загальному розмірі 2 617 928,36 грн, у тому числі ПДВ 436 321,39 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2024 на суму у загальному розмірі 1 655 388,72 грн, у тому числі ПДВ 275 898,12 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2025 на суму у загальному розмірі 25 666 986,60 грн, у тому числі ПДВ 4 277 831,10 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2025 на суму у загальному розмірі 8 728 150,06 грн, у тому числі ПДВ 1 454 691,68 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2025 на суму у загальному розмірі 4 322 198,33 грн, у тому числі ПДВ 720 366,39 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2025 на суму у загальному розмірі 34 298 911,32 грн, у тому числі ПДВ 5 716 485,22 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2025 на суму у загальному розмірі 8 044 941,92 грн, у тому числі ПДВ 1 340 823,65 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2025 на суму у загальному розмірі 1 684 321,44 грн, у тому числі ПДВ 280 720,24 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2025 на суму у загальному розмірі 19 336 318,03 грн, у тому числі ПДВ 3 222 719,67 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2025 на суму у загальному розмірі 137 832,06 грн, у тому числі ПДВ 802,41 грн.
З матеріалів справи, на виконання умов договору постачання природного газу позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 162 069 018,11 грн. Відповідачем здійснено часткову оплату вартості поставленого природного газу на суму 15 250 000,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Проте у повному обсязі грошове зобов`язання виконано не було, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 146 819 018,11 грн. Зазначений розмір заборгованості підтверджується розрахунком, доданим до позовної заяви.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Колегія суддів, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності, погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» про стягнення 146 819 018,11 грн заборгованості за договором постачання природного газу №9759-ТКЕ(24)-03 від 09.10.2024.
Судом першої інстанції встановленота перевірено судом апеляційної інстанції, що 09.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» як постачальником та Комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» як споживачем в електронній формі укладено договір №9759-ТКЕ(24)-03 про постачання природного газу.
За пунктом 1.1 договору постачальник зобов`язався поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії у розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №812 від 19.07.2022, природний газ, а споживач - прийняти його та оплатити на умовах договору.
Сторони погодили істотні умови договору, зокрема предмет, обсяги постачання, порядок їх коригування, умови передачі газу, порядок оформлення актів приймання-передачі, ціну природного газу, порядок та строки проведення розрахунків, відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови.
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов`язався передати споживачу замовлений обсяг природного газу в період з жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року включно у загальній кількості 19 000,00000 тис. куб. м.
За пунктом 3.5 договору приймання-передача природного газу оформлюється актом приймання-передачі газу, а відповідно до пункту 3.6 договору звірка фактично використаного обсягу газу здійснюється на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС.
Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що загальна фактична вартість договору дорівнює вартості фактично використаного за договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
При цьому пунктом 5.1 договору встановлено чіткий порядок оплати: 70 відсотків вартості фактично переданого природного газу сплачується до останнього числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено постачання, а остаточний розрахунок - до 15-го числа включно місяця, наступного за місяцем, у якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків вартості природного газу.
Таким чином сторони не лише погодили обов`язок відповідача оплатити поставлений природний газ, а й визначили конкретні строки виконання такого грошового зобов`язання.
Доказів визнання договору №9759-ТКЕ(24)-03 від 09.10.2024 недійсним, неукладеним або розірваним матеріали справи не містять.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання договору №9759-ТКЕ(24)-03 від 09.10.2024 позивач у період з жовтня 2024 року по березень 2025 року поставив відповідачу природний газ.
Факт поставки та її вартість підтверджуються актами приймання-передачі природного газу, підписаними представниками обох сторін за допомогою сервісу «Вчасно». Загальна вартість поставленого природного газу за зазначеними актами становить 162 069 018,11 грн.
Зазначені акти підписані сторонами, доказів їх недійсності, відкликання, неприйняття відповідачем або наявності обґрунтованих заперечень щодо обсягів чи вартості поставленого газу матеріали справи не містять.
Більше того, відповідач не заперечує самого факту отримання природного газу та не надав доказів, які б спростовували відомості, зазначені в актах приймання-передачі.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про належне виконання позивачем своїх договірних обов`язків.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою спірні правовідносини виникли з договору постачання природного газу та регулюються, зокрема, положеннями ст. ст. 655, 712, 714 ЦК України.
Згідно з ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Таким чином, отриманню відповідачем природного газу кореспондує обов`язок оплатити його вартість у строки та в порядку, визначені договором.
Оскільки відповідно до пункту 5.1 договору строки здійснення платежів настали, відповідач був зобов`язаний здійснити оплату поставленого природного газу у повному обсязі.
Натомість відповідач здійснив лише часткову оплату на загальну суму 15 250 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.
Розмір заборгованості також підтверджується розрахунком, доданим до позовної заяви.
При цьому відповідач не надав ані доказів повного виконання грошового зобов`язання, ані контррозрахунку заборгованості, ані доказів, які б свідчили про неправильність розрахунку позивача.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання та має заборгованість перед позивачем у розмірі 146 819 018,11 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права з огляду на таке.
Ст. 16 ЦК України передбачено, зокрема, такий спосіб захисту цивільного права, як примусове виконання обов`язку в натурі.
У цій справі позивач просить стягнути грошову суму, яку відповідач був зобов`язаний сплатити відповідно до чинного договору за фактично поставлений та прийнятий природний газ.
Отже, заявлена вимога безпосередньо відповідає характеру порушеного права та змісту невиконаного відповідачем обов`язку.
Відповідач не довів існування іншого способу захисту, який був би більш ефективним або належним для поновлення порушеного права позивача.
Посилання апелянта на можливу складність подальшого виконання судового рішення не стосується питання належності обраного позивачем способу захисту.
Доводи відповідача про складний фінансовий стан підприємства, його збитковість, значний обсяг дебіторської заборгованості та відсутність достатніх коштів не спростовують факту порушення договірного зобов`язання.
Ст. ст. 525, 526 та 530 ЦК України не ставлять обов`язок боржника щодо виконання грошового зобов`язання у залежність від його майнового стану, наявності коштів на рахунках або своєчасності розрахунків його контрагентів.
Фінансові труднощі суб`єкта господарювання є складовою ризику здійснення ним господарської діяльності та не можуть автоматично переносити такий ризик на його контрагента.
Інше тлумачення призвело б до необґрунтованого покладення на позивача негативних наслідків господарської діяльності відповідача та фактично звільняло б останнього від обов`язку виконувати договір.
Колегія суддів не заперечує соціальної значимості діяльності Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» та того, що підприємство забезпечує населення послугами теплопостачання.
Разом із тим сам по собі статус підприємства як суб`єкта критичної інфраструктури не припиняє його цивільних та господарських зобов`язань і не звільняє від обов`язку оплачувати фактично отримані товари.
Соціальна значимість діяльності відповідача може враховуватися у передбачених законом процедурах, зокрема при вирішенні питань виконання судового рішення, але не спростовує ані факту поставки природного газу, ані факту його отримання, ані настання строку оплати.
У протилежному випадку контрагент такого підприємства фактично був би позбавлений права отримати оплату за належно виконане ним зобов`язання лише через характер діяльності боржника.
Не можуть бути прийняті й доводи відповідача про наявність заборгованості з різниці в тарифах та необхідність її врегулювання відповідно до спеціального законодавства.
Пунктом 7.2 договору дійсно передбачено, що у разі наявності у виробника теплової енергії невідшкодованої заборгованості з різниці в тарифах, розрахованої та узгодженої відповідно до законодавства, на суму заборгованості за природний газ, що еквівалентна сумі заборгованості з різниці в тарифах на відповідну дату, неустойка, інфляційні нарахування та проценти річних постачальником не нараховуються.
Однак наведена умова договору стосується правових наслідків у вигляді нарахування неустойки, інфляційних втрат та процентів річних і сама по собі не передбачає припинення або анулювання основного грошового зобов`язання зі сплати вартості поставленого природного газу.
Крім того, матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами договорів про взаєморозрахунки, угод про реструктуризацію, відстрочення або розстрочення платежів чи інших правочинів, якими було б змінено встановлений договором №9759-ТКЕ(24)-03 від 09.10.2024 порядок виконання відповідачем грошового зобов`язання.
Сам по собі факт існування заборгованості з різниці в тарифах, навіть якщо її наявність належним чином підтверджена, не означає автоматичного припинення обов`язку споживача оплатити фактично поставлений природний газ.
Отже, посилання на спеціальний механізм врегулювання заборгованості з різниці в тарифах не спростовує наявності основного боргу у розмірі 146 819 018,11 грн.
Посилання відповідача на дію воєнного стану також не спростовує правильності висновків суду першої інстанції. Сам по собі факт запровадження та дії в Україні воєнного стану не припиняє та не змінює автоматично договірних зобов`язань суб`єктів господарювання. Для настання передбачених законом чи договором правових наслідків відповідач мав довести конкретний вплив обставин воєнного стану на можливість виконання саме спірного грошового зобов`язання, а також наявність відповідних правових підстав для звільнення від його виконання, відстрочення чи зміни порядку розрахунків.
При цьому предметом позову є стягнення основної заборгованості за фактично поставлений природний газ, а не застосування до відповідача штрафних санкцій чи інших заходів відповідальності, тому загальне посилання на вплив воєнного стану саме по собі не може спростовувати факту виникнення та існування основного боргу.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо застосування стандарту доказування «вірогідності доказів».
Відповідно до ст. 79 ГПК України обставина вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
При цьому згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили.
У данній справі сукупність доказів, поданих позивачем, а саме чинний договір №9759-ТКЕ(24)-03 від 09.10.2024 визначає обов`язок відповідача оплатити газ, підписані сторонами акти підтверджують факт його поставки та вартість, платіжні документи підтверджують лише часткову оплату; розрахунок позивача визначає залишок непогашеної заборгованості.
Натомість відповідач не надав доказів, які б із більшою мірою вірогідності свідчили про відсутність або інший розмір заборгованості.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, який правильно встановив обставини справи, належно оцінив докази та обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 146 819 018,11 грн заборгованості за договором постачання природного газу №9759-ТКЕ(24)-03 від 09.10.2024 за період жовтень 2024 року - березень 2025 року.
6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Кам`янська теплопостачальна компанія", у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 у справі №904/7084/25 - без змін.
7. Розподіл судових витрат.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
У той же час, колегія суддів звертає увагу, що апелянтом здійснена переплата судового збору за подачу апеляційної скарги.
Так, порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями).
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить суму 3 028,00 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги у даній справі судовий збір підлягав сплаті у сумі 1 271 760, 00 грн (1 059 800, 00 грн (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2025 році, що дорівнював 3028 грн) * 150% * 0,8).
Натомість, апелянтом згідно з платіжною інструкцією № 3157 від 17.04.2026 сплачено 1 397 760, 00 грн. Тобто, переплата складає 126 000, 00 грн.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, за умови подання відповідної заяви апелянту підлягає поверненню з бюджету 126 000, 00 грн надмірно сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Кам`янська теплопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 у справі №904/7084/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 у справі №904/7084/25 - залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повну постанову складено та підписано 13.08.2026.
Головуючий суддя Ю.А. Джепа
Судді: Ю.В. Фещенко
О.Ю. Соп`яненко