ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"14" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2254/26
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув заяву про видачу судового наказу (вх.№11379 від 27.07.2026)
заявник: Військова частина НОМЕР_1
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАСТ БІЛД Україна»
про видачу судового наказу
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТ БІЛД Україна» про видачу судового наказу (вх.№11379 від 27.07.2026), в якій заявлено про стягнення з боржника заборгованості у сумі 71220,00 грн, яка виникла за договором поставки № 424 від 07.10.2025.
За результатами розгляду заяви, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Згідно з частиною 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
За результатами дослідження матеріалів заяви про видачу судового наказу, судом встановлено, що заявником у заяві про видачу судового наказу (вх.№11379 від 27.07.2026) адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТ БІЛД Україна», вказана як: 08301, Київська область, м. Бориспіль, провулок Вербовий, буд. 15, код ЄДРПОУ 45313680.
Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України зазначена така адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТ БІЛД Україна»: 08300, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, провулок Вербовий, будинок 15.
Отже, у заяві про видачу судового наказу (вх.№11376 від 27.07.2026) неправильно та неповно зазначена адреса боржника, що свідчить про недотримання вимог пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 11 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" судовий наказ є виконавчим документом, що, відповідно, має відповідати вимогам до виконавчого документу, зокрема, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 4 вказаного Закону, у ньому також має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
Пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТ БІЛД Україна» про видачу судового наказу (вх.№11379 від 27.07.2026) відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 14.08.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання.
Суддя С.О. Саванчук