ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83
e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
(про грошові вимоги)
м. Хмельнцький
"12" серпня 2026 р. Справа № 924/485/26
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І., розглянувши матеріали заяви ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" м. Київ (вх.№05-06/2128/26 від 22.07.2026) з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 17600,00грн заборгованості за тілом кредиту, 20246,00грн заборгованості по відсотках, 8000,00грн пені, 5324,80грн судового збору та 6000,00грн витрат на правничу допомогу у справі
за заявою ОСОБА_1 с. Ставниця Хмельницького району Хмельницької області
про неплатоспроможність фізичної особи
Представники учасників справи:
від боржниці: не з`явився
від кредитора: не з`явився
за участю керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Шалашного Л.О. (в режимі відеоконференції)
12.08.2026 в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини ухвали відповідно до ст. 240 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
08.05.2026 до Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 с. Ставниця Хмельницького району Хмельницької області про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026, заяву передано на розгляд судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 13.05.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 с. Ставниця Хмельницького району Хмельницької області про неплатоспроможність фізичної особи та призначено підготовче засідання у справі на 11:30год. 27.05.2026.
Ухвалою суду від 01.06.2026, окрім іншого, відкрито провадження у справі №924/485/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича; призначено попереднє засідання на 10:00год 06.07.2026.
01.06.2026 судом здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 79753.
Ухвалою суду від 06.07.2026 призначено судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у даній справі на 11:00год. 12.08.2026.
22.07.2026 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" м. Київ (вх.№05-06/2128/26) з кредиторськими вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність у сумі 17600,00грн заборгованості за тілом кредиту, 20246,00грн заборгованості по відсотках, 8000,00грн пені, 5324,80грн судового збору та 6000,00грн витрат на правничу допомогу.
27.07.2026 до суду від керуючого реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Шалашного Л.О. надійшов відзив (вх.№05-22/6177/26) на заяву з грошовими вимогами до боржника. У відзиві арбітражний керуючий визнає грошові вимоги у повному обсязі, із віднесенням 45846,00грн до другої черги, а також 5324,80грн судового збору та 6000,00грн витрат на правничу допомогу (до задоволення вимог кредиторів).
Ухвалою суду від 03.08.2026 прийнято заяву ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" м. Київ з кредиторськими вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність у сумі 17600,00грн заборгованості за тілом кредиту, 20246,00грн заборгованості по відсотках, 8000,00грн пені, 5324,80грн судового збору та 6000,00грн витрат на правничу допомогу у справі №924/485/26, а також призначено до розгляду в судовому засіданні на 11:00год. 12.08.2026.
Керуючий реструктуризацією боргів у справі арбітражний керуючий Шалашний Л.О. в судовому засіданні 12.08.2026 (в режимі відеоконференції) визнав грошові вимоги товариства у повному обсязі.
Представники від боржниці та від кредитора в судове засідання 12.08.2026 не з`явились, учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, ухвалу суду від 03.08.2026 було надіслано до їх електронних кабінетів.
Розглянувши в судовому засіданні 12.08.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" м. Київ (вх.№05-06/2128/26 від 22.07.2026) з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 17600,00грн заборгованості за тілом кредиту, 20246,00грн заборгованості по відсотках, 8000,00грн пені, 5324,80грн судового збору та 6000,00грн витрат на правничу допомогу у справі суд зазначає наступне.
Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - Кодекс з банкрутства), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 1 Кодексу, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч.ч. 1, 4, 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Судом звернуто увагу, що відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі №904/2166/20).
Як стверджується матеріалами справи, заявником надіслано до суду заяву з грошовими вимогами до боржника після закінчення встановленого строку для її подання.
Дослідивши заявлені ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" м. Київ грошові вимоги до боржника судом встановлено, що подана заява кредитора ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (конкурсні) та підтверджується долученими до заяви: кредитним договором №1591425 від 17.03.2025; договором факторингу №1203026 від 12.03.2026; договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №1262644 від 19.03.2025; договором факторингу №02072025 від 02.07.2025; кредитним договором №0042-8423 від 14.06.2018; договором факторингу №08052026 від 08.05.2026; договором надання грошових коштів у кредит №[номер приховано] від 04.02.2025; договором факторингу №06032026 від 06.03.2026.
Також заявник просить суд включити до грошових вимог 5324,80грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами та 6000,00грн витрат на правничу допомогу.
На підтвердження факту існування кредиторської заборгованості кредитором надано: кредитний договір №1591425 від 17.03.2025; договір факторингу №1203026 від 12.03.2026; договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №1262644 від 19.03.2025; договір факторингу №02072025 від 02.07.2025; кредитний договір №0042-8423 від 14.06.2018; договір факторингу №08052026 від 08.05.2026; договір надання грошових коштів у кредит №[номер приховано] від 04.02.2025; договір факторингу №06032026 від 06.03.2026; реєстри прав вимог; повідомлення про відступлення права вимоги; акти прийому-передачі документів за договором факторингу; листи переказу коштів кредиту; докази оплати факторингу (платіжні інструкції); паспорт споживчого кредиту, розрахунки заборгованості, тощо.
На час розгляду грошових вимог, доказів їх погашення боржником не надано, а матеріали справи не містять.
Дослідивши додані до заяви з кредиторськими вимогами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги суд встановив наступне.
17.03.2025 між боржницею ОСОБА_1 (позичальник) та ТОВ "ФК "АБЕКОР" (код ЄДРПОУ 39287145) (первісний кредитор) укладено Кредитний договір №1591425, відповідно до умов якого первісний кредитор-1 надав боржнику кредит у розмірі 2000,00грн терміном на 80 днів, з кінцевим терміном повернення до 04.06.2025 (п.п.1,2, 1.3 договору).
Пунктом 1.4.1 договору встановлено базову процентну ставку у розмірі 0,99% в день.
Перерахування боржниці кредитних коштів у сумі 2000,00грн підтверджується наявним в матеріалах справи підтвердженням успішної оплати від 25.06.2026.
В подальшому, 12.03.2026 між ТОВ "ФК "АБЕКОР" та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" укладено Договір факторингу №1203026 (Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ "ФК "АБЕКОР" відступило своє право вимоги за договорами і, в тому числі, за Кредитним договором №1591425 від 17.03.2025.
Відповідно до п. 2.1.1 Договору факторингу клієнт формує та надає Фактору інформацію згідно з Реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки Заборгованостей Боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту Фактора за формою, погодженою Сторонами у відповідному додатку до цього Договору.
Згідно з 2.1.3 Договору, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Належним чином оформлений Сторонами Реєстр прав вимог є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу Прав вимоги від Клієнта до Фактора. Якщо Реєстр підписаний із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), він є електронним документом; у разі паперового підписання - він скріплюється власноручними підписами уповноважених представників та печатками Сторін.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту накладення кваліфікованих електронних підписів (КЕП) уповноваженими представниками сторін. Договір діє до 30.12.2026, а в частині невиконаних зобов`язань-до моменту їх повного виконання (п. 10.1 Договору факторингу).
Відповідно до долученого розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості боржника перед кредитором за Кредитним договором №1591425 від 17.03.2025 становить 3584,00грн, з яких: 2000,00грн - заборгованість за тілом кредиту та 1584,00грн - заборгованість за відсотками.
19.03.2025 між Боржницею ОСОБА_1 (позичальник) та ТОВ "ФК "КІФ" (ЄДРПОУ 42359240) (первісний кредитор) укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №1262644, відповідно до умов якого первісний кредитор надав Боржнику кредит у розмірі 10000,00грн строком на 90 днів (пільговий період - 30 календарних днів з 19.03.2025 по 17.04.2025 (1,35% процентна ставка), стандартний період - 60 календарних днів з 18.04.2025 по 17.06.2025 (1,59% процентна ставка)) (п.п.3.2, 3.4.1, 3.4.2 Договору).
Перерахування боржниці кредитних коштів у сумі 10000,00грн підтверджується наявним в матеріалах справи підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів.
В подальшому, 02.07.2025 між ТОВ "ФК "КІФ" та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" укладено Договір факторингу №02072025 (Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ "ФК "КІФ" відступило своє право вимоги за договорами і, в тому числі, за Договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №1262644 від 19.03.2025.
Відповідно до п. 2.1.1 Договору факторингу клієнт формує та надає Фактору інформацію згідно з Реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки Заборгованостей Боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту Фактора за формою, погодженою Сторонами у відповідному додатку до цього Договору.
Згідно з 2.1.3 Договору, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.
Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до "31" грудня 2025 року, а в частині виконання зобов`язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов`язань (п. 8.1 Договору факторингу).
Відповідно до наданої довідки-розрахунку, загальний розмір заборгованості боржника перед кредитором за Договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №1262644 від 19.03.2025 станом на 02.07.2025 становить 23590,00грн, з яких: 10000,00грн - заборгованість за тілом кредиту, 13590,00грн - заборгованість за відсотками (у тому числі 4050,00грн - відсотки за пільговою процентною ставкою та 9540,00грн - відсотки за стандартною процентною ставкою).
14.06.2018 між Боржницею (яка на момент укладення договору діяла під прізвищем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (позичальник) та ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 38548598) (первісний кредитор) укладено Кредитний договір №0042-8423, відповідно до умов якого первісний кредитор надав боржнику кредит у розмірі 1600,00грн строком на 14 днів, з кінцевим терміном повернення до 27.06.2018 (п.п.1.1, 1.3 Договору).
Пунктом 1.5 Договору встановлено процентну ставку у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (730% річних).
У Додатку №1 до Кредитного договору від 14.06.2018 міститься Графік платежів (термін платежу: 27.06.2018; сума кредиту: 1600,00грн; нарахований процент 48,00грн; разом до сплати: 2048,00грн).
В подальшому, 08.05.2026 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" укладено Договір факторингу №08052026 (Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" відступило своє право вимоги за договорами і, в тому числі, за Кредитним договором №0042-8423 від 14.06.2018.
Відповідно до долученого розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості боржника перед кредитором за Кредитним договором №0042-8423 від 14.06.2018 станом на 04.06.2026 становить 2048,00грн, з яких: 1600,00грн-заборгованість за тілом кредиту, 448,00грн - заборгованість за відсотками.
04.02.2025 між Боржницею ОСОБА_1 (позичальник) та ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" (ЄДРПОУ 44127243) (первісний кредитор) укладено Договір надання грошових коштів у кредит №[номер приховано], відповідно до умов якого, первісний кредитор надав Боржнику кредит у розмірі 4000,00грн строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів-кожні 21 днів, останній платіж з періодом внесення 3 дні (п.п.2.3, 2.5 Договору).
Пунктом 2.6.1 Договору встановлено процентну ставку у розмірі 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,87% за кожен день користування кредитом надалі. Пунктом 2.7 Договору встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту.
Додатком №1 до Договору від 04.02.2026 є Графік платежів.
Перерахування боржниці кредитних коштів у сумі 4000,00грн підтверджується наявним в матеріалах справи підтвердженням успішної оплати.
В подальшому 06.03.2026 між ТОВ "ІННОВА-НОВА" та ТОВ "ФК "Ел.Ен..Груп" укладено Договір факторингу №06032026, відповідно до умов якого, первісний кредитор зазначений як ТОВ "ІННОВА-НОВА" відступило своє право вимоги до Боржника ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп".
Відповідно до п. 2.1.1 Договору факторингу клієнт формує та надає Фактору інформацію згідно з Реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки Заборгованостей Боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту Фактора за формою, погодженою Сторонами у відповідному додатку до цього Договору.
Згідно з 2.1.3 Договору, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.
Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до "31" грудня 2026 року, а в частині виконання зобов`язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов`язань (п. 10.1 Договору факторингу).
Відповідно до долученого розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором надання грошових коштів у кредит №[номер приховано] від 04.02.2025. станом на 06.03.2026 становить 16624,00грн, з яких: 4000,00грн- заборгованість за тілом кредиту, 4624,00грн- заборгованість за відсотками, 8000,00грн - заборгованість за пенею.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У п.1-1 ч. 1 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, положення якої відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються до відносин за кредитним договором, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 17.03.2025 між Боржницею та ТОВ "ФК "АБЕКОР" укладено Кредитний договір №1591425; 19.03.2025 між Боржницею та ТОВ "ФК "КІФ" укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №1262644; 14.06.2018 між Боржницею (яка на момент укладення договору діяла під прізвищем ОСОБА_2 ) та ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" укладено Кредитний договір №0042-8423; 04.02.2025 між Боржницею та ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" укладено Договір надання грошових коштів у кредит №[номер приховано].
На підставі зазначених Договорів на рахунок боржниці ОСОБА_1 перераховано кошти, які остання зобов`язувалась повернути на умовах, визначених у договорах, сплативши при цьому проценти.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань або їх зміна не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржниця не повернула ТОВ "ФК "АБЕКОР", ТОВ "ФК "КІФ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" кредитні кошти та не сплатила передбачені договором проценти.
На підставі договорів факторингу ТОВ "ФК "КІФ", ТОВ "ФК "АБЕКОР", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" відступили свої права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами на користь ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп".
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на викладене, кредитором у відповідних зобов`язаннях є ТОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" м. Київ.
Матеріали справи не містять доказів сплати боржником кредитних коштів у розмірі 17600,00грн, з яких 2000,00грн-по Договору №1591425 від 17.03.2025; 10000,00грн-по Договору №1262644 від 19.03.2025; 1600,00грн-по Договору №0042-8423 від 14.06.2018; 4000,00грн-по Договору №[номер приховано] від 04.02.2025.
За таких обставин грошові вимоги в розмірі 17600,00грн заборгованості за тілом кредиту підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є обґрунтованими.
Щодо заявленої кредитором суми 8000,00грн пені, нарахованої згідно Договору №[номер приховано] від 04.02.2025 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє дотепер.
Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 року у зв`язку із невиконанням боржником грошових зобов`язань, що випливають із кредитних договорів, підлягають застосуванню норми п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23), які превалюють над однопредметними нормами інших нормативно-правових актів, які мають юридичну силу закону України, оскільки ЦК України є основним актом цивільного законодавства (рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012).
Таким чином, у даному випадку нарахування штрафних санкцій (пені) є безпідставним.
Відтак, грошові вимоги в частині стягнення 8000,00грн пені є безпідставними, тому суд їх відхиляє.
Щодо заявлених відсотків у розмірі 13590,00грн нарахованих згідно Договору №1262644 від 19.03.2025 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5. ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Натомість, у Договорі №1262644 від 19.03.2025 передбачено пільговий період - 30 календарних днів з 19.03.2025 по 17.04.2025 (1,35% процентна ставка), стандартний період - 60 календарних днів з 18.04.2025 по 17.06.2025 (1,59% процентна ставка)) (п.п.3.4.1, 3.4.2 Договору).
Водночас ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).
Таким чином, вищевказані умови договору є нікчемними, оскільки суперечать ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.
Проведеним судом перерахунком нарахованих відсотків відповідно до положень ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", суд дійшов висновку про їх обгрунтованість у сумі 9000,00грн, у зв`язку із чим грошові вимоги у цій сумі підлягають задоволенню. В решті суми 4590,00грн відсотків, суд відхиляє заяву.
Щодо вимог заявника в частині витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00грн суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Верховний Суд у постановах від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, від 20.10.2022 у справі 3 926/2987-б/20 дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу за своєю природою не є кредиторськими вимогами, а вважаються витратами, пов`язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, що мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України та відшкодовуються у межах процедур відновлення платоспроможності фізичної особи у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп"" (клієнт) та Адвокатським бюро "Калачик та Партнери" (адвокатське об`єднання) був укладений договір про надання правничої правової допомоги №8/2025 від 18.11.2025 (далі - договір), відповідно до п.1.1 адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акту наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідного акту, який є невід`ємною частиною цього договору.
Цей договір набирає чинності з 18.11.2025 і діє до 18.11.2026 (п.2.1 договору).
Відповідно до п.4.1 договору, за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує адвокату винагороду, розраховану у відповідному акті наданих послуг.
Відповідно до акту про надання правничої допомоги від 22.07.2026 згідно договору про надання правничої (правової) допомоги №8/2025 від 18.11.2025, вартість наданих адвокатським бюро послуг у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 становить 6000,00грн, з яких: -аналіз документів клієнта-1год (1000,00грн); - аналіз кредитної документації/обставин щодо боржника-1год. (1000,00грн); - визначення складу і розміру грошових вимог кредитора-1год. (1000,00грн); - підготовка заяви про грошові вимоги кредитора-2год. (2000,00грн); - підготовка пакету документів для подання до суду-1год. (2000,00грн).
Матеріали справи містять Ордер серія АА №1736486 від 20.07.2026, виданий адвокату Калачику В.В. на надання правничої допомоги ТОВ "ФК "Ел.Е.Груп"" в Господарському суді Хмельницької області; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН№000529 від 30.11.2018.
Також суд враховує, що заява про грошові вимоги кредитора ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" до боржника у даній справі подана через електронний суд та скріплена електронним цифровим підписом адвоката Калачика В.В.
Вищевказані обставини свідчать, що заявник згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду його грошових вимог у справі №924/485/26 у Господарському суді Хмельницької області.
Разом з тим, надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №922/743/20, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15.
Також відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
За таких обставин під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови від 28.04.2021 у справі №902/1051/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Надавши оцінку заявленому кредитором розміру витрат на професійну правничу допомогу, доданим до заяви про грошові вимоги матеріалам, доказам на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що вказане правове питання не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, не передбачає великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню судової практики для підготовки заяви про грошові вимоги кредитора; подані матеріали не містять великої кількості документів, на дослідження яких би адвокат витратив значний час.
Суд звертає увагу на те, що правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а також з огляду на мету та цілі КУзПБ щодо зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, визнання заявлених витрат на оплату правничої допомоги в значному розмірі призведе до додаткового фінансового навантаження боржника.
Отже, з огляду на вищенаведене у сукупності, надавши оцінку доданим до заяви доказам, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для підготовки заяви з грошовими вимогами у цій справі, з урахуванням обсягу наданих послуг, обсягу матеріалів доданих до заяви, кількості підготовлених представником кредитора документів, складності заяви з грошовими вимогами, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності понесених витрат, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правову допомогу до 2000,00 грн.
У решті вимог кредитора щодо витрат на професійну правову суд відмовляє, як таких, що не відповідають зазначеним вище принципам та критеріям.
Також заявник просить суд включити до складу грошових вимог 5324,80грн витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника.
Приймаючи до уваги викладене, проаналізувавши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, а також додані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" м. Київ про визнання грошових вимог до боржника у сумах 17600,00грн заборгованості по тілу кредиту, 15656,00грн заборгованості по відсоткам з віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів відповідно до абз.3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ), 5324,80грн витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника та 2000,00грн витрат на правничу допомогу (до задоволення вимог кредиторів). В решті сум суд відхиляє заяву.
Відповідно до ч.4 ст.133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Таким чином, грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" м. Київ розподіляються по чергам:
- 17600,00грн заборгованості по тілу кредиту, 15656,00грн заборгованості по відсоткам з віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів відповідно до абз.3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ);
- 5324,80грн витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника та 2000,00грн витрат на правничу допомогу, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 45, 47, 120, 122, 123, 133, п. 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" м. Київ (вх.№05-06/2128/26 від 22.07.2026) з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 17600,00грн заборгованості за тілом кредиту, 20246,00грн заборгованості по відсотках, 8000,00грн пені, 5324,80грн судового збору та 6000,00грн витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
2. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, оф. 89, код ЄДРПОУ 41240530) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумах: 17600,00грн заборгованості по тілу кредиту, 15656,00грн заборгованості по відсоткам з віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів відповідно до абз.3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ).
3. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 10, код ЄДРПОУ 41240530) на оплату судового збору у розмірі 5324,80грн та 2000,00грн витрат на професійну правничу допомогу (черговість задоволення - до задоволення вимог кредиторів).
4. В решті суми заяву відхилити
5. Зобов`язати керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Шалашного Л.О. внести до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 (Хмельницька область, Хмельницький район, село Ставниця) визнані судом відповідно до п.п. 2, 3 резолютивної частини цієї ухвали грошові вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 12.08.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-259 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 14.08.2026.
Суддя Кочергіна В.О.
Виготовлено 4 примірники:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-заявниці ОСОБА_1 (на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
3- арб. керуючому Шалашному Л.О. (на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
4-ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (до електронного кабінету).