УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 686/34806/25
провадження № 61-10078ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 липня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України, представник - Головне управління Національної Поліції в Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди,
постановив ухвалу про таке:
I. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до держави України в особі ГУНП в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди в сумі 80 000 000,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в провадженні дізнавачів ГУНП в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження № 42023242260000034 про вчинення директором ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» кримінального правопорушення за невиплату позивачеві заробітної плати.
Незважаючи на очевидність кримінального правопорушення та особу, яка його вчинила, службові і посадові особи Хмельницької обласної прокуратури та ГУНП в Хмельницькій області здійснюють розслідування неефективно, що призводить до його невиправданої затримки, відтак до заподіяння позивачу моральних страждань, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність.
ІІ. Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 липня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Рішення судів мотивовані тим, що позивач не довів у встановленому законом порядку факту заподіяння йому з боку держави в особі ГУНП в Хмельницькій області моральної шкоди при здійсненні дізнання у кримінальному провадженні № 42023242260000034, яке здійснюється дізнавачами СД ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області. Зокрема, справа не містить доказів на підтвердження обставин, зазначених позивачем, стосовно невиправданої затримки та надмірної тривалості дізнання у вказаному провадженні, а також щодо того, що дії або бездіяльність посадових осіб відповідача, зокрема, дізнавача у кримінальному провадженні, у визначеному Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) порядку було визнано протиправними чи незаконними.
ІІІ.Короткий зміст касаційної скарги
4. Позивач не погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій, в поданій касаційній скарзі просив їх скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
5. Підставами касаційного оскарження позивач зазначає:
- неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суди застосували норми права без врахування висновків щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 550/336/21, при цьому суди посилались на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17, від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 522/22008/15-ц, від 08 квітня 2020 року, у справі № 638/14009/17, від 21 липня 2021 року в справі № 646/7015/19, від 27 травня 2020 року у справі № 585/724/19 від 23 вересня 2020 року у справі № 638/14007/17, від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17, у справі № 461/5201/19, від 04 листопада 2020 року у справі № 201/7621/17, у справі № 550/336/21, від 04 листопада 2020 року у справі № 201/7621/17, від 27 травня 2020 року у справі № 585/724/19, від 23 вересня 2020 року у справі № 638/14007/17, від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду;
- посилається на те, що суди не врахували практику Європейського Суду з прав людини.
ІV. Мотиви, з яких Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження
6. Верховний Суд робить висновки, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі пункту 5 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
7. Вказаною нормою ЦПК (див. пункт 6) передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
8. Верховний Суд наголошує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).
9. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
10. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди (стаття 16 ЦК).
11. У відповідності до частин першої-третьої статті 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
12. Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
13. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК.
14. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
15. Верховний Суд висловлював правову позицію щодо застосування відповідних норм права, що враховується у цих правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
16. Цей суд неодноразово наголошував, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20).
17. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
18. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17).
19. У цій же постанові (див. пункт 18) Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що статті 1173, 1174 ЦК є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
20. Необхідною підставою для притягнення держави в особі органу державної влади до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про відшкодування шкоди на підставі статті 1173 ЦК (див. постанову Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 462/6940/24).
21. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами (див. постанову Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 197/1330/14-ц).
22. За змістом статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
23. Судами встановлено, що відділом дізнання ГУ Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється кримінальне провадження № 42023242260000034, в процесі якого проведено наступні процесуальні дії:
- 10 травня 2024 року старшим дізнавачем СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Островським І. А. (далі - дізнавач) у порядку статті 93 КПК надіслано запит до уповноваженої особи головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області з метою отримання інформації щодо стану нарахування та фактичної виплати заробітної плати позивачу у період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року;
- 10 травня 2024 року дізнавач у порядку ст. 93 КПК надіслав запит до уповноваженої особи Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області з метою отримання інформації щодо стану нарахування та фактичної виплати заробітної плати позивачу з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року;
- 24 травня 2024 року отримано відповідь на запит від уповноваженої особи Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, де зазначено, що надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків можливе лише за письмовою згодою суб`єкта персональних даних або у законодавчо визначеному порядку;
- 11 червня 2024 року отримано відповідь на запит від уповноваженої особи Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області, де зазначено, що задля отримання відповідної інформації слід звернутися із тимчасовим доступом до речей та документів, так як дана інформація містить охоронювану законом таємницю;
- 02 липня 2024 року начальником СД ВнП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Цісарем О. О. (далі - капітан поліції Цісар О. О.) було підготовлено, погоджено з процесуальним прокурором та подано на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
- 03 липня 2024 року отримано ухвалу Хмельницького міськрайонного суду про дозвіл на здійснення тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні Головного управління ДПС у Хмельницькій області;
- 22 липня 2024 року дізнавач на підставі ухвали слідчого судді здійснив тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Головного управління ДПС у Хмельницькій області, а саме відомостей про отримання доходів, заробітної плати позивачем за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року;
- 02 липня 2024 року капітаном поліції Цісарем О. О. було підготовлено, погоджено з процесуальним прокурором та подано на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні ДП «Радгосп «Лісовогринівецький», з можливістю вилучення завірених належним чином відповідних документів, які необхідні для здійснення досудового розслідування;
- 02 липня 2024 року капітаном поліції Цісарем О.О. було підготовлено, погоджено з процесуальним прокурором та подано на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Головного управління ПФУ у Хмельницькій області;
- 03 липня 2024 року отримано ухвалу Хмельницького міськрайонного суду про дозвіл на здійснення тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні Головного управління ПФУ у Хмельницькій області;
- 22 липня 2024 року здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Головного управління ПФУ у Хмельницькій області, а саме відомостей про відрахування із заробітної плати позивача за період з з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року;
- 12 липня 2024 року отримано ухвалу Хмельницького міськрайонного суду про дозвіл на здійснення тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні ДП «Радгосп «Лісовогринівецький», із можливістю вилучення завірених належним чином відповідних документів, які необхідні для здійснення досудового розслідування. Проте виконати її не представилося за можливе, оскільки під час виїзду за юридичною адресою підприємства (вул. Центральна, буд. 4, с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області) було встановлено, що там знаходяться занедбані, виведені з експлуатації будівлі;
- 26 серпня 2024 року капітаном поліції Цісарем О.О. надіслано за адресою проживання керівника ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» ОСОБА_2 повістку про виклик для забезпечення участі у допиті, однак останній на зазначений час та дату до відділення поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області не з`явився;
- 26 серпня 2024 року капітаном поліції Цісарем О. О. надіслано за адресою проживання повістку про виклик для забезпечення участі у допиті позивача. Проте останній на зазначений час та дату до відділення поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області не з`явився, про свою відсутність у разі непередбачуваних обставин додатково не повідомив;
- 30 вересня 2024 року підготовлено та скеровано на виконання запит до Хмельницького міськрайонного суду про отримання копій рішень суду у цивільній справі за позовом позивача;
- 30 вересня 2024 року підготовлено та скеровано на виконання запит до Хмельницького апеляційного суду про отримання копій рішень суду у цивільній справі за позовом позивача. У подальшому копії вказаних рішень суду було долучено до матеріалів кримінального провадження;
- 03 жовтня 2024 року капітаном поліції Цісарем О. О. у порядку ст. 93 КПК скеровано запит до начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з метою отримання інформації щодо перевірки законності дій керівника ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» з приводу невиплати заробітної плати позивачу;
- 09 жовтня 2024 року отримано та долучено до матеріалів кримінального провадження відповідь Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці;
- 17 жовтня 2024 року підготовлено та скеровано на виконання начальнику Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) запит про надання інформації щодо відкриття виконавчого провадження з приводу стягнення з ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» невиплаченої заробітної плати позивачу (рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 686/28905/23);
- 13 січня 2025 року капітаном поліції Цісарем О. О. у порядку ст. 93 КПК скеровано запит директору ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» з метою отримання інформації щодо стану нарахування та фактичної виплати заробітної плати позивачу у період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року;
- 06 березня 2025 року підготовлено та повторно скеровано на виконання начальнику Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) запит про надання інформації щодо відкриття виконавчого провадження з приводу стягнення з ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» невиплаченої заробітної плати позивачу (рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 лютого 2024 року у справі №686/28905/23);
- 13 вересня 2025 року капітаном поліції Цісарем О. О. у порядку ст. 93 КПК скеровано запит до уповноваженої особи Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому з метою отримання інформації щодо відкриття виконавчого провадження з приводу стягнення з ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» невиплаченої заробітної плати позивачу;
- 16 вересня 2025 року отримано відповідь від уповноваженої особи Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому щодо відкриття виконавчого провадження з приводу стягнення з ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» невиплаченої заробітної плати позивачу;
- 18 вересня 2025 року дізнавачем надіслано за адресою проживання повістку про виклик для забезпечення участі у допиті ОСОБА_2 . Проте останній на зазначений час та дату до відділення поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області не з`явився, про свою відсутність у разі непередбачуваних обставин не повідомив;
- 18 вересня 2025 року дізнавачем надіслано за адресою проживання повістку про виклик для забезпечення участі у допиті позивачу. Проте останній на зазначений час та дату до відділення поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області не з`явився, про свою відсутність у разі непередбачуваних обставин не повідомив;
- 03 жовтня 2025 року капітаном поліції Цісарем О. О. у порядку ст. 93 КПК скеровано запит начальнику Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з метою отримання інформації, щодо відкриття виконавчого провадження з приводу стягнення з ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» невиплаченої заробітної плати позивачу;
- 29 жовтня 2025 року отримано відповідь від начальника Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про те, що у відділі на виконанні перебуває виконавче провадження про стягнення невиплаченої заробітної плати на користь позивача.
24. Суди правильно врахували, що відділом дізнання ГУ Національної поліції в Хмельницькій області в межах кримінального провадження № 42023242260000034 було здійснено ряд слідчих та процесуальних дій. Разом з тим, сам позивач для проведення допиту у цьому провадженні не з`явився, не повідомив причин неявки.
25. Отже, встановивши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження незаконності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб ГУНП в Хмельницькій області у кримінальному провадженні, заподіяння йому моральної шкоди, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для компенсації позивачу моральної шкоди.
26. Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою та на правильність висновків апеляційного суду не впливають.
27. Велика Палата Верховного Суду вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. постанову від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
28. За таких обставин суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
V. Загальні висновки
29. Враховуючи характер спірних правовідносин та застосованих судами норм права, наведена в касаційній скарзі практика Верховного Суду не свідчить про застосування норм права у цій справі без урахування висновків, що містяться у перелічених позивачем постановах.
30. Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
31. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
32. У пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
33. Оскільки суд касаційної інстанції зробив висновок про необґрунтованість касаційної скарги на підставі пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК, то відсутні підстави для висновку про те, що суд не дослідив зібрані у справі докази згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК.
Керуючись статтями 258-261, 394 ЦПК, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 липня 2026 року у справі № 686/34806/25.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков