Справа № 138/1827/26
Провадження №:2-а/138/40/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.08.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в особі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 28.01.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №113, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000,00 грн. Зазначену постанову позивачу у передбаченому законом порядку вручено не було. З винесеною постановою позивач не погоджується та вважає її незаконною, необгрунтованою та такою, що винесена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, дії відповідач не вірно кваліфікована за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення позивач значиться як порушник військового обліку, що є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.210 КУпАП, тобто відповідачем невірно кваліфіковано вчинене адміністративне правопорушення. У постанові міститься посилання на п.4 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, однак зазначений пункт не встановлює обов`язку на проходження позивачем ВЛК. Також безпідставними є посилання відповідача на те, що позивач повинен був пройти повторне ВЛК до 05.06.2025 у зв`язку з тим, що його було визнано раніше обмежено придатним, оскільки жодних доказів того, що позивача було визнано обмежено придатним відповідачем не надано. Більш того, на момент винесення постанови позивач 20.01.2026 вже пройшов повторну ВЛК. Належних та допустимих доказів вини позивача в матеріалах адміністративного провадження немає.
Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №113, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000,00 грн., а провадження у справі закрити.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.06.2026 позов було залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16.06.2026 поновлено позивачу строк на звернення до суду із даним адміністративним позовом, відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, витребувано у відповідача матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач належним чином повідомлений про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов. 09.07.2026 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, так як він не пройшов у встановлений законом строку повторне ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби. Всі дії ІНФОРМАЦІЯ_2 під час складання протоколу та винесення постанови вчиненні в межах повноважень визначених чинним законодавством.
Дослідивши матеріали справи та відзив на позов, суд прийшов до таких висновків.
Так, 20.01.2026 відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_2 , уповноваженою складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника №1368 від 30.12.2025, складено протокол №70 про те, що ОСОБА_1 особисто звернувся до відповідача 20.01.2026 та під час перевірки за системою АІТС «Оберіг» було встановлено, що останній не уточнив вчасно військово облікові дані, а саме не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 10 год. 00 хв. 28.01.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вказаному протоколі наявний підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про ознайомлення з датою, часом та місцем його розгляду, а також про отримання копії протоколу.
Постановою №113 по справі про адміністративне правопорушення від 28.01.2026, на підставі протоколу №70 від 20.01.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 17000,00 грн.
Так, зі змісту постанови слідує, що позивач притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він у строк до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Вказаний обов`язок у нього виник на підставі Закону №3621-ІХ, оскільки він був визнаний раніше обмежено придатним до військової служби.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Зі змісту спірної постанови відповідача вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки він не пройшов вчасно військово-лікарську комісію.
Щодо заперечень сторони позивача з приводу того, що відповідачем невірно кваліфіковано дії позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП, то суд звертає увагу на те, що в даному випадку має місце порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а тому відповідачем вірно враховано приписи ч.3 ст.210-1 КУпАП (така ж позиція зазначена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 у справі 138/2713/25).
Обов`язок проходити медичний огляд також визначений абзацом 4 частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Отже, відповідно до вищевказаних положень нормативно-правових актів встановлено обов`язок військовозобов`язаних громадян України проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, а відмова від проходження медичного огляду ВЛК суперечить чинному законодавству. Проходження медичного огляду ВЛК є обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Так, 04.05.2024 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" № 3621-IX від 21.03.2024.
міни внесені, зокрема, до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами), а саме до статей 14 та 26. Внаслідок таких змін поняття "обмежена придатність" для визначення придатності особи до військової служби, виключене.
Відповідно до Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" №4235-ІХ від 12.02.2025 установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Тобто, оскільки таке поняття як "обмежена придатність" виключене з Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", законодавець передбачив обов`язок громадян, які належали до категорії з "обмеженою придатністю", пройти повторний медичний огляд у строк до 5 червня 2025 року для визначення придатності до військової служби з урахуванням внесення змін до законодавства.
При цьому, неухильне дотримання кожним законів України передбачено статтею 68 Конституції України.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000,00 грн. вказано, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов ВЛК (п. 2 розд. ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист"). При цьому, такий обов`язок у позивач був, оскільки він 28.10.1998 був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним в воєнний час.
Матеріали справи не містять доказів того, що з часу набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" № 3621-IX від 21.03.2024, в редакції Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025, тобто з 05.05.2024 по 05.06.2025 позивач проходив повторно медичний огляд.
Відомостей про те, що позивач є особою з інвалідністю, що виключало б його обов`язок в частині виконання вимог щодо проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025, матеріали справи також не містять.
Враховуючи наведене вище, позивач не надав суду жодних доказів та самі по собі доводи позивача не підтверджують той факт, що подія та склад адміністративного правопорушення у його діях відсутній.
Таким чином, суд не знаходить достатніх підстав для того, щоб вважати оскаржувану постанову незаконною, оскільки в ході судового розгляду не здобуто жодного доказу, який підтверджує відсутність події правопорушення та склад такого адміністративного правопорушення в діях позивача.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд звертає увагу на те, що на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 20.01.2026, позивач вже пройшов повторно ВЛК для визнання придатності до військової служби, тобто самостійно усунув правопорушення, а тому зважаючи на те, що відомості про попередні притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні та його дії не завдали реальної шкоди, суд вважає, що зазначені обставини є підставою для звільнення особи від відповідальності в зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, і для виправлення особи та повторення таких дій в майбутньому, для першого разу, було б достатньо обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: зокрема, скасовує постанову і закриває провадження в справі.
З огляду на зазначене та положення вказаних норм, суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, провадження у справі закрити та звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення на підставі ст.22 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення.
На підставі ст. 210, 222, 247, 252, 268, 280, 286, 293 КУпАП та керуючись ст.73-77,90,241-246,286 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 №113 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 28.01.2026 та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП в зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , Код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя: Т.Б.Київська