Справа № 127/40327/25
Провадження 2/127/9696/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Дернової В.В., секретаря Бабкіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) осіб.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2026 року було призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) осіб та визнано явку сторін обов`язковою.
У судове засідання, яке було призначене на 12.00 год. 16.06.2026 року, представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив; розгляд справи було відкладено на 15.30 год. 11.08.2026 року.
У судове засідання, яке було призначене на 15.30 год. 11.08.2026 року, представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» повторно не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, у даному випадку існують усі підстави, передбачені ч.5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду, а саме: сторона позивача належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи; неявка позивача у судове засідання є повторною (суцільно); позивач не повідомив про причини неявки; від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, однак судом було визнано явку сторін у судове засідання обов`язковою.
Таким чином, нез`явлення представника позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи.
При цьому, ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2026 року про визнання явки сторін у судове засідання обов`язковою та судові повістки (судові засідання, призначені на 12.00 год. 16.06.2026 року та на 15.30 год. 11.08.2026 року) були надіслані та доставлені до електронного кабінету позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» та представника позивача - Полякова Олексія Володимировича, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 23.05.2026 року, від 17.06.2026 року.
Отже, суд доходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Разом з тим, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без розгляду на підставі ч.5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у зв`язку із повторною неявкою у судове засідання позивача, явка якого була визнано судом обов`язковою у зв`язку з поданням заяви про розгляд справи у відсутність, що є диспозитивним правом позивача та не містить ознак необґрунтованих дій, неправильних дій або зловживання процесуальними правами.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18, згідно якої вирішуючи вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат на правничу допомогу, суд виходив з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу; з системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
При цьому, суд звертає увагу, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи (постанова Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 761/27076/19).
Таким чином, на переконання суду, відсутні підстави для компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 128, 223, 272, 257 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
У компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Суддя