Судові рішення

Ухвала № 138987914 у справі № 357/11394/26 від 13.08.2026

Ухвала від 13.08.2026 у цивільній справі № 357/11394/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування»). Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, суддя Бондаренко О. В.

Справа№ 357/11394/26
СудБілоцерківський міськрайонний суд Київської області
СуддяБондаренко О. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із відносин спадкування
Дата ухвалення13.08.2026
Надійшло до реєстру14.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138987914

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 357/11394/26

Провадження № 2/357/7715/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., оглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

02.07.2026 представник позивача, адвокат Єфремова Ірина Іванівна, звернулася до суду з даним позовом, у якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , протягом двох місяців з дня набрання рішення законної сили.

09.07.2026 судом отримано, відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, відповідь на запит з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача, згідно якої інформація щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 у вказаному реєстрі відсутня.

13.08.2026 судом отримано, відповідно до ч.6 ст. 187 ЦПК України, відповідь на запит з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, у якій зазначено, що ОСОБА_2 по місту Києву та Київській області зареєстрованим не значиться.

13.08.2026 судом отримано відповідь на запит з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, з якої вбачається, що відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (ст. 27 ЦПК України), альтернативна (ст. 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (ст. 29 ЦПК України) та виключна (ст. 30 ЦПК України).

Як вбачається із позовної заяви та додатків до неї, позивач ставить питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом, до складу якої входить нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 , що також узгоджується з відповіддю на запит з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.08.2026 за № 3172517.

Отже, у даному випадку позов стосується нерухомого майна, а саме, спадкових прав позивача, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно із ч.1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18.

Згідно роз`яснень, викладених у п.42 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за № 3 від 01 березня 2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Зокрема, до таких позовів відносяться і позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч. 1ст. 30 ЦПК України, повинен пред`являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у справі № 373/118/20, провадження № 61-20156св21 від 13.04.2022 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення». Спір, предметом якого є встановлення наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, має виключну підсудність.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Таким чином, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження спадкового майна.

Як вбачається з позовної заяви спадкове майно розташоване на території місті Костянтинівка Донецької області, отже спір підсудній Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області.

Разом з тим, відповідно до Рішення ВРП від 10.10.2024 з 21 жовтня 2024 року змінилася територіальна підсудність судових справ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи вищезазначене, справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, підлягає передачі за належною територіальною підсудністю до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.

Керуючись ст. 27, 31, 187, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, передати за належною територіальною підсудністю до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (проспект Дмитра Яворницького, будинок 57, місто Дніпро, 49000).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 13.08.2026.

Суддя: О. В. Бондаренко